III.1. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Склад і класифікація витрат підприємства

Діяльність підприємства пов’язана з певними витратами (розходами, затратами). Витрати віддзеркалюють, скільки і яких ресурсів було використано підприємством. Загальна величина витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), називається собівартістю.

   Собівартість продукції (робіт, послуг) є одним з важливих узагальнюючих показників діяльності підприємства, що характеризує ефективність використання ресурсів, результати впровадження нової техніки і прогресивної технології, удосконалювання організації праці, виробництва і управління.

Виробничі підприємства визначають витрати виробництва і, на базі цього, оптові ціни її реалізації (ціну пропозиції). Конкретний склад витрат, що може бути віднесений на витрати виробництва і обігу, регулюється законодавчо практично у всіх країнах. Це пов'язано з особливостями податкової системи і необхідністю розрізняти витрати підприємства за джерелами їхнього відшкодування: ті, що включаються в собівартість продукції і, отже, відшкодовуються за рахунок цін на неї та ті, що відшкодовуються з прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і інших обов'язкових платежів.

   В Україні діє бухгалтерський стандарт обліку витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються в собівартість, і про порядок формування фінансових результатів, які враховуються при оподаткуванні прибутку. Загальний склад витрат підприємства складається з: виробничої собівартості готової продукції, адміністративних, збутових і операційних витрат.

Сума виробничої собівартості, адміністративних і збутових витрат утворює витрати операційної діяльності підприємства. Сума операційних і фінансових витрат утворює витрати звичайної діяльності, а з урахуванням податків на прибуток – загальні витрати підприємства. Для цілей обліку і планування витрати класифікуються за різними ознаками.

За способом перенесення вартості на продукцію вони поділяються на прямі і непрямі.

Прямі– це витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до визначеного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

До прямих витрат відносять витрати, пов’язані з виробництвом окремого виду продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці і т.п.), що можуть бути безпосередньо включені в її собівартість.

Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до визначеного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

До непрямих витрат відносяться витрати, пов’язані з виробництвом декількох видів продукції (загальновиробничі), що включаються у виробничу собівартість за допомогою спеціальних методів.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат вони поділяються на умовнозмінні і постійні та змішані.

До змінних відносяться витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зменшенням. До них відносяться витрати на сировину і матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші витрати.

Постійні – це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.

До постійних відносяться витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

За доцільністю витрачання витрати поділяються на продуктивні і непродуктивні.

Продуктивні – передбачені технологією й організацією виробництва.

Непродуктивні (надпродуктивні) – необов'язкові, виникаючі в результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології і т.п.

По визначенню відношення до собівартості продукції розрізняють витрати на продукцію і витрати періоду.

Витрати на продукцію – це витрати, пов’язані з виробництвом. Сюди відносяться всі витрати (матеріали, зарплата, амортизація верстатів і т.п.), пов’язані з функцією виробництва продукції.

Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

Витрати періоду – це витрати, що не включаються у виробничу собівартість і розглядаються як витрати того періоду, у якому вони були здійснені. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати.

Найбільший практичний інтерес представляє угрупування витрат за економічними елементами, які формують кошторис витрат на весь обсяг виробництва, і угрупування витрат за статтями калькуляції для визначення собівартості одиниці продукції.

Угрупування за економічними елементами відбиває сукупність однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на запитання: що витрачено чи буде витрачено на даний обсяг продукції?).

Угрупування за статтями калькуляції показує, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції – одні витрати показуються за їхніми видами (елементами), інші – за комплексними статтями (включають кілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у декількох статтях калькуляції.