Наочні методи навчання основні види наочності умови ефективного застосування наочності

Принцип наочності. Вимагає залучення до процесу сприймання і аналізу навчальної інформації різних органів відчуття. Чим насиченішим є унаочнення уроку, тим доступнішим буде пояснення нового матеріалу.

Краще один раз побачити, ніж сто раз почути – цей афоризм спирається на провідну роль зорових аналізаторів у сприйманні зовнішнього світу.

Органи зору пропускають у мозок майже у 5 разів більше інформації, ніж органи слуху, у 13 разів, ніж органи дотику Правила використання наочності (Оглядовість, поміркованість, поєднання зі словом, наочність як джерело самостійного здобуття знань) .

 демонстрацій з метою доказовості словесних тлумачень. Наочний метод – це спосіб наочно-почуттєвого ознайомлення учнів з різними предметами, явищами, процесами, що є об’єктами навчання. Наочні методи використовуються у тісному взаємозв’язку із словесними. Їх специфічною особливістю є розвиток спостережливості учнів. Умови ефективного застосування наочності:

1.Оптимальність використання. Наочність – не самоціль, а засіб, який повинен забезпечити не тільки підвищення якості знань, їх міцність, але й розвиток сприйняття, мислення, активності і самостійності учнів.

2.Поєднання слова і наочності

3.Залучення учнів до виготовлення наочності

Основні види наочності:

1.Натуральна (природна) – рослини, тварини, мінерали та ін.)

2.Художньо-образотворча (малюнки, картини, фотографії…)

3.Умовно-схематична (карти, схеми, креслення, графіки)

4.Аудіовізуальна

52 практичні методи навчання основні види та вимоги до застосування ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ. Відіграють вирішальну роль у формуванні практичних навичок та умінь застосування знань.

Розрізняють:

1.Метод вправ.

2.Лабораторні роботи. Це проведення учнями за завданнями учителя дослідів із використанням приладів, інструментів. Це один із видів дослідницької самостійної роботи.. Є обов»язковими.

3.Практичні роботи.

 Вправи – це цілеспрямоване багаторазове повторення учнями певних дій та операцій з метою формування навиків і умінь..

Поділяють:

А) за характером навчальної діяльності

Б) на основі навчальної мети.

За характером навчальної діяльності:

усні (сприяють розвитку логічного мислення, пам»яті, мови, уваги).

письмові (використовуються для закріплення знань і вироблення умінь їх застосування) : різні види диктантів – слуховий, зоровий, пояснювальний, вибірковий, вільний, творчий, контрольний; граматико-орфографічні вправи (вставлення слів,пропущених у тексті, підкреслення потрібного слова, групування розрізнених даних слів у речення та ін ), різноманітні стилістичні вправи (тези, реферати, рецензії есеї та ін.)

графічні (складання таблиць, діаграм, графіків, карт)

технічні (мають виробничо-трудову спрямованість).

На основі навчальної мети :

-вступні (учитель поєднує пояснення з показом виконання дій, а учні повторюють за вчителем ті самі дії.

- пробні ( застосовують тоді, коли новий матеріал засвоєний учнями неміцно(

- тренувальні (вирізняються більшим ступенем самостійності)

- творчі (застосування ЗУНів у нових ситуаціях)

-контрольні.

Основні вимоги:

1.свідомий підхід учнів до виконання.

2.дотримання дидактичної послідовності: спочатку вправи на заучування і запам»ятання матеріалу, потім на відтворення і далі на самостійний перенос вивченого у нестандартні ситуації і – на творче застосування.

3. достатня кількість вправ.

53 Індуктивні та дедуктивні методи навчання Індуктивні (індукція від лат. Зведення, узагальнення) – шлях розв»язання, вивчення від часткового до загального.

Учитель пояснює факти, наводить конкретні приклади, демонструє наочні посібники, задає вправи, підводячи поступово учнів до узагальнення, виведення правил, нових понять.

Учні спочатку засвоюють часткові факти, потім роблять висновки, узагальнюють матеріал.

 Дедуктивні (від лат. виведення) . – від загального до часткового.

Учитель спочатку повідомляє загальне положення, закон, формулу, а згодом – підкріплює їх конкретними прикладами.

Учні сприймають загальні положення, закони, а потім засвоюють висновки, придумують приклади.

 ІІІ. За характером пізнавальної діяльності

1.Пояснювально-ілюстративні методи - розповідь, читання, бесіда, переказ тексту, читання карти, добір з таблиці статистичних даних.

2.Репродуктивні методи – використовуються для набуття умінь і навиків. Це методи навчання способів діяльності.

Дидактична суть в тому, що учитель конструює (бере з підручника, інших джерел) систему завдань на відтворення дій, а учні, виконуючи ці завдання, відпрацьовують їх відтворення.

Це повторення способу діяльності за завданням учителя.

Включають:

1.репродуктивні завдання (Яка група островів Північно-Льодовитого океану : Земля Франца-Йосифа, Північна Земля, Нова Земля лежить ближче до Північного полюсу?

2.З»ясування простих запитань: Що називається озером? Що таке літосфера?

3.Географічні вправи і задачі, практичні роботи

4.Контрольні роботи за контурними картами

Географічні диктанти.