Фактор впливу на електоральний вибір: методологія аналізу

Електоральна соціологія — галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політ. взаємодії суб´єктів с-ства шляхом аналізу механізмів їх політ. участі в житті соціуму, умов та особливостей об´єднання в політ. групи, політ. презентації інтересів у владній боротьб .У 30—50-ті роки сформ. дві представницькі концепції: Соціологічна концепція-наголошує на безпосередній залежності виборчої поведінки електорату від належності виборців до певних великих соц.груп.Соц.-психологічна концепція-зосереджує увагу на опосередкованому впливі на політ.уподобання «маргінальних» для політ. процесів чинників — сім´ї, духовних цінностей, найближчого оточення. Її прихильники стверджують, що симпатії до певних партій та ідеологій є не стільки свідомими виявами електоральної активності, скільки наслідками ранньої соціалізації індивіда.Теорія«раціонального вибору»-сформ. наприкінці 50-х р.XX ст. унаслідок намагань осмислити тогочасні уявлення про особливості реалізації виборчої активності громадян. Згідно з нею кожен виборець голосує за партію, яка, на його думку, може бути найкориснішою для нього.Теорія «політичного поля»-вона пояснює електоральні уподобання виборців, особливості реалізації політ.влади у контексті відносин «домінування — підкореності». Центральними у ній є поняття соц.простору та політ. поля.Соціальний простір — продукт людської діяльності, що є сукупністю суспільних суб´єктів, які становлять суспільну цілісність, а також сукупністю певних об´єктивованих взаємин між індивідами.Політичне поле — проекція соц. простору на взаємодію суб´єктів влади.

Поняття девіантна поведінки людини.

Поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загаль­ним нормам, називається девіантною.Люди, котрим при­таманна така поведінка, - девіантами.Пояснити сутність і причини девіацій намагалися такі відомі соціологи, як Е. Дюрк-гейм, Т. Парсонс, Р. Мертон, В. Шелдон та ін.Девіація пов'язана з поняттям "норма".Норми-це формальні чи неформальні приписи, вимоги, очікування поведінки індивідів, соц. груп, організацій. Норми, що діють у су­спільстві, залежать від традицій, історичного шляху та рівня розвитку суспільства. Вони релятивні, не завжди чітко ви­значені, що й ускладнює визначення девіації.

Девіантна поведінка завжди оцінюється з позицій тих норм, які існують у суспільстві. Це набуває прояву в тому, що одні відхилення засуджуються, а інші - схвалюються.

Різновиди девіантної поведінки:

• злочинність - найбільш небезпечне відхилення від соціаль­них норм, набуває особливого поширення в молодіжному середовищі;

• пияцтво й алкоголізм також набули значного поширення серед молоді. За даними досліджень, 70-80 % опитуваних уже пробували вживати алкоголь у віці 13-15 років;

• самогубство, рівень скоєння котрих, як свідчать до­слідження, підвищується в період економічних і соціальних криз. Різкі зміни в суспільстві призводять до зниження адаптив­них можливостей людини. Підлітки та молоді люди здійс­нюють самогубства через непорозуміння з батьками, конф­лікти у сім'ї, нещасливе кохання тощо. Багато самогубств по­в'язані з асоціальною поведінкою особистості (наркоманією, алкоголізмом, проституцією та ін.).

Позитивна і негативна девіантна поведінка.

Поведінка особистості – це зовнішній прояв діяльності, у якому виявляється конкретна позиція людини.Поведінка людини визначається соц.нормами, правилами, які відбивають певні вимоги с-ства до особистостей. За відсутністю або недостатністю чіткої моральної регуляції поведін­ки індивідів у с-стві існують всілякі відхилення поведінки від встановлених норм,які наз.девіацією. Частіше всього девіантну пове­дінку хар-зують як негативну, як відхилення в один бік (амораль­ність, злочинність), але девіація може бути як негативною, так і позитивною. Без певного відхилення від встановлених норм не може з’явитися ніщо принципово нове. Творчість сама по собі передбачає позитивну девіантну поведінку, відступ від загальноприйнятого. І саме завдяки такій позитивній девіантній поведінці і здійснюється розвиток с-ства, його прогрес. Навпаки, пасивне, не творче відношення до існуючих порядків, норм, правил, що зветься конформізмом, веде до застою, гальмує розвиток с-ства.Позитивна девіація:1) самопожертвування; 2)надпрацездатність;3)героїзм;

Негативна девіація:1)злочинність;2)пияцтво і алкоголізм;3)наркоманія;4)гомосексуалізм; 5)тероризм;6)крадіжки;7)суїцид;8)цинізм.

Концепція девіантної поведінки Е.Дюркгейма. Аномія.

Аналізуючи різні форми відхилення від нормального життя сучасного йому буржуазного с-ства, Дюркгейм запровадив поняття «аномія», під якою розумів такий стан с-ства, за якого для його членів утрачається значимість соц.норм і розпоряджень, результатом чого є зростання частоти проявів тих форм поведінки, які відхиляються від норми і мають саморуйнівний характер — аж до самогубства. За даного стану відсутня чітка нормативна регуляція індивідуальної поведінки, ств-ся своєрідний ціннісний вакуум, коли старі норми і цінності вже не працюють, а нові ще не утвердилися.Аномія має не тільки соц.-ну, а й фізіологічну основу.Дюркгейм виділяє два види людських потреб, що залежать від різних систем регуляції, — фізичної і суспільної. Фізична регулюється органічною природою людини, межі якої досить чіткі і зрозумілі. Інша справа із суспільними потребами, рамки яких дуже важко визначити, хоча цілі не викликають особливих питань. До цих життєвих цілей належать: багатство, розкіш, влада.У разі раптового порушення соц.рівноваги нормальна моральна регуляція порушується, нормальні потреби перестають задовольнятися.