Для промислового перевороту були характерні такі особливості.

Промисловий переворот – це перехід відручного, ремісничо-мануфактурного до до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; парових двигунів; створення сомостійної машинобудівної галузі. Промисловий переворот – це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності, так і специфіка особливості у кожній окремо взятій країні. Характерними рисами були: удосконалення техніки, розвиток машинобудування, розвиток банків та кредитної системи, розвиток промисловості та транспорту.

96. 200. Для східного рабства характерні такі риси: технологія ручної праці з індивідуальними та спільними знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального господарства, позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці.

97, Для США план Маршалла мав таке значення: Заохочення американських інвестицій, співпраця у зниження митних тарифів, постачання в США окремих видів товарів, США мало змогу контролювати економіку, а особливо фінанси, європейських країн.

98. До війни за незалежність в США привели такі економічні причини…

Війна за незалежність у Північній Америці (1775—1783 рр.) одночасно була буржуазною революцією, у результаті якої в 1776 р. на місці англійських Північноамериканських колоній утворилася нова буржуазна держава — Сполучені Штати Америки. У результаті перемоги тут було знищене феодальне землеволодіння та створені сприятливі умови для розвитку фермерських господарств (так званий американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві). Цей шлях насамперед передбачав власність безпосереднього виробника (фермера) на засоби виробництва (у тому числі на землю) та продукцію, яку він виробляв, що робило його економічно заінтересованим у результатах своєї праці.

99. До Громадянської війни в США призвели такі економічні причини: протиріччя між капіталістами Пн. і рабовласниками Пд.; боротьба за Захадні землі між фермерами і плантаторами.

103. Економічна історія виникла в: Х1Хст

104. Ек-на програма ЦР хар-сь: принципом землю-селянам, море-морякам і т.д.

Економічна теорія недосконалої конкуренції Дж. Робінсон.

ця робота представляла собою теоретичну основу ціноутворювання в умовах, коли вільна конкуренція все більше піддавалась впливу монополістичних елементів. Монополію вона повязувала як із диференціацією продукту, так і з розміром підприємств. Своїм аналізом Робінсон довів, що монополія нерідко веде до обмеження виробництва, до підвищення цін, зниження зайнятості у порівнянні з умовами вільної конкуренції.

111. Економічне вчення Петті і Буфгільбера характеризувалась…

Буагільбер як і Петті називає заснов­ником трудової теорії вартості. Буагільбер виділяє ринкову ціну і «істинну», або «справедливу» вартість товару. Величину останньої він визначає витратами праці. Буагільбер виходить з того, що всі економічні зв'язки між людьми ґрунтуються на обміні продуктами праці. Цей обмін, підкреслює він, має відбуватися згідно із витрата­ми праці. А це означає, що Буагільбер стоїть на позиціях еквівален­тного обміну. Петті до проблеми визначення вартості підходить з позиції пропо­рційного обміну, що визначається витратами праці на виробництво то­варів і залежить від її продуктивності в різних галузях.

112. Економічний розвиток Німеччини , наприкінці 20ст. характеризувався… зниженням обсягів промислового виробництва у повоєнні роки, демілітаризацією, збільшення безробіття супроводжувалися зростаючими інфляційними явищами. Дійшло до того, що заробітна плата виплачувалася двічі на день — вдень та ввечері, щоб люди могли якось використати зароблені гроші та встигнути хоч що-небудь купити до нового підвищення цін. Відродження господарства Німеччини та необхідність виконання рішень Версальської угоди вимагали суттєвого реформування економіки країни.

113. Економічний розвиток Франції , наприкінці 20ст. характеризувався…

Важливою причиною уповільнення темнів економічного розвитку Франції була традиційна структура її промисловості, в якій переважали підприємства, що виробляли предмети розкоші. Промисловість країни завжди відчувала нестачу сировини та палива, особливо вугілля; привізна сировина значно підвищувала собівартість французьких товарів, знижувала конкурентоспроможність їх на світовому ринку.

114. 115. Економічним наслідком Великих географічних відкриттів для Європи    стало…

• зросла продуктивність праці;• збільшився обсяг товарної продукції;• з’явилися нові галузі промисловості;• поглибився суспільний розподіл праці;• почала формуватися спеціалізація країн в окремих видах господарської діяльності; • у ХVI ст. повністю або майже повністю від сільськогосподарського виробництва відокремились гірнича справа, виробництво чорних та кольорових металів, деякі галузі металообробної промисловості, суднобудування, шовкоткацька промисловість та ін. Значною мірою відокремилось від сільського господарства виробництво тканин із шерсті та льону; • розвиток промисловості, її все більша відокремленість від сільського господарства обумовили значні зміни в економіці сільського господарства – зросла товарність сільськогосподарського виробництва тощо; • поряд зі зростанням товарності промисловості та сільського господарства відбувається розширення внутрішнього ринку; • у міру розвитку і насичення внутрішнього ринку швидко зростає виробництво товарів на зовнішній ринок, де однією із головних осіб є купець; • ускладнюється грошовий обіг, укорінюються нові види торгових угод, біржа перетворюється у місце операцій з товарами та цінними паперами, розвивається кредит і банківська справа.

Економічним наслідком феод роздробленості К.Р.

Розпад Київської Русі, втрата Києвом ролі міжнародного центру торгівлі.

Економічними причинами Першої світової війни були

Серед найбільш яскравих причин Першої світової війни можна виділити такі: Англія та Франція прагнули розширити свої колоніальні володіння. Не менш важливим є також боротьба за ринки збуту товарів та продукіцї, а також сировини. А тому боротьба за ресурси та сфери впливу в цей час висувається на перше місце. У цих умовах в економіках провідних країн посилюються позиції військово-промислових кіл. які цілеспрямовано проводять політику вирішення економічних проблем силовими методами. Таким чином, основною причиною Першої світової війни було намагання монополій різних країн, насамперед Німеччини, здійснити перерозподіл (як територіальний, так і економічний) світових сфер впливу у своїх інтересах. Крім цієї, надзвичайно важливої причини, до Першої світової війни призвела також активна мілітаризація економік провідних країн світу. Підприємців приваблювала надзвичайна прибутковість воєнноі'о виробництва, його стабільність, яка забезпечується державними замовленнями.