Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність та завдання нормування праці. Область застосування на підприємстві.




       Нормування праці покликане розв’язувати соціально-економічні завдання:

       забезпечувати науково обґрунтовану базу внутрішньозаводського планування та організації праці;

       сприяти виявленню і використанню резервів зростання продуктивності праці та зниження собівартості продукції;

       сприяти підвищенню кваліфікації працівників на основі наукового узагальнення та масового поширення передового виробничого досвіду;

       сприяти вдосконаленню оплати праці, встановленню повнішої відповідності між мірою праці та розміром винагороди за працю.

       До основних завдань нормування праці на сучасному етапі належать такі:

       встановлення і впровадження у виробництво для конкретних організаційно-технічних умов технічно обґрунтованих умов праці, розрахованих на підставі прогресивних міжгалузевих і галузевих нормативних матеріалів;

       більш широке охоплення нормування праці почасово оплачуваних робітників, спеціалістів та службовців;

       підтримка постійної прогресивності норм праці шляхом своєчасної їх заміни та перегляду.

       Норма – це інструмент, який дає можливість ефективно і розумно господарювати. Але щоб цей інструмент діяв, повною мірою виконував певні функції, його повинні розробляти не окремі підприємства, а спеціалісти, які мають глибокі знання і можливості. Йдеться не про те, щоб готувати колишні інструктивні матеріали, які зв’язують і сповивають роботу по організації, нормуванню та оплаті праці різноманітними обмеженнями.

       Технічне нормування охоплює також ряд інших завдань: розробку нормативів /вихідних матеріалів/ для встановлення технічно обґрунтованих норм, які відповідають сучасному рівню розвитку техніки, технології та організації виробництва; вивчення витрат робочого часу з метою підвищення продуктивності та поліпшення умов праці; визначення кваліфікації робітників і тарифікації робіт; розробку раціональної організації та обслуговування робочих місць; вивчення, узагальнення та поширення передових методів роботи методів роботи новаторів виробництва і т.ін.

       Таким чином, встановлення технічно обґрунтованих норм є основним але не єдиним завданням технічного нормування праці на підприємствах.

       Разом з тим ринок висуває інші вимоги до методології нормування. До числа основних з них можна віднести такі:

       організація виробництва за умов ринку вимагає жорстокого нормування;

       норми мають бути рівно напруженими;

       норма повинна відбивати внесок працівника у загальні кінцеві результати;

       норма повинна виконувати всі функції, об’єднуючи стадії: проектування – виробництво – споживання;

       нормування не лише живої, а й уречевленої праці, витрат виготовлювача і споживача, спрямоване на мінімізацію сукупних витрат при отриманні певного результату;

       норми повинні встановлюватися на основі врахування організаційних та технічних взаємозв’язків і узгодженості елементів виробництва через результат. Так, визначення завдань працівникам, виходячи з результатів бригади, дозволяє вирівняти завантаження працівників та відповідно гарантувати рівну плату та рівну працю;

       нормування не окремих операцій, а процесу праці;

       виділення груп витрат, зниження яких залежить від величини результату, для визначення підвищення результативності виробництва;

       нормування механізованих та автоматизованих процесів, виходячи з продуктивності машин з урахуванням обмежень для збереження нормального стану працівників;

       норма повинна встановлюватися з урахуванням впливу психологічних та фізіологічних особливостей людського організму. При цьому групові особливості /стать, вік/ мають враховуватися при встановленні завдань, а можливі відхилення внаслідок індивідуальних відмінностей та коливання темпу роботи у часі – використовуються для розрахунку допустимих відхилень фактичних значень від нормативних;

       державне нормування передбачає розробку науково обґрунтованих норм і нормативів. Однак характер їх дії для підприємств – рекомендаційний.

       За допомогою норм праці на підприємствах встановлюються кількісні пропорції між працівниками різних професій та спеціальностей, які мають різний рівень кваліфікації. З метою більш раціонального використання робочого часу та забезпечення ритмічної високопродуктивної роботи бригад, дільниць, цехів, підприємств:

       проводиться всебічне вивчення, узагальнення та поширення передового виробничого досвіду;

       оцінюється економічна ефективність впровадження нової техніки, технології, визначається найдоцільніші варіанти розв’язання окремих виробничих питань, планування виробництва і праці;

       встановлюється найраціональніший регламент роботи та фізіологічно обґрунтовані режими праці та відпочинку;

       співвимірюються результати праці окремих працівників і низових виробничих колективів, визначається розмір їх внеску у спільні результати праці, а також право на винагороду /оплату/ відповідно до їх внеску.

       Отже, за умов перебудови економіки та впровадження ринкових відносин значення функції норми значно зростає, а дотримання науково обґрунтованих норм праці необхідно розглядати як один із найважливіших показників оцінки ефективності і якості роботи.

 

3. За наступними початковими даними розрахувати річний економічний ефект від автоматизації виробництва та термін окупності.

                                     I                        II

Собівартість        2,3 млн. грн.        2,2 млн. грн.

Кап. вкладення    2,3 млн. грн.        2,6 млн. грн.

Варіант №24










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 217.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...