Види цін і їхнє регулювання

Розрізняють ціни на матеріальну продукцію і на послуги. Ціни на матеріальну продукцію, в залежності від того, який обіг здійснює продукція, бувають: закупівельні, оптові, відпускні і роздрібні.

Закупівельні ціни встановлюють на сільськогосподарську продукцію, оптові – на продукцію виробничо-технічного призначення, відпускні – на товари народного споживання.

Оптові і відпускні ціни на промислову продукцію визначаються підприємствами-виробниками цієї продукції.

Роздрібні ціни встановлюються на товари народного споживання і на деякі види продукції виробничо-технічного призначення, реалізовані населенню.

Ціни на послуги називають тарифами, що градовано на транспортні, побутові, комунальні.

В залежності від порядку відшкодування транспортних витрат (франкування товарів), застосуються наступні види франко:

· „франко (до)” показує до якого місця шляху проходження товару транспортні витрати включені в ціну;

· „франко – станція відправлення” показує, що транспортні витрати включені в ціну до станції відправлення, а всі інші витрати сплачуються понад ціну;

· „франко – станція призначення” показує, що в ціну товару включені транспортні витрати до вивантаження його з вагона.

Можуть бути й інші види франко:

· франко-вагон – станція призначення;

· франко-вагон – станція відправлення;

· франко-вагон – склад постачальника;

· франко-вагон – склад покупця.

В залежності від порядку встановлення ціни поділяються на регульовані і вільні.

Вільні ціни встановлюються за згодою сторін на основі попиту та пропозиції.

Регулювання цін здійснюється на основі економічних і адміністративних методів.

Економічне регулювання цін здійснюється через фінансову, податкову, кредитну, митну і бюджетну політику.

Адміністративне регулювання цін проводиться на основі наступних методів:

- встановлення фіксованих цін і тарифів;

- встановлення граничних цін;

- встановлення граничних коефіцієнтів зміни цін;

- встановлення граничного рівня рентабельності.

Структура вільної оптової відпускної ціни (ціна пропозиції) розглянута вище.

Ціни на продукцію і товари, що поставляються через посередників (постачальницько-збутові організації, оптові організації) роздрібним підприємствам торгівлі, крім елементів вільної оптової (відпускний) ціни включають постачальницько-збутову, оптову і торгову надбавки, кожна з яких включає витрати обігу і прибуток відповідної ланки, а торгова надбавка ще і ПДВ.

Структура вільної ціни при постачанні товару від виробника безпосередньо в роздрібну торгівлю складається з наступних елементів: відпускна (оптова) ціна плюс торгова надбавка.

При постачанні товару через оптову ланку структура вільної роздрібної ціни приймає такий вид: вільна відпускна ціна плюс оптова надбавка.

Це ціна, за якою роздрібна торгівля розраховується з оптовою торгівлею, плюс торгова надбавка.

Якщо товар у роздрібну торгівлю надходить через посередника (постачальницько-збутову організацію), то вільну роздрібну ціну буде структуровано таким чином:

вільна відпускна ціна плюс постачальницько-збутова надбавка. Це буде ціна закупівлі плюс торгова надбавка.

Під час руху товару в роздрібну мережу через посередника (постачальницько-збутову організацію чи оптову організацію) структура роздрібної ціни буде такою:

вільна відпускна ціна плюс постачальницько-збутова надбавка. Це буде ціна закупівлі плюс оптова надбавка, тобто ціна, за якою роздрібна торгівля розраховується з оптовою торгівлею. Плюс торгова надбавка.

Постачальницько-збутові й оптові надбавки встановлюються до вільної відпускної ціни без ПДВ, а торгові надбавки – з врахуванням ПДВ.

Існує перелік продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання і послуг, на які розповсюджується (встановлено) державне регулювання цін (тарифів) Урядом і органами виконавчої влади (газ природний; продукція ядерно-паливного призначення; електроенергія і теплова енергія; продукція оборонного значення; дорогоцінні метали, дорогоцінні камені й ін.).

Ціни при оптових продажах

Оптові продажі здійснюються, як правило, за конкретними цінами, що можуть бути зафіксовані в укладеному контракті на момент його оформлення, протягом терміну дії контракту або до моменту його виконання. В залежності від способу фіксації (price fixing) розрізняють кілька видів цін.

Тверда (стабільна, фіксована, гарантована) ціна встановлюється в момент підписання контракту, не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не залежить від термінів і порядку постачання товарної партії. У контрактах із тривалими термінами постачання зазвичай вказується цінове застереження „ціна тверда, зміні не підлягає”.

Рухлива ціна – зафіксована при підписанні контракту ціна, що може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його постачання зміниться. При встановленні рухливої ціни в контракт вноситься цінове застереження, що передбачає зміну ціни, зафіксованої в контракті, в залежності від підвищення або зниження ціни на ринку до моменту виконання угоди. Така ремарка зветься застереженням про підвищення і зниження.

Зазвичай в контракті обмовляється припустимий мінімум відхилення ринкової ціни (market fluctuation), наприклад, в межах 2÷5% щодо ціни, прийнятої в контракті. В даних межах перегляд контрактної ціни не проводиться. При встановленні рухливої ціни в контракті слід обов'язково зазначити офіційне джерело статистичних даних, за якими є можливість спостерігати зміну ринкової ціни. Рухливі ціни найчастіше встановлюються на промислові, сировинні і продовольчі товари, що поставляються за довгостроковими контрактами.

Розрахунки в такому випадку ведуться за поточними цінами (current price) – цінами, що діють на даний період.

Змінна ціна – ціна, обчислена в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної (базисної) ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що відбулися в період виконання контракту. Якщо контрактом передбачаються часткові поставки, змінна ціна розраховується окремо на кожну з них.

Змінні ціни застосовуються в контрактах на продукцію, що вимагає тривалого періоду (терміну) виготовлення. Під час підписання контракту сторони встановлюють базисну ціну і включають застереження про її структуру, тобто частковий розклад складових ціни у відсотках постійних витрат (прибуток, накладні витрати, амортизаційні відрахування й інші), витрат на сировину і матеріали, а також витрат на заробітну плату.

У додатках до контракту крім протоколів узгодження договірних цін може бути наведено погоджений сторонами метод розрахунку змінної ціни. При встановленні змінної ціни, в інтересах імпортерів у контрактах можуть передбачатися деякі обмежувальні умови, зокрема: встановлені у відсотках до договірної ціни межі, у рамках яких перегляд ціни не проводиться; межі можливої зміни договірної ціни (наприклад, не понад 10% від загальної вартості замовлення), що називають лімітом ковзання.

Контрактом може бути передбачено, що ковзання поширюється не на всю суму витрат виробництва, а лише на визначені елементи із вказівкою їхньої величини у відсотках від загальної вартості замовлення. Змінна ціна може застосовуватися не на весь термін дії контракту, а на більш короткий період, наприклад, на перші кілька місяців від дати підписання контракту або на період постачання визначеної кількості товару.

Ціна, що фіксується в процесі виконання контракту (плаваюча, регульована, гнучка), може уточнюватися сторонами безпосередньо перед постачанням кожної партії товару, при довгострокових контрактах – щорічно перед початком чергового господарського (фінансового) року. Покупцю може бути надане пільгове право вибору моменту фіксації ціни протягом терміну виконання угоди з застереженням про джерела інформації про ціни. У контракті в цьому випадку обмовляються умови фіксації і принцип визначення рівня ціни.

При постачанні товарів застосовуються застереження про коливання ціни в залежності від ринкових цін. Наприклад, застереження „підвищення” – будь-яке підвищення ринкової ціни спричиняє підвищення ціни товару. Застереження „зниження” спричиняє зниження ціни в залежності від зниження ринкових цін. Застереження „підвищення/зниження” дозволяє встановлювати будь-які коливання ціни, як зниження, так і підвищення, в залежності від стану ринкових цін. Таке застереження застосовується, в основному, до товарів, що котируються на біржах.