Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Літературно-науковий вісник.




„Літера­турно-Науковий Вісник" мав виходити щомісяця за та­кою програмою:

1) Оригінальна белетристика і переклади з чужих літератур;

2) Оригінальні і перекладні статті про найважніші здобутки вселюдської науки і наш науковий рух;

3) Критично-літературні студії з нашого і чужого пи­сьменства;

4) З літератури і життя: хроніка літератури і культурного життя українсько-руського народу в Австрії і Росії;

5) Огляди літератури і культурного життя в світі сло­в'янськім і загальнолюдськім;

6) Бібліографія.

Підписувати часопис мав проф. М.Грушевський, а до редакційного комітету входили, крім М.Грушевського, ще О.Борковський, О.Маковей та І.Франко.

Перша книжка появилася в січні 1898 р.

М.Грушевський зробив з „Літературно-Наукового Вісника" орган, який зайняв гідне місце в історії розвитку українського літературно-наукового життя національно-суспільної думки.

М. Грушевському вдалося зробити один з найповаж­ніших органів української журналістики, який звернув на себе увагу широкого культурного світу.

Впродовж існування часопису він притягнув до реда­кційної праці людей, що визначилися своєю активністю та працездатністю на українському літературному, науко­вому і національно-громадському ґрунті, таких як В.Гнатюк, О.Олесь, Ю.Тищенко (Ю.Сірий). Серед співробітників були представники зі всіх україн­ських земель.

Тут друкувалися твори М.Вороного („Євшан-зілля”), Ле­сі Українки („Зимову ніч на чужині”, „Мрії”), Дніпрової Чайки, Б.Грінченка, О.Кониського, У.Кравченко, А.Кримського, П.Куліша („Маруся Богуславка” та інші), Б.Лепкого, О.Маковея, В.Мови (Лиманського), С.Павленка (С.Шелухина), В.Пачовського, Ст. Руданського, В.Сивенького (В.Самійленка), М.Старицького, І.Франка, Я.Щоголева, М.Рильського, Г.Чупринка, П.Стаха (С.Черкасенко) та багато інших.

У відділі прози і драми „Літературно-Науковий Вісник”зібрав твори визначних авторів - ГанниБарвінок, В.Винниченка, Т.Бордуляка, Б.Грінченка, М.Грушевського, О.Кобилянської, Н.Кобринської, О.Кониського, М.Коцюбинського, А.Крушельницького, М.Левицького, Б.Лепкого, Л.Українки, В.Стефаника, І.Тобілевича (Карпенка-Карого), І.Франка та інших.

Поважне місце займають тут праці на теми українського письменства, критичні замітки, огляди то­що.

Не менш багатим був публіцистичний відділ. Тут знайшли місце праці з різних галузей поточного націо­нально-громадського життя. Безперечно, чільне місце на­лежить М.Грушевському, який скеровував ду­мку українського суспільства, організовував її в єдине на­ціональне ціле, цементував її для боротьби за національні інтереси.

Тут же друкувалися багаті огляди українського поточного життя, які провадив С.Черкасенко.

Все це створювало той ґрунт, на якому виховувалися й зростали українські національно-культурні і визвольні си­ли, на якому зростала ідея національної єдності та ширився серед української громади національно-сус­пільний світогляд.

Глава 10.

Українська преса за океаном










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 302.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...