Нобелівські лауреати в галузі економіки.

Лауреатом Нобелівської премії з економіки за 2006 рік став учений з Колумбійського університету Едмунд Фелпс ("за його аналіз інтертемпоральних відносин у макроекономічній політиці").

Едмунд Фелпс, якому в 2006 році виповнилося 73 роки, став відомим після своїх досліджень економічного зростання у 1960 роках минулого століття. Його найвідомішою роботою є базова теорія природного рівня безробіття (довготривале безробіття, яке не залежить від темпів економічного зростання).

Всього з 1968 року вищу світову нагороду в галузі економіки одержали 58 осіб. У 2005 році Нобелівську премію у галузі економіки одержали вчений з Ізраїлю Роберт Ауманн і вчений зі США Томас Шеллінг "за внесок у розуміння явищ співпраці і конфлікту через аналіз теорії ігор".

Лауреатами стали ізраїльський учений Роберт Оманн і американський дослідник Томас Шеллінг. Вони визнані гідними премії «за внесок у розуміння явищ співробітництва та конфлікту через аналіз теорії ігор...». Офіційно премія з економіки не є однією із запроваджених А. Нобелем премій. Вона була заснована Банком Швеції у 1968 р. і має назву Премія Банку Швеції з економіки на знак пам’яті Альфреда Нобеля. Однак традиційно її називають Нобелівською премією з економіки. Один раз удостоєно цієї Премії російського економіста – Л. Канторовича (1975).

180. НТР -це якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, що відбувається в результаті поєднання процесів наукової та технічної революції.

181. Обєднання грошових систем Росії та України в єдину грошову систему відбулося в: 20-30-ті роки Х1Хст

Основна ідея маржиналізму полягає ...

Основна його ідея — дослідження граничних економічних величин як взаємо­зв'язаних явищ економічної системи на різних рівнях — фірми, га­лузі, національної економіки. Такий підхід уможливив застосування нових методів аналізу, які дали змогу визначити граничні величини для характеристики змін, що відбуваються в економічному житті.

183. Основна причнина затяжного характеру промислового перевороту в Франції?: Континентальна блокада Англії, яку провадив Наполеон у 1806р.(?)

184. Основна стаття вивозу із Чорноморського басейну в ХУ-ХУ1ст: люди, золото

185. Основна форма німецьких монополій: синдикати

186. Основне заняття скіфів: війна, скотарство

Основний зміст законів Г.Госсена.

Герман Госсен(1810—1858) хоча і не був за фахом економіс­том, але дуже цікавився суспільними проблемами й опублікував 1854 р. книжку під назвою «Розвиток законів суспільного життя і правил людської діяльності, що з них випливають», в якій сформу­лював ряд важливих теоретичних положень, котрі увійшли в еконо­мічну науку під назвою першого і другого законів Госсена. Перший закон стверджує, що зі збільшенням кількості даного блага гранична корисність його зменшується, а за умови повного задоволення по­треб споживача вона дорівнюватиме нулю.Творчо підійшов Госсен і до трактування категорії обміну. Згідно з другим законом Госсена оптимальна структура спожи­вання (попиту) досягається за умов однакових граничних кориснос­тей усіх благ, що споживаються. Із закону обміну споживних вартостей випливає і закон єдності ціни на ринку.

Основний зміст неолібералізм заключається в тому...

Неолібералізм — напрям в економічній теорії, що базується на неокласичній методології і захищає принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи. Ринок роз­глядається як ефективна система, що якнайбільше сприяє економіч­ному зростанню і забезпечує пріоритетне становище суб'єктів еко­номічної діяльності. Роль держави неолібералізм обмежує організацією та охороною побудованої на класичних засадах економіки. Держава має забезпечувати умови для конкуренції і здійснювати контроль там, де конкуренції бракує. Функції держави щодо соціа­льної сфери неолібералізм розглядає у зв'язку зі способом перероз­поділу суспільних доходів, що ставиться в залежність від успіхів економіки і сприяє її розвитку.

190. Основний фактор втрати Англією промислової гегемонії: вивіз капіталу за кордон

191. Основними рисами господарства скіфів було: зерно, раби, золлото, скотарство, війна, торгівля з греками.

192. Основними рисами господарства трипільців були…

Основним заняттям трипільців було хліборобство. Сіяли ячмінь, жито, пшеницю, просо, вирощували садово-городні культури. Землю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше-ралом. Зерно молотили жорнами. Худобу використовували як тягову силу.