Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальна характеристика видань харківського періоду.




См. вопрос 7

 

Федір Пільгер як видавець першого галузевого журналу в Україні.

У 1817 році в Харкові зароджується й галузева журналістика. Її первістком став журнал “Украинский домовод”, що лише два числа його (січень і лю­тий) були надруковані. Видавав його професор університету Федір Пільгер, а сам часопис було присвячено проблемам ветеринарії. Видавець цілком логі­чно сподівався на популярність свого видання, адже худоба на той час пра­вила за мірило достатку й заможності як поміщицьких, так і селянських гос­подарств, а відтак, розраховував він, на Харківщині мало б виявитися достат­ньо читачів, які повинні були зацікавитися його журналом.

Федір Васильович Пільгер (1761, м. Вецлар, Німеччина – 1828, м. Харків, Україна) належав до тих науковців, хто зв’язав свою долю з Харківським університетом майже з часу його заснування. У 1779 році він закінчив Ерлангенський університет. А 1802 року за наукові праці йому присвоєне звання професора Гісенського університету, де він тоді працював. Він відразу ж від­гукнувся на запрошення їхати до Харкова, хоча вже був відносно літньою людиною. У 1806 році Ф. Пільгер очолив у Харківському університеті кафе­дру лікування тварин.

В основному видавець заповнював журнал власними працями, але були й інші автори, які виявили бажання співробітничати з часописом. У цих статтях йшлося про засадничі речі: потребу розвитку ветеринарної науки та з’єднання її практикою розведення й утримування домашньої ху­доби, давалися характеристики свійських тварин, викладалися запобіжні за­ходи проти їх захворювань та методи лікування.

У статті “Загальна користь від скотарства та шкода від нехтування ним” він цілком у дусі європейського просвітительського демократизму писав про те, що в цивілізованій державі, де уряд турбується про загальний суспільний добробут, дбають і про розвиток тваринництва. А от у Росії, провадив далі автор, сваволя поміщиків призводить до розорення селянських господарств і скорочення поголів’я домашньої худоби, а урядовці, що мають захищати на­род і нести йому не лише соціальні права, але й елементарні знання, не вико­нують своїх функцій. Уболіваючи за худобу й ратуючи за збільшення її пого­лів’я, що повинне забезпечити загальне піднесення держави, Ф. Пільгер, майже напевне, несподівано для себе, зачепив гостре актуальне політичне питання. Ці розмірковування у ветеринарному журналі вжахнули цензуру – журнал негайно було закрито. Так безславно закінчилася спроба видавати перший фахово-галузевий часопис у Харкові.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 358.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...