Ефективність використання оборотних коштів

Ефективність використання оборотних коштів характеризується, насамперед, їхньою обіговістю. Під обіговістю засобів розуміється тривалість проходження засобами окремих стадій виробництва і обігу. Оборотність оборотних коштів обчислюється:

– тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних коштів у днях);

– кількістю оборотів за звітний період (коефіцієнт оборотності).

Тривалість одного обороту в днях Т_об являє собою відношення суми середнього залишку оборотних коштів до суми одноденного виторгу за аналізований період:

де Т_об – оборотність оборотних коштів, дні;

С_об – середній залишок оборотних коштів за аналізований період, грн.;

Т – число днів аналізованого періоду (30, 60, 90, 180, 360);

ВР – виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) за аналізований період, грн.

Середній залишок оборотних коштів визначається як середня хронологічна моментного ряду, обчислювана по сукупності значень показника в різні моменти часу:

С_об ,

де С_об1, С_об2, С_обn – залишок оборотних коштів на перше число кожного місяця, грн.;

n – число місяців.

Так, наприклад маються наступні дані про наявність оборотних коштів підприємства на кожну звітну дату:

Звітна дата року                   1.01.03. 1.04.03. 1.07.03. 1.10.03. 1.01.04.

Оборотний капітал, млн. грн.   240       280      260       290       300

Середнє значення оборотного капіталу підприємства складе:

 млн. грн.

В практиці нерідко виникають випадки, коли розрахунок середнього значення оборотного капіталу (як і всього майна підприємства) необхідно робити за даними звітності за періоди часу різної тривалості. Наприклад, розрахунок оподатковуваної бази при визначенні сум податку на майно ведеться за 1 квартал, півріччя, дев'ять місяців і, нарешті, за рік у цілому. У цьому випадку необхідно використовувати формулу середньої хронологічної зваженої, причому зважування даних про середнє значення за кожен період виконується з урахуванням його тривалості.

Коефіцієнт обіговості засобів К_об характеризує розмір розміру виручки від реалізації продукції в розрахунку на одну гривню оборотних коштів:

(грн./грн.)

Ріст коефіцієнта оборотності свідчить про більш ефективне використання оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності одночасно показує число оборотів оборотних коштів за аналізований період і може бути розрахований розподілом кількості днів аналізованого періоду на тривалість одного обороту в днях:

Коефіцієнт закріплення засобів в обороті характеризує суму оборотних коштів, авансованих на одну гривню виторгу від реалізації продукції:

Чим менше коефіцієнт закріплення, тим ефективніше використовуються обігові кошти.

Аналіз обіговості оборотних коштів розглянемо на основі даних, приведених у табл. 2.1.5.

Таблиця 2.1.6

Оборотність оборотних коштів.

Дані табл. 2.1.6 свідчать, що обіговість оборотних коштів господарського суб'єкта за рік прискорилася на 2,1 дні – з 31,8 до 29,7 дня. Це призвело до збільшення коефіцієнта обіговості засобів на 0,8 обороту – з 11,3 до 12,1 обороту і до зниження коефіцієнта закріплення засобів в обороті на 0,58 – з 8,85 до 8,27.

Зміни швидкості обігу оборотних коштів було досягнуто в результаті взаємодії двох факторів: 1) збільшення розміру виручки на 5000 грн. і 2) збільшення середнього залишку оборотних коштів на 74 грн.

Використовуючи метод ланцюгових підстановок, можна розрахувати вплив кожного з цих факторів на загальне прискорення обіговості оборотних коштів.

Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити використовуючи коефіцієнт закріплення засобів в обігу. Коефіцієнт закріплення зменшився на 0,58 пункти, отже, загальна сума економії оборотних коштів від усього розміру виручки складає:

Δ С_об = (Кз_з – Кз_п) × ВР_зв = – 0,58 × 63000 = – 364,4 грн.,

де Кз_з і Кз_п – відповідно коефіцієнт закріплення звітного і попереднього роки;

ВР_зв – виторг звітного року.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте активи підприємства і їхній склад.

2. Що входить до складу власного і позикового капіталу підприємства?

3. Склад основних засобів і їхня первісна вартість.

4. Як виконується переоцінка основних засобів?

5. Які методи обчислення амортизаційних відрахувань використовуються в даний час в економіці?

6. Як визначити амортизаційні відрахування за прямолінійним методом?

7. Як визначити амортизаційні відрахування за методом зменшуваного залишку?

8. Як визначити амортизаційні відрахування за прискореним (регресивним) методом?

9. Як визначити амортизаційні відрахування за кумулятивним методом?

10. Як визначити амортизаційні відрахування за виробничим методом?

11. Норми амортизаційних відрахувань за податковим методом.

12. Як визначається балансова вартість на кінець і початок періоду?

13. Як визначаються коефіцієнти надходження і вибуття основних засобів?

14. Охарактеризуйте показники фондовіддачі і фондоємності основних засобів.

15. Що розуміється під режимом роботи підприємства?

16. Як визначаються коефіцієнти інтенсивного, екстенсивного й інтегрального використання устаткування?

17. Як визначається середньозважене значення виробничої потужності підприємства за календарний період?

18. Що входить до складу нематеріальних активів підприємства?

19. Склад і структура оборотних активів підприємства.

20. Що таке норма запасу і норматив оборотних коштів?

21. Як здійснюється нормування запасів сировини і матеріалів?

22. Як здійснюється нормування незавершеного виробництва?

23. Як здійснюється нормування запасів готової продукції.

24. Як здійснюється нормування витрат майбутніх періодів.

25. Охарактеризуйте оборотність оборотних коштів за визначений період часу.

26. Як визначається коефіцієнт закріплення оборотних коштів?

27. Що дає скорочення оборотності?

28. Як визначається оптимальний розмір замовлення сировини?

29. З якою метою використовуються методи оцінки запасів FIFO, LIFO і середньозважений.

30. Як визначається потреба підприємства в оборотних коштах?

II.2. КАДРИ ПІДПРИЄМСТВА