Особливості промислового перевороту в Англії.

Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останній третині XVIII — середині XIX ст. Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався посту­повим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.

Застосування машин прискорило розвиток мета­лургії, вугільної промисловості. Виникло машино­будування, основу якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробництва зу­мовило появу нових досконаліших та швидкісніших транспортних засобів. Наявність парової машини зробила можливим її застосування на залізничному і морському транспорті.

Промисловий переворот змінив економічну геогра­фію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів то­варів і продуктів. Значно зросли обсяги промисло­вого виробництва.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла еко­номічна політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували високі митні збори на іноземні товари.

208. Панівна форма власності у річкових цивілізаціях землі належали храмам і державі

209. Первісне нагромадж капіталу...Процес так званого "первісного нагромадження капіталу" найбільш яск­раво проявився в Англії. Його основними шляхами були: аграрний переворот та Реформація; система державного боргу, в результаті якої надзвичайно збагатилися ті лихварі, купці і підприємці, котрі пози­чали державі гроші під великі проценти; протекціо­ністська політика уряду щодо національної буржу­азії; колоніальна система, піратство тощо.

210. Перевагою мануфартур над цехом можна вважати:Саме сільські та міські промисли, де не було цехових обмежень, виявилися найпридатнішими для технічних нововведень, нових форм організації виробництва і праці. Технічною передумовою для створення мануфактур було широке використання водяного колеса, що забезпечувало перехід від дрібного ручного виробництва до великого механізованого. Водяні млини механізували виробничі процеси не лише у борошномельній галузі промисловості, а й використовувались у текстильній, деревообробній, металообробній та інших галузях. Найкраще розвивалися борошномельні мануфактури, яким служили не лише водяні, а й вітряні млини. Розвивалося металургійне виробництво, найпоширенішою формою якого була рудня. Рудні складалися з млина, димарні, де з руди плавилося залізо, і кузні. У кінці XVIII ст. з'явилися перші доменні мануфактури, на яких спочатку виплавляли чавун, а потім сталь. У першій половині XVI ст. в Україні почали виробляти папір.

212. Передумовою трансформації класичної політекономії на межі XVIII - XIX ст. стало .. Класична школа політичної економії, започаткована Адамом Смітом і Давидом Рікардо, справила великий вплив на дальший роз­виток економічної науки та формування економічної політики. Адже теорія Сміта і Рікардо — це теорія ринкової економіки і якісної характеристики її основ: вар­тості, ціни, доходів та їхніх джерел, це доведення визначальної ролі матеріальної сфери виробництва, об'єктивної суті економічних за­конів, необхідності свободи підприємництва, вільної конкуренції.

Проте економісти нової хвилі принесли й нові ідеї в класичну теорію. Ці ідеї, поєднані єдиною методологією, стали основою більш ґрунтовного й різнобічного аналізу капіталістичного вироб­ництва. Завдяки їм класична політекономія перестає бути однорід­ною, перестає однозначно трактувати проблеми розвитку.

Саме новій хвилі в класичній теорії належить першість у загост­ренні уваги до проблем обміну й розподілу, до їхньої ролі у збага­ченні суспільства. Представники цієї хвилі визнають, що виробниц­тво визначає рівень доходів і їх розподіл, але наголошують, що розвиток виробництва, у свою чергу, залежить від доходів (плато­спроможності) споживача, тому раціональний розподіл вартості є важливою умовою розвитку.

213. Перша в світі циклічна криза вибухнула в: 1857 році.

214. Перша економічна криза в Англії була:   в сер. Х1Х ст

215. Перше місце в структурі української промисловості 80-х років Х1Хст займало: аграрний сектор.

216. Перший автоматичний механізм: годинник.

217. Перший етап маржинальної революції. Маржинальна революція — перехід від концепції кла­сичної економічної школи до неокласичної теорії.

Перший етап маржиналізму пов’язаний з іменами Уїльяма Стенлі Джевонса— фундатора математичної школи, Карла Менгера— фундатора австрійської школи, Леона Вальраса— фундатора лозаннської школи. Цей етап отримав назву "суб'єктивного напряму" в політичній економії внаслідок застосування теорії граничної корисності товару як умови визначення цінності товару. Останнє трактувалося з позиції конкретного споживача на психологічному рівні. До недоліків цього етапу відносять такі:• категорія корисності товару розглядалась як незалеж­на від кількості інших товарів;• оптимальний розподіл ресурсів зводився до максимізації сукупності корисності для суспільства в кількісному вираженні.

218. Перші капіталістичні мануфактури в Японії зявилися: в кін. ХУ111-поч. Х1Хст

219. Першу макроекономічна модель відтворення створив Ф.Кене

220.Підсумком економічного розвитку найсильніших країн світу 70-80-х років ХХст. Стало виділення трьох панівних центрів: США, Японія, Зх.Європи. За основними економічними показниками становище лідерів займали: США

221. Після відміни рабства в економіці США відбулись такі зміни…

Відміна рабства скасовувала головну перепону на шляху повної перемоги капіталізму; визволення рабів створювало умови для залучення в активну економічну та суспільно-політичну діяльність великої етнічної групи країни.

222. Після другої світової війни циклічна криза перевиробництва США відбулися: в 50-х роках

223. Після утворення української козацької держави основною формою землеволодіння було: селянське, старшинське

224. 225План Маршала – план допомоги США країнам Європи діяв з: 1947.

227. Позитивний вплив НЕПу у Україні базувався на :відродженні економіки, стабілізації червінця

228. Дайте характеристику політики „воєнного комунізму” та її запровадження в Україні– Навесні 1919 р. на території УСРР було введено жорстку економ. політику під назвою „воєнного комунізму”. Політика „в.к.” передбачала націоналізацію всієї землі, пром. підприємств, примусову трудову мобілізацію, ліквідацію товарно-грошових відносин, централізований розподіл продуктів і товарів. Під партійний контроль було взято фінанси. Нова влада заборонила діяльність банків, провела конфіскацію на користь рад золота та інших цінностей. Фінансове господарство України підпорядковувалось фінорганам Росії. Паралельно відбувалось одержавлення промисловості.

229. Політика обгороджування» мала такі наслідки:збільшувався ринок праці, селяни отримали свободу.

230. Політика НЕПУ дала можливість Рад владі:

Основними складовими непу були: відновлення торгівлі та товарно-грошових відносин; введення стійкої грошової одиниці, надання їй конвертованості; дозвіл приватної торгівлі; денаціоналізація середніх та дрібних підприємств, повернення їх старим власни­кам; введення господарчого розрахунку на підприєм­ствах (право продажу надпланової продукції); дозвіл іноземних концесій; відновлення матеріальних стимулів виробництва, розвиток кооперації та оренди; зменшення державного втручання в економіку; заміна продрозверстки продподатком. Неп мав забезпечити виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної ізоляції і масових виступів населення.

231. Політика протекціонізму характеризується…

У класичному розумінні протекціонізм (від латинського protectio – покровительство, захист) трактується як «державна політика, спрямована на заохочення вітчизняної економіки, її захист від іноземної конкуренції, на розширення зовнішніх ринків». В історичному розрізі політика протекціонізму широко застосовувалася на етапі початкового нагромадження капіталу, оскільки сприяла прискореному розвитку промисловості та концентрації капіталів. Політика протекціонізму як різновид державної економічної політики здійснювалася й здійснюється всіма розвинутими країнами світу.

234. Поняття „політична економія”.

Першість серед усіх економічних наук належить економічній теорії (політичній економії). Політична економія як наука склалась у XVII ст. Вона є результатом тривалого історичного розвитку еконо­мічної думки.

Політекономія - це фундаментальна, методологічна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічної категорії, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичні епохи.

235. Порівнюючи економічні погляди У. Петі та П. Буагільбера приходим до висновку, що…

Ідеї Петі(анг.) та Буагільбера(франц.) виходять майже одночасно, але країни мають різний економіч. розвиток. 1)Різне відношення до меркантилізму. Петі заперечував, Буагільбер боровся. 2)Гроші у Петі- основний стимул економіч.розвитку, Буаг-р вбачав у грошах основне лихо вироб-ків. 3)Петі- прихильник промис-ті, Б.- с/г. 4)Для анг. класич. школи на 1-му місці – розвиток продуктив.сил, для франц.- мета вироб-ва споживання.

236.Поява мануфактурного виробництва на Українських землях обумовлювалась такими чинниками: виникнення фільваркового господарства

237. Предмет вивчення меркантилізму:

Ранній меркантилізм ґрунтувався на політиці грошового балан­су, тобто прагненні залишити в країні більше грошей, аніж вивезти за її кордони. Для цього рекомендувалося всіляко перешкоджати відтокові з країни золота і срібла, зобов'язувати імпортерів трати­ти зароблені гроші в даній країні, а експортерів — повертати назад у країну значну частину виторгу. Пізній меркантилізм ґрунтувався на ідеї активного торговель­ного балансу, тобто на прагненні залучити в країну більше грошей за рахунок перевищення товарного експорту над імпортом. Вирішення проблеми вбачалося в розвитку експортного вироб­ництва, покровительстві вітчизняним торговцям шляхом надання їм пільг і преференцій, а також у створенні митних бар'єрів на шля­ху іноземних товарів.

238. Предметом дослідження маржиналістів стали... граничні економічні величини як взаємозв’язані явища економічної системи на різних рівнях – фірми, галузі національної економіки.

239. Предметом ІЕВ є: вивчення виникнення і розвитку економічних ідей, течій і шкіл, формування і розвиток економічної науки як особливої системи знань.