Державне регулювання економіки за Дж. Кейнсом.

Неокласична теорія зображала економіку як саморегулюючу си­стему, у якій порушена рівновага неминуче відновлюється за раху­нок раціональної поведінки господарюючих суб'єктів. Основною причиною, яка порушує рівновагу в економічній си­стемі, є нестача ефективного попиту, величина якого тотожна національному доходу. Національний дохід під час використання розпадається на спо­живання і заощадження. 

Ця обставина робить автоматичне перетворення заощаджень в інвестиції дуже проблематичним. Неспожиту частину доходу лю­ди не поспішають вкладати у виробництво, тому що існує явище, називане Кейнсом «перевагою ліквідності». Певні причини спону­кають власників доходів тримати свої кошти в грошовій (ліквідній) формі. Насамперед, це потреба у готівці для виконання поточних угод — трансакцій («трансакційний мотив»). Потім — очікування можливого підвищення ставки відсотка, що дає можливість отриму­вати від своїх заощаджень більший дохід («спекулятивний мотив»). 3 іншого боку, розміри інвестицій залежать від фактора, який Кейнс називає «граничною ефективністю капіталу», що вира­жається через відношення очікуваного прибутку від приросту капіталовкладень до самого цього приросту.

242. Природний тип людського господарсва: збиральництво, полювання, грибництво, рибалка

243. Причинами розквіту Стародавнього Риму були…

Переважає точка зору, що в економічному піднесенні Італії вирішальне значення мали внутрішні фактори: швидке розшарування громади, прогрес матеріальної культури, республіканська система політичного ладу. Експансії рабовласництва сприяли великі римські завоювання, оскільки культурна спадщина народів Середземномор'я збагатила античну Італію. Експлуатація рабів стала головним джерелом багатства. Велике значення мало пограбування колоній, що набуло систематичного характеру у фіскальній, торговій, лихварській сферах.

245=6

246. Причини виникнення фільварових господарств була зумовленоа

зростаючим попитом на зерно на внутрішньому та зовнішніх ринках.

247. Причиною "комунальних революцій" стало…У період розквіту феодалізму населення міст усе більше обтяжує їх підлегле становище щодо сеньйора (феодала), який володіє міською землею та регламентує життя міщан. Це приводить у ХІІ—ХІІІ ст. до так званих комунальних революцій — від відкритих збройних виступів до викупу мешканцями міст власних привілеїв та вольностей у сеньйорів за гроші. В результаті комунальних революцій велика кількість міст завойовують самостійність, отримують самоврядування.

248. Причиною економічної кризи 1929-1933 рр. стало… Світова економічна криза 1929—1933 рр.. відома в історії як «Велика депресія», охопила майже всі країни світу та відкинула їх економіку на кілька десятиріч назад, іноді до рівня межі XIX— XX ст., хоча вплив її на окремі країни був різним. Найбільше постраждали від кризи Сполучені Штати, але й в інших країнах вона мала надзвичайно жорстокий та нищівний характер.

249. Причиною кризи в США в 1929 р. стало…На товари, які США збували на світовому ринку зник попит. У середині 1929 року товарний ринок був перенасичений, і у США почалась наступна економічна криза. Згодом ця криза вплинула на весь капіталістичний світ.

250. Причиною утворення цехів стало: необхідність боротьби з феодалами і державною адміністрацією, вузькість внутрішнього ринку, оборонні цілі.

252. Промислове виробництво УРСР в роки довоєнних п’ятирічок було спрямоване на…Забезпечення Росії паливом(вугілля), необробленим металом і важким прокатом.

253. Промисловий переворот в Україні охопив передусім: схід

254. Промисловий переворот україні розпочався у 30-40-х і завершився в 70-80-х роках XIX ст.

255. Промисловий переворот в Японії завершився в:50-х роках Х1Хст

256. Промисловий переворот на Україні став можливим завдяки таким факторам:

Використання європейського досвіду; в умовах кріпосного господарства в першій третині XIX ст. мануфактурна промисловість досягла певних успіхів і підготувала умови для промислового перевороту.

257. Промисловий переворот У Франції мав такі особливості. в 1815— 1830 рр.  швидкими темпами починається промисловий переворот. Відбувається заміна ручної праці на машинну. у великих масштабах відбувається залізничне будівництво, яке дало поштовх для розвитку вугільної та металургійної промисловості. Про швидке здійснення промислового перевороту свідчить масове застосування парових двигунів та зростання довжини залізниць: кількість двигунів порівняно з попереднім періодом збільшилась у 7 разів, а довжина залізниць — у 9 разів.

У 50—60-х роках XIX ст. промисловий переворот у Франції завершується, про що свідчить масове застосування в промисловості парових двигунів, їх кількість в 1870 р. становила 25 тис.; прискорився розвиток металургійної та вугільної промисловості. Однак, не зважаючи на суттєві зрушення в промисловості, Франція внаслідок промислового перевороту не стала індустріальною, а перетворилася в аграрно-індустріальну країну. Головними причинами цього був вузький внутрішній ринок з низькою купівельною спроможністю основної частки населення

258. Промисловий переворот – це перехід відручного, ремісничо-мануфактурного до до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; парових двигунів; створення сомостійної машинобудівної галузі. Промисловий переворот – це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності, так і специфіка особливості у кожній окремо взятій країні.Характерними рисами були: удосконалення техніки, розвиток машинобудування, розвиток банків та кредитної системи, розвиток промисловості та транспорту.

259. Процес монополізації в США відбувся переважно в формі: трестів, синдикатів

260.Раніше ніж в інших країнах промисловий переворот відбувся: в Англії

261. Ранній та пізній меркантилізм. Ранній меркантилізм ґрунтувався на політиці грошового балан­су, тобто прагненні залишити в країні більше грошей, аніж вивезти за її кордони. Для цього рекомендувалося всіляко перешкоджати відтокові з країни золота і срібла, зобов'язувати імпортерів трати­ти зароблені гроші в даній країні, а експортерів — повертати назад у країну значну частину виторгу. Пізній меркантилізм ґрунтувався на ідеї активного торговель­ного балансу, тобто на прагненні залучити в країну більше грошей за рахунок перевищення товарного експорту над імпортом. Вирішення проблеми вбачалося в розвитку експортного вироб­ництва, покровительстві вітчизняним торговцям шляхом надання їм пільг і преференцій, а також у створенні митних бар'єрів на шля­ху іноземних товарів.

262. Революціонізуюче значення для розвитку американської індустрії мав промисловий переворот?:промисловий переворот, що почався в останній третині XVIII ст. ізавершився в 60-80-х роках XIX ст.

263. Ресурси Запорізької січі формувались з: торгівля, ремесло, с/г.

265. світова економічна криза 1929- 1933рр. Почалася в: США

266. Систему золотого валютного стандарту було засновано: 1925р.

267. Соціально-економічна думка Київської Русі предст в таких працях:

Історія економічної думки України часів раннього та класичного середньовіччя зв'язана з добою Київської Русі — першої держави на українській етнічній території. Визначною пам'яткою соціально-економічної та полі­тичної літератури доби Київської Русі є «Руська правда» — зведен­ня законів давньоруського права XI—XII ст. Відомі 106 списків «Руської правди», які складено в XIII—XVIII ст. Статті «Руської правди» відбивають соціальну структуру й відносини власності дав­ньоруського суспільства. Галицько-Волинський літопис XIII ст. розповідає про економі­чну політику галицьких та волинських князів, котрі заохочували розвиток ремесел, торгівлі, міст, запрошуючи для цього вмілих ре­місників, торгових людей.

269. Соціально-економічною ідеєю народництва було…Спостерігаючи процес розкладу общини і зародження капіталістич­них відносин, Лавров характеризує його як початок підготовки со­ціального перевороту.

Створення умов, необхідних для капіталістичного розвитку сільського господарства. Економічна програма ліберальних народників мала, таким чином, буржуазно-демократичний характер.

270. Становище рабів в умовах кризи рабовласницького ладу змінилось таким чином…Надходження рабів різко скоротились, вони стали дорогими, змінилось і їх становище у суспільстві. Власники втрачають право страчувати раба без суду, за рабами визнається право на сім`ю тощо. Рабовласники стали шукати нових, більш продуктивних форм використання їх праці.

Все частіше власники надають рабам певне майно, необхідне для ведення господарства, але не у власність, а для використання у господарській діяльності на певних умовах - т. з. пекулій.

271, 272. Сутність «ефекту Веблена» заклечається в тому:

Суспільні інтереси, на його думку, повністю збігаються з інтересами індустрії. Т. Веблен не визнавав революційні методи розв'язання існуючої суперечності та пропонував власний варіант вирішення проблеми: постійне зростання місця й ролі технологічних факторів виробництва, завдяки чому має значно підвищитися значення інженерно-технічного персоналу, а це спричиниться до відокремлення функцій власності, контролю та управління. У теорії Т. Веблена цей процес має назву "революція інженерів"; він призводить до встановлення "влади технократії", інтереси якої збігаються з інтересами суспільства. В усіх працях ученого провідною думкою є встановлення "соціального контролю".

273. Суть «невидимої руки» полягала у пропаганді таких суспільних прав і умов, за яких завдяки вільній конкуренції підприємців і через їх власні інтереси ринкова економіка буде якнайкраще вирішувати суспільні завдання і приведе до гармонії власну і колективну волю з максимально можливою користю для всіх і кожного.

275. Суть Кейнсіанства полягала в тому, що...Кейнсіанство як напрямок економічної думки відіграло важливу роль у розвитку західної економічної теорії. Воно зробило спробу відповісти на ряд важливих питань, що виникли у зв'язку з кризою в 30-х pp. Особливе місце кейнсіанство посіло в економічній теорії та прак­тиці США.

Нині кейнсіанство як теоретична система і як концепція еконо­мічної політики втратило колишню панівну роль і перебуває в опо­зиції до поширеної скрізь консервативної ортодоксії. Але воно жи­ве, модернізується, розвивається. Кейнсіанська школа створила си­стему категорій та взаємозв'язків, що без них сьогодні навряд чи можна уявити економічну теорію і економічну політику Заходу.

277. Теорія монополістичної конкуренції Е.Чемберліна полягає в тому, що...в процесі монополізації виробництва виникає нове явище, не влас­тиве ринковим ситуаціям чистої конкуренції та чистої монополії. Воно є результатом синтезу цих ситуацій і породжує монополістич­ну конкуренцію, яка відрізняється від уже відомих форм тим, що дає можливість контролювати як пропозицію, так і попит.

278.Термін "соціальне ринкове господарство" вперше проголосив А. Мюллер-Армак після 1946 р. для характеристики форм переходу від мілітаризованої, надіндустріальної фашистської економіки до мирної.

279.Технократичний інституціоналізм Т.Веблена характеризувався…

Предмет політекономії Т. Веблен визначив як поведінку людини стосовно матеріальних засобів існування, що свідчить про гіпертрофію психологічних чинників. Учення Т. Веблена відрізнялось особливим критицизмом — засуджувались і критикувалися не тільки ортодоксальні погляди, а й сам капіталістичний спосіб виробництва. Різко негативним було ставлення Т. Веблена до процесів монополізації, зростання розмірів і сили корпорацій, ліквідації вільної конкуренції. Історичний розвиток він трактував як виникнення, зростання суперечностей між інституційним і зовнішнім середовищами та поступове їх вирішення, а рушійною силою історичної еволюції вважав переважно технічний і технологічний прогрес засобів виробництва.

282. «треті особи» у процесі відтворення за Мальтусом. Проблему реалізації надлишку вирішують «треті особи», до яких він відносить споживачів, котрі не беруть участь у в-ві товарів, але отримують доходи, напр, землевласники, що мають ренту.

283. Трипільська культура господарства раннього періоду зберігається з: неоліту

285. У XVIII ст. швидко зростає старшинське землеволодіння. Це пояснюється…

Займаючи вищі військово-адміністративні посади, козацька старшина розпоряджалася величезним майном, яке залишила польська шляхта і магнати.

Старшинське землеволодіння зростало шляхом купівлі землі, гетьманських надань і царських привілеїв.

286. У А. Сміта теорія вартості має такі визначення:

Теорія вартості. Передовсім нагадаємо, що Сміт, як і інші еко­номісти тієї доби, користується терміном «цінність», а не «вар­тість». Цінність у нього має два значення: корисність і можливість придбання інших предметів. Перше він називає «цінністю у спожи­ванні», друге — «цінністю в обміні». Це фактичне визнання спожи­вної й мінової вартості.

288. У Київській Русі смердами називали: вільних селян

289.У пореформний період для аграрних відносин в Україні (складова частина Російської імперії) було визначальним: товаризація господарства