Класифікаційні групи і їхня характеристика

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, використанню й умовам застосування необоротних матеріальних активів.

Справедлива ринкова вартість – ціна, в основі якої лежить поточна ринкова вартість, обумовлена співвідношенням попиту та пропозиції і по якій покупець і продавець укладають угоду.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за наступними групами:

1. Земельні ділянки

2. Капітальні витрати на поліпшення земель

3. Будинки, спорудження і передаючі пристрої

4. Машини й устаткування

5. Транспортні засоби

6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

7. Робітнича і продуктова худоба

8. Багаторічні насадження

9. Інші основні засоби

Нижче наведена стисла характеристика основних засобів.

Будинки. До будинків відносяться архітектурно-будівельні об'єкти, прямим призначенням яких є створення нормальних умов для виробничої діяльності людей, експлуатації машин і устаткування і збереження товарно-матеріальних цінностей (будинки адміністративно-побутового призначення, електропідстанції, лабораторії, механічні майстерні, гаражі, склади, виробничі цехи і т.п.).

Спорудження. До цієї групи відносяться інженерно-будівельні об'єкти, що безпосередньо не здійснюють виробничий процес, однак забезпечують умови для його проведення. До споруджень відносять: естакади, галереї, дамби, шляхопроводи, під'їзні внутрішньовиробничі залізничні колії, контактні мережі, спорудження підвісних доріг, автомобільні дороги і т.п.

Передаючі пристрої. До передаючих пристроїв відносяться трубопроводи, що постачають підприємства водою, теплом, стисненим повітрям, газом, нафтою, кабельні і повітряні мережі, що забезпечують підприємства електроенергією, телефонним, телеграфним, радіозв'язком, і інші передаючі пристрої. У цій групі основних фондів враховуються всі трубопроводи і мережі, що знаходяться на балансі підприємства, за винятком тих, котрі є частиною будинків.

Машини й устаткування. В зв'язку з великою кількістю і номенклатурою, зазначена група основних виробничих фондів у залежності від їхнього виробничо-технічного призначення підрозділяється на ряд наступних підгруп:

- силові машини й устаткування;

- робочі машини й устаткування;

- вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої і лабораторне устаткування;

- обчислювальна техніка;

- інші машини й устаткування.

До силових машин і устаткування відносяться машини – генератори, машини-двигуни, що виробляють теплову й електричну енергію, що перетворюють різного роду енергію в механічну (електрогенератори, синхронні компенсатори, електродвигуни, енергопоїзди, інші пересувні електростанції, парові казани, турбіни, пускачі, вимірювальні і силові трансформатори, мотор-генератори, інше енергетичне устаткування).

До робочих машин і устаткування відносять машини, апарати й устаткування, що безпосередньо беруть участь у процесі виробництва чи переміщення продукції.

До вимірювальних і регулюючих приладів і пристроїв та лабораторного устаткування відносять прилади і пристрої для всілякого роду вимірів, а також для регулювання виробничих процесів (дозатори, амперметри, геодезичні прилади, апаратура централізації і блокування, газоаналізатори, термостати й ін.).

До обчислювальної техніки відносять сукупні засоби, призначені для рішення найрізноманітніших задач (аналогові і керуючі машини, прилади, пристрої, ПЕОМ та ін.).

До інших машин і устаткування відносять основні фонди, що не ввійшли в перераховані вище групи (устаткування АТС, пожежні машини й ін.).

Транспортні засоби. До транспортних засобів варто відносити засоби пересування для переміщення людей, вантажів і транспортування рідких і газоподібних речовин (електровози, тепловози, мотовози, паровози, мотодрезини, магістральні трубопроводи, вагони, піввагони, автосамоскиди, трактори-тягачі ін.).

Інструмент. У цю групу основних виробничих фондів включають усі види ручного, пневматичного й електричного інструменту, що використовується або для здійснення виробничого процесу по випуску продукції, або для обслуговування виробничого процесу.

Виробничий інвентар і приналежності. До цієї групи входять предмети виробничого призначення, що полегшують виконання операцій під час провадження робіт (робітничі столи, верстати і т.д.), устаткування, що сприяє охороні праці (групові огородження машин і т.д.), ємності для збереження рідких і сипучих матеріалів, а також предмети технічного призначення, що не можуть бути віднесені до робочих машин.

Господарський інвентар. Ця група містить у собі всі предмети конторського, господарського і протипожежного призначення (столи, шафи, сейфи, множні апарати, гідропульти і т.д.).

Робітнича і продуктивна худоба (коні, воли й інші тварини). Ця група є незначним представництвом для підприємства.

Багаторічні насадження. До цієї групи відносять усі багаторічні насадження (дерева, чагарники) поза залежністю від їхнього віку і видів (плодово-ягідні, озеленювальні і декоративні насадження, живоплоти, насадження по зміцненню відвалів, що рекультивуються).

Капітальні витрати на поліпшення земель (без споруджень). У цю групу входять витрати, не пов’язані зі створенням споруджень, але проведені (здійснені) за рахунок капітальних вкладень і призначені для поліпшення земель (планування, корчування, очищення від каменів і валунів земельних ділянок, очищення водойм та ін.). Зазначена група основних фондів є незначним представництвом для промислових підприємств.

Інші основні засоби. Дана група включає всі основні засоби різного виробничо-технічного й іншого призначення, що не ввійшли в жодну з класифікованих груп.

Відповідно до приведеного класифікаційного угрупування на кожнім підприємстві організується облік наявності основних фондів, аналіз їхнього складу, структури і динаміки, планування вибуття і введення нових основних фондів за рахунок капітальних вкладень. Дані структурного обліку основних фондів використовуються при плануванні виробництва, аналізі результатів виробничо-господарської діяльності і при рішенні інших економічних питань.

В залежності від характеру участі у виробничому процесі основні виробничі засоби підрозділяються на активну і пасивну частини.

Активними вважаються ті основні виробничі засоби, що своїм безпосереднім впливом забезпечують видобуток корисних копалин або випуск іншої продукції. До них відносять: силові машини й устаткування, робочі машини й устаткування, вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, обчислювальну техніку, транспортні засоби й інструмент.

Пасивні – це ті основні виробничі засоби, що забезпечують нормальне функціонування активної частини основних фондів у процесі виробництва продукції. До цієї частини фондів відносять: будинки, спорудження, передаючі пристрої, інвентар та ін.

Вирішальна роль у забезпеченні випуску продукції належить активній частині. Тому аналіз співвідношення величини окремих груп основних фондів на кожнім підприємстві і пошук можливостей росту активної частини, і на цій основі підвищення ефективності виробництва, являють собою важливу задачу для кожного виробничого підприємства.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди від його використання і його вартість може бути вірогідно визначена.

Придбані (створювані) основні засоби зараховуються на баланс підприємства по первісній вартості. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.