Назвіть представників неолібералізму.

Неолібералізм репрезентований багатьма школами, що з них ві­домішими є лондонська (Ф. Хайєк), чиказька (М. Фрідмен), фрейбурзька (В. Ойкен та Л. Ерхард), паризька (М. Алле).Англійський неолібералізм. Одним з основоположників і голо­вних теоретиків неолібералізму вважають Фрідріха фон Хайєка (1899—1992), лауреата. Німецький неолібералізм часто називають «ордолібералізмом» за назвою щорічного видання фрейбурзької школи — журналу «Ор­до» , заснованого 1948 р. Ойкеном і Бемом. Французька школа неолібералізму. Виникнення французького неолібералізму датується 20—30-ми pp. XX ст. і зв'язане з ім'ям Жака-Леона Рюефа. Він рішуче захищав принципи неокласичного лібералізму, виступаючи проти будь-якого втручання держави в су­спільне життя. Американський неолібералізм. Монетаризм. Поєднання неокласичних підходів і монетарної концепції держа­вного регулювання характеризувало особливий напрям неолібера­льної школи, що згодом отримав назву монетаризму.

163. Назвіть прихильників фізіократизму: б)Дюпон де Немур; в)Мірабо; д)Кене; е)Тюрго; з)Ла Рівєр.

164. Назвіть причини виникнення інституціоналізму. Причина виникнення інституціоналізму полягає насам­перед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією в-ва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві. Інституціоналізм - напрям ек думки, який сформувався у 20-30-ті рр XX ст. для дослідження сукупності соц-ек чинників (інститутів) у часі, а також для за­провадження соц контролю с-ва над ек-кою.

165. Назвіть, за Д. Рікардо... Рікардо дав своє трактування головного завдання політичної економії, яке полягає у тому, щоб визначити закони які керують розподілом доходів. Для примноження багатства країни, яке розглядається як відповідна величина фізичного обсягу виробництва, Рікардо вважає основною умовою вільну конкуренцію та інші принципи політики ек. лібералізму.

166. Найбільший вплив на розвиток американської економічної теорії першої половини XIX ст. справили:

Генрі Чарльза Kepi.

167.Найбільшу вигоду від христових походів отримали: купці

168. Найважливішою передумовою промислового перевороту в Англії було: збільшення потреб в певних товарах, сукна, промтоварів

169. Найраніше феодальні міста в Зх.Європі виникли в :Франції, Англії

170.Наслідки підписання Версальської угоди для Німеччини були такими:

За Версальською угодою територія Німеччини скоротилася порівняно з 1914 р. на 1/8, а населення — на 1/10. Умови угоди передбачали повернення Німеччиною провінцій Ельзас та Лотарингія Франції, округів Мальмеді та Ейпен — Бельгії; Познань, частина Помор'я та Східної Прусії передавалися Польщі, яка знову виникла на карті Європи. За Версальською угодою Німеччина позбавлялася військово-морського флоту, армія обмежувалася 100 тис. чол. з 4-тисячним офіцерським корпусом. Відповідно до Версальської угоди Німеччина повинна була також відшкодувати збитки, які понесли країни-переможниці, у вигляді репарацій.

171. Наслідком Др. Св. Війни для Англії стало….

У липні 1945 р., після перемоги на виборах, до влади приходить лейбористський уряд на чолі з К. Еттлі. який розпочав реформи, спрямовані на перехід до «демократичного соціалізм)». Гак, з метою підтриманням повної зайнятості, проводиться часткова націоналізація базових галузей економіки — енергетики, транспорту, кам'яновугільної та сталеливарної промисловості, а також інфраструктури. До кінця 40-х років більше 20% британської промисловості опинилося під безпосереднім контролем держави. Власникам націоналізованих підприємств сплачувалася компенсація. Досить важливими були заходи уряду лейбористів щодо підтримання фунта стерлінгів шляхом установлення так званої «політики економії» та досягнення рівноваги платіжного балансу, які. на жаль, виявилися недостатньо ефективними. Економічні труднощі зросли з початком розпаду Британської колоніальної імперії, адже країна втратила традиційні джерела сировини та ринки збуту.

172. Наслідком колективізації на Україні стало…

Першим кроком до суцільної колективізації повинен був стати перший п'ятирічний план, за яким колективізації на добровільних засадах підлягало до 20% селянських господарств, а в Україні — 30%. Але криза хлібозаготівель 1927/28 р., необхідність застосування надзвичайних заходів для вилучення хліба стали поштовхом для прискорення суцільної колективізації, необхідність якої Й. Сталін обгрунтував у статті «Рік великого перелому» (листопад 1929 р.), у якій стверджувалося, що широкі верстви селянства цілком готові до вступу на шлях колективного господарювання, а також підкреслювалася необхідність рішучого наступу на куркульство. Слід зауважити, що темпи реальної колективізації значно перевищували планові, але досягалися вони виключно насильницькими методами.

173. Наслідком мілітаризації Німеччини стало створення там: хімічної промисловості, вожкої, електротехніки

174.Наслідком Першої світової війни для Німеччини стало…

Німеччинавнаслідок війни опинилася у найважчо­му становищі. Версальський мирний договір, підписа­ний між країнами Антанти і Німеччиною 28 червня 1919 року, став справжньою катастрофою для країни та народу. Німеччи­на була позбавлена всіх своїх колоній, її зобов'язали відшкодувати у формі репарацій збитки, завдані уря­дам і окремим громадянам країн Антанти. Розмі­ри відшкодувань, встановлені спеціальною Репарацій­ною комісією, сягали суми у 132 млрд золотих марок.

Таким чином економіка Німеччини збанкрутува­ла. Вже за перші два роки після завершення війни держава повинна була виплатити країнам Антанти 20 млрд золотих марок. Оскільки таких грошей Німеч­чина не мала, то контрибуція сплачувалася паровоза­ми, вагонами, фабрично-заводськими верстатами, ав­томобілями, сільськогосподарською сировиною тощо. Зазнала краху фінансово-кредитна система. Внаслі­док цих явищ різко погіршився життєвий рівень людей. Німеччина опинилася на грані катастрофи.

175. Наслідком першої світової війни для Японії стало…

Японія під час війни зміцнила свій економічний потенціал. Виступаючи на боці Антанти, вона фактично не брала участі у бойових діях. Змогла розширити свої колоніальні володіння, нав'язала невигідні економічно-торговельні умови Китаю. Все це дозволило за роки війни подвоїти промислове виробництво, втричі збільшити експорт промислових товарів у Китай та країни тихоокеанського регіону.

Однак відновлення після завершення війни конкуренції на зовнішніх ринках з боку колишніх союзників по Антанті, економічна криза 1920—1921 рр. та надзвичайно руйнівний землетрус, який завдав великих людських жертв (загинуло 140 тис. чоловік) та руйнувань, поставили японську економіку перед цілим рядом серйозних проблем.

В 1922 р. після Вашингтонської конфе­ренції Японія й Китай уклали угоду, за якою в 6-місячний термін Шаньдун був повернутий Китаю.

176. Науково-технічна революція в США розпочалася в:50-х рр.

177. Науково-технічні винаходи XIX ст. призвели до таких змін в економіці…

У першій половині XIX ст. сформувався світовий ринок як підсистема господарства, пов'язана з обміном товарів за межами національної економіки та валютно-фінансовим забезпеченням такого обміну. Він став формою усталених зв'язків між національними ринками, що внаслідок успіхів на транспорті, особливо залізничному, в будівництві доріг остаточно утвердилися як складова частина загальносвіто­вої ринкової господарської системи. Зовнішня торгівля набула світового характеру. Формувалися світовий кредит­ний та валютний ринки. Масова міграція трудових ресурсів свідчила про виникнення міжнародного ринку праці. Отже, склалася система міжнародних економічних відносин як результат взаємодії всієї сукупності світових господарських зв'язків. Основними чинниками цього процесу були розви­ток великої машинної індустрії, утворення колоніальної системи, міжнародний поділ праці, що розподілив світ на промислове розвинені й економічно відсталі країни.

178.Неокласичному напрямку притаманні такі риси:

- використання античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів; - проголошення гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми;

- оспівування земних насолод; - прагнення наслідувати мистецтво минулих епох; -віддання переваги історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.