Ідея юридичного інституціоналізму Дж. Коммонса.

Коммонс в основу аналізу бере позаекономічні інститути. Коммонс на перший план висував юридичні, правові норми. Він досліджує дію колективних інститутів: сім'я, виробничі корпорації, профспілки, держава тощо. Він дійшов висновку, що прагнення в економіці виявляються через суди. Суди він роз­глядає як важливий фактор економічного розвитку. Коммонс формулює «юридично-мінову концепцію» суспільного розвитку. її суть полягає в тім, що в основу розвитку він покладав мінові відносини, зображуючи їх як юридичні.

137. Коли було введено національну грошову одиницю - гривню?1 березня 1918 року

138. Кому з представників ек. думки Старод Світу належить праця «Артхашастра”: Пред-ку ек думки Старод Індії – Каутілья.

139.Кому із авторів економічної думки Середньовіччя належить праця "Сума теології":Фомі Аквінському.

140. Контрактові ярмарки у Києві і Львові збиралися: двічі на рік

142, 143. Концепція неокласичного синтезу -- узагальнююча концепція, представники якої (Д. Хікс, Дж. Б'юкенен, П. Самуельсон та ін.) обґрунтовують принцип поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів, наголошують на необхідності руху до змішаної економіки. Дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напряму економічної теорії.

144.Коньюктурно-статистичний варіант інституціональних досліджень У. Мітчелла полягав у тому, що... широко використовуючи фактичний матеріал,статистику,він хотів не лише дати картину сучасного йому ек-го розвитку, а й сподівався вирішити суперечності капіталізму. Особливу увагу він приділив аналізу циклічних коливань.

145.Латифу́ндія являє собою — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок

146. Ліберально-буржуазна економічна думка в Україні представлена:

Інтелігенцією, яка гуртується у так званих громадах – своєрідних організаційній формі руху. Громади виникають у 60-х рр.. у Києві, Харкові, Чернігові, Полтаві та інших містах України. Спочатку громади охоплювали широкі кола як ліберальної, так і демократичної інтелігенції. Активними діячами в Києві були В.Антонович, М.Драгоманов, М.Лисенко, М. Старицький та інші. Діяльність громад мала, головне, культурницький характер. Основна увага зверталась на вивчення сучасного й минулого України, на її етнографію, видання літератури українською мовою, організацію недільних шкіл тощо. З ліберально-буржуазних позицій оцінювався характер пореформених аграрних відносин. 

147. М.Фрідменом, пропозиція грошей повинна збільшуватись темпами, що дорівнюють: - не більше 4-5% щорічного приросту «грошове правило».

148. Мануфартури бувають таких типів:розсіяна (децентралізована), концентрорвана (централізована)

151. Меркантилістичне розуміння багатства...:

Відображаючи специфічну ситуацію епохи первісного нагрома­дження, коли перші великі капітали формувалися в сфері торгівлі і грошового обігу, вони сконцентрували свою увагу саме на цих процесах Проголосив­ши метою господарської діяльності збагачення, вони звели багат­ство до грошової форми його вираження, і головний спосіб ре­алізації даної мети бачили в збільшенні кількості грошей у країні.

У залежності від рекомендованих методів вирішення цього за­вдання меркантилізм поділяється на два етапи: ранній і пізній.

152. Методологічною основою курсу «Іст ек вчень» Щодо методико-методологічних засад аналізу історії економіч­ної думки, то у літературі виділяють, в основному, два принципи, два методи: історичний, або хронологічний, і логічний. Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій у порядку їхнього виникнення та формування. Він дає змогу проаналізувати сукуп­ність поглядів, ідей на певному етапі суспільного розвитку й дальшу еволюцію цих ідей. Такий підхід може поєднуватися з аналізом со­ціально-економічних умов, що в них формувалися ці погляди та ідеї.

Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорій, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими тео­ріями та з історичними умовами. У такому разі досліджуються самі тільки теорії, концепції, логіка їхнього розвитку. Досить часто оби­два методи поєднують.

153. Метою грошової реформи 1922-1924 рр.Грошова реформа 1922-1924 рр. викликана двома причинами: по-перше, величезними втратами у першій світовій і громадянській війнах; по-друге, потребою подолати руйнівні наслідки безгрошового обігу часів "воєнного комунізму" та експериментів впровадження прямого продуктообміну. Реформа ставила за мету зробити гроші точним вимірювачем затрат і результатів суспільного виробництва, з тим щоб вони забезпечували постійне стимулювання економічних інтересів товаровиробників, користувалися довірою, виконували всі свої функції і були захищені від знецінення. Слід наголосити і той факт, що економічна реформа 1922-1924 рр. була класичною грошовою реформою, головним завданням якої була санація економіки. Щоб зупинити знецінення грошової одиниці, уряд наприкінці 1922 р. розпочав паралельне впровадження в грошовий обіг банкнот, які за золотим паритетом відповідали курсу: 1 крб. = 1 фунту стерлінгів.

Метою Плана Дауеса було..

В серпні 1924р. на Лондонській конференції країн-переможниць була прийнята програма послаблення умов сплати репарацій, розроблена міжнародним комітетом експертів на чолі з чиказьким банкіром Ч. Дауесом. Саме ця програма отримала назву репараційного плану Дауеса. Згідно з планом, який набрав чинності 1 вересня 1924р., репараційні платежі встановлювалися у розмірі від 1 до 1,75 млрд зол. марок на рік протягом перших п'яти років дії плану, та по 2,5 млрд зол. марок на рік у наступні роки. Джерелом виплат повинен був стати спеціальний репараційний фонд, який мав формуватися за рахунок митних зборів (50%), збільшення непрямих податків та спеціального репараційного податку, що встановлювався на прибутки промисловості, торгівлі та транспорту (6%).

155.Міжвоєнний розвиток Франції характеризувався…Водночас певні умови Версальської угоди надзвичайно сприятливо вплинули на економіку Франції, на посилення її економічного потенціалу, сировинної бази та матеріального потенціалу важкої індустрії, що дало їй змогу першій серед країн, що воювали, подолати наслідки війни та вийти на довоєнний рівень (1925 р.). Значні територіальні втрати, у тому числі й залізорудних басейнів Ельзасу та Лотарингії, зменшення можливостей щодо використання Саарського вугільного басейну, який був на 15 років переданий у користування Франції, різко звузили сировинну базу важкої індустрії країни.

156.Мультиплікатор Дж.Кейнса це... Мультиплікатор, витрат визначається як відношення відхилень від рівноважного доходу до початкової зміни у витратах (на інвес­тиції), що спричинили цю зміну:

«За даних обставин, — стверджує Кейнс, — може бути встанов­лене певне співвідношення між доходом та інвестиціями, яке слід назвати мультиплікатором». Виходячи з цієї формальної алгебраїч­ної залежності, Кейнс стверджує, що зростання інвестицій автома­тично веде до зростання зайнятості та до пропорційного зростання національного доходу, а коефіцієнтом пропорційності є величина мультиплікатора.

157. На мою думку швидкий розвиток залізниць у пореформений період свідчив про…

Здійснюючи програму залізничного будівництва в Україні, царський уряд виходив з своїх великодержавних інтересів. Залізниці мали насамперед з'єднати російські промислові центри з чорноморськими портами. Спрямовані на захід колії були підпорядковані не стільки господарським, скільки стратегічним цілям, які не збігалися з господарськими інтересами України. Митними й провізними залізничними тарифами, оподаткуванням російський уряд ставив економіку України у дедалі важче становище.

158. на Павобережжі в кінці ХVIIIст панівною була рента: грошова

160. Назвіть позиції,на яких стояв Мальтус: В інтересах захисту панівних класів, і, насамперед феодалів, Мальтус намагався пояснити економічну нерівність, убогість і бідність робітників при капіталізмі «природними», «вічними» законами природи. Він затверджував, що населення через кожні 25 років нібито збільшується в 2 рази, тобто росте в геометричній прогресії, а засобу існування в кращому випадку – в арифметичній прогресії.при цьому ріст населення він ілюстрував на прикладі США, зовсім ігноруючи імміграцію, а зростання виробництва засобів існування – на прикладі відсталих колоніальних країн. Звідси Мальтус робив висновок про те, що убогість і важке положення робітників є наслідком абсолютного перенаселення, тобто що люди розмножуються швидше, ніж збільшується кількість засобів існування.