Оборотні активи (оборотний капітал)

Характеристика оборотного капіталу і джерела його утворення

Оборотний капітал цілком споживається і переносить свою вартість на продукцію протягом одного року чи операційного циклу (від моменту придбання запасів до моменту надходження грошей від продажу продукції).

Такий цикл на виробничого підприємства включає:

- придбання сировини за наявні засоби й сплату рахунків постачальників;

- обробку сировини і матеріалів і виплату заробітної плати також з грошових засобів;

- перехід продукції в процесі її виробництва з категорії „незавершене виробництво” у категорію „товарна продукція”;

- реалізацію товарної продукції і пред’явлення рахунків покупцям;

- надходження наявних засобів від покупців за реалізовану продукцію.

Очевидно, важливе значення має тривалість операційного циклу. Якби у підприємства була можливість відкласти сплату рахунків постачальників до моменту, коли вона одержить гроші від своїх клієнтів, її потреба в оборотному капіталі була б значно меншою. Так і відбувається в роздрібній торгівлі чи на підприємствах суспільного харчування. Склад і класифікація оборотного капіталу приведена на рис. 2.1.2.

В залежності від особливостей формування оборотні кошти підрозділяються на нормовані і ненормовані.

До нормованих засобів відносяться, як правило, всі оборотні фонди, а також частина фондів обігу, що знаходиться у вигляді залишків нереалізованої готової продукції на складі підприємства. Нормовані оборотні кошти відображаються у фінансових планах підприємства.

До ненормованих засобів відносяться всі інші елементи фондів обігу, тобто відправлена споживачам, але ще не сплачена продукція і всі види коштів і розрахунків.

Розподіл оборотних коштів на власні і позикові вказує джерела походження і форми надання підприємству оборотних коштів у постійне чи тимчасове користування.

Рис.2.1.2-Класифікація оборотних коштів

Склад і структура джерел формування оборотних коштів наведено в табл. 2.1.4.

Таблиця 2.1.4

Структура джерел формування оборотних коштів

Джерела формування оборотних коштів нерозрізнені в процесі кругообігу капіталу. Однак система формування оборотних коштів впливає на швидкість обігу, сповільнюючи або прискорюючи його.

Крім того, характер джерел формування і принципи різного режиму використання власних і позикових оборотних коштів є вирішальними факторами, що впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього капіталу.

Угрупування оборотних коштів за способом відображення в балансі підприємства дозволяє виділити наступні їхні групи:

- матеріальні оборотні кошти М₃. Сюди входять матеріали (основні і допоміжні), незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція, товари, інші запаси і витрати;

- дебіторська заборгованість Д₃. У її склад включаються наступні статті: товари відвантажені, розрахунки з дебіторами, інші оборотні активи;

- грошові кошти Дс. Структурується за наступними статтями балансу: каса, розрахунковий рахунок, валютний рахунок, інші кошти, короткострокові фінансові вкладення.

Загальна сума оборотних коштів С_об (ПА – поточні активи):

С_об. = М₃+ Д₃ + Д_с

Власні оборотні кошти:

ВОК = М₃ + Д₃ + Д_с – К_З – К_П ,

де К_З – кредиторська заборгованість;

К_П – короткострокові позички банків.

К_З + К_П = ПП – поточні пасиви

Таким чином,

ВОК = ПА – ПП

Поточна фінансова потреба підприємства в оборотних коштах дорівнює:

ПФП = М₃+ Д₃ – К_З

Надлишок власних оборотних коштів складе при ВОК – ПФП > 0, їх недостатність при ВОК – ПФП < 0.

Надлишок означає, що частина капіталу підприємства не задіяна і не приносить доходу, а недостатність передбачає залучення короткострокового кредиту.