Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Головну роль у великих географічних відкриттях відіграли:




Розвиток техніки, компас, галери, галони, каравели, відкривати далекі невідомі народи і навертати їх на християнську віру, матеріальні причини, торгівля.

72. Господарство феодала було багатогалузевим з таких причин:

Господарство феодала носило багатогалузевий характер, що пояснюється необхідністю в умовах панування натуральних відносин забезпечувати всі потреби феодала. Орні землі феодального маєтку ділились на дві частини: панські (домен) та селянські.

73. Гранична корисність це...– додаткова корисність, або задоволення, одержуване людиною від споживання ще однієї одиниці конкретного блага.

74. Грошова реформа в незалежній україні проведена: 1996

75. Гуральні, рудні, поташні буди, селітроварні в Україні ершої половини ХУ11ст. Були: феодальні

78. Де головним чином перероблялась до ХУІ ст англійська шерсь: в Іспанії

80. Дж. М. Кейнс вбачав «ефективний попит» у…

Відповідно до концепції Кейнса «ефективний попит» є тотожним національному доходу, який витрачається на споживання й нагро­мадження, тобто складається з особистого та виробничого попиту. Перший — це витрати суспільства на споживчі блага, другий — на інвестиції (капітальні блага).

81. Дж. Мілль розглядав такі положення:

Виводить спрощену характеристику багатства, яке, на його думку, визначається сумом благ, які купуються і продаються на ринку. Прортиставляє закони виробництва і закони розподілу. Перші він вважає незмінні і задані технічними умовами. А другі наперед визначають на персональному рівні розподіл власності за допомогою розподілу доходів між трьома основними класами суспільства.

Джерела первісного нагромадження капіталу Англії:

використання державних боргів та високих відсотків від них, здійснення політики протекціонізму (покровительства), що давало можливість державі встановлювати високі митні тарифи, які захищали від конкуренції власного виробника. Шерстяна промисловість, виготовлення сукна, грабіж, работоргівля, піратство, примусове обезземелення селян.

83. Для Козелецького і Сковороди характерні такі екон-ні і соц.-но-політ-ні погляди: проблема людини та її щастя, шукання шляхів, що ведуть до цього.

84. Для античного рабства було характерно: велика к-сть рабів, раби – головна робоча сила.

85. Для децентралізованої мануфактури було характерно…

Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI — першій половині XVII ст., грунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі.

86. Для економіки усіх гірських цивілізацій характерно:мала к-сть землі, при збільшенні населення виникає міграція , військовий вихід, скотарство.

Для економічних поглядів в епоху раннього і пізнього канонізму було характерно

в період раннього: в період зародження середньовіччя засуджувався торговельний прибуток і лихварський процент, які розглядалися, як гріх.

В період пізнього: товарно-грошові відносини набули для суспільства і держави доленосного значення, пізні кантоністи ніби розширили коло аргументів, які пояснювали екон-ні проб-ми і причини соц-ї нерівності.

88. Для ек-го розвитку Японії в 2-ії пол.19ст., було хар-рно: швидкий ек-ний р-ток. Торговельна експансія Японії; повернення від мілітаризму до лібералізації господарської системи та запуску механізму вільної конкуренції; структурна перебудова економіки; створюється багатогалузевий комплекс сучасних переробних галузей, які б враховували забезпечення експорту та заміщення імпорту.

89. Для економ політики Б. Хмельницького було хар-но:

Вона базувалась на застосуванні принципу активного втручання державної влади в господарське життя, заохочення вивезення товарів і обмеження вивезення кош­товностей, установлення захисного мита, пільг місцевим підпри­ємцям і купцям. Велике значення мали економічні зв'язки з інши­ми країнами, довгострокові торговельні угоди. Така політика об'єктивно сприяла пожвавленню економічного життя країни, роз­витку товарно-грошових відносин, процесу первісного нагрома­дження капіталу.

90. Для Ібн-Хальдуна – представника середньовікової економічної думки на Сході було характерно висловлювати такі думки та міркування, що набагато випереджали свій час.

91. Для Київської Русі "шлях із варягів у греки" мав таке значення…для розвитку і внутрішньої торгівлі, сприяв налагодженню різноманітних зв'язків окремих східнослов'янських племен та прискоренню їх державного об'єднання навколо Києва.

92. Для меркантилізму характерно, було характерно

Меркантилізм – ек-не вчення, метою якого було теоретичне обгрунтування меркантелістської ек-ної політики.

Основою основ всієї сис-ми їхніх поглядів було уявлення, що єдиним справжнім багатством країни є гроші. Всі меркантелісти виступають на захист максимального нагромадження грошей. Основна відмінність полягала у різних поглядах на суть активного балансу.

93. Для неолібералізму характерно: відносно пасивне державне регулювання. Неоліберальна концепція ґрунтується на ідеї пріоритету умов для необмеженої вільної конкуренції завдяки визначеному втручанню держави в економічні процеси. Неоліберали виступають за лібералізацію економіки, використання принципів вільного ціноутворення, за провідну роль в економіці приватної власності і недержавних господарських структур.

94. Для П. Буальгібера були притаманні такі ідеї:

Буагільбер виступає за реформування податкової системи, проти державного регулювання цін на зерно.

Буагільбер розуміє об'єктивну суть економічних законів, які ді­ють як закони природи. Природу він ототожнює з Провидінням, тобто з Богом. Він виступає проти втручання держави в економічне життя. Буагільбер доводить, що справжнє багатство нації — це різні корисні речі, а передовсім продукти землеробства. Джерелом багатства є праця.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 312.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...