Основні етапи становлення соціологічної думки в Україні

В розвитку укр соціології виділяють 3 етапи:

1.З кінця 70-х рр ХІХ ст до 1918 р

2.1918р-кін 80-х рр ХХ ст

3.Кінець 80-х рр ХХ ст до наших днів

Перший етап повязаний з діяльністю М.Драгоманова, С.Подолинського, М.Грушевського, Б.Кістяківського.

Драгоманова вважають фундатором укр соціології. Пряця «Чудацькі думки про укр національну справу». Структура суспільства складається з 3-х підсистем:

1.Матеріал, з якого складається суспільство (індивіди, народності)

2.Форми суспільства (сімя, клас, державний і міждержавний союзи)

3.Продукти сусп діяльності (матеріальні та моральні)

Вчений виділяє 2 основні класи у суспільстві: люди фізичної і люди розумової праці. Поділ суспільства на заможних тра бідних пояснюється існуванням приватної власності. В процесі удосконалення суспільних відносин приватна власність має трансформуватись у колективну власність. Вчений був прихильником соц еволюції суспільства.

Подолинський був автором першої укр праці соціологічного змісту «Ремесла і фабрики на Україні».

М.Грушевський «Початки громадянства або генетична соціологія». Вводить поняття генетичної соціології. Предметом дослідження генетичної соціології є сутність суспільства. Будь-яке суспільство функціонує на основі законів соц розвитку. Найбільш впливовим на розвиток суспільства є буологічний, психологічний та економічний закони.

Грушевський виділяє 3 стадії розвитку людства та суспільства:

1.Початки суспільної організації-відбувається перевага біологічних факторів розвитку людства. Характерним є первіснообщинна форма організації суспільства.

2.Племіннородова організація – наоснові економічних факторів відбувається обєднання людей у роди та племена. У подальшому проходять процеси розпаду племіннородової організації. В основі цих процесів є розвиток особистої власності.

3.Формування класової держави. Розвиток класової держави характеризується поділом суспільства на соц верстви.

Вчений розробив концепцію політичної соціології. На певному етапі розвитку людства відбувається процес демократизації влади. Причиною демократизації є поява конфліктів між підданими та правителями. Для уникнення суспільної кризи соціальні верстви починають залучатися до участі у владних структурах.

Б.Кістяківський «Суспільство і особа». В основі соціології як наки є марксизм, тобто домінуюче значення економічних факторів у розвитку суспільства. Тільки право може обєднати суспільство. Стабільне суспільство має володіти правовим контролем. За допомогою права можна досягти компромісу між різними соц верствами.

Другий етап повязаний з діяльністю таких науковців як Микита Шаповал, Володимир Старосонський та Ольгерд Бочковський. У листопаді 1918 відбулось академічне оформлення укр соціології. Була створена Академія наук України. У структурі цієї академії діяла кафедра соціології. Наприкінгці 20-х рр ХХ ст формуються дві течії розвитку укр соціологічної науки: соціологія УРСР і українська соціологія в еміграції.

Третій етап це період визнання соціології теоретико-прикладною наукою. У 1993 р Міністерство освітиУкраїни надало соціології статус базової навчальної дисципліни. Соціологія стає обовязковою навчальною дисципліною для викладання у ВНЗ.

Поняття, ознаки та елементи с-ства. Соціальні зміни.

У соціології поняття «суспільство» має багато пояснень. Парсонспояснював с-ство як соціальну систему функціональних структур. Найважливішими елементами с-ства є соціальна система, система культури та система особистості. Е.Фром наголошує, що с-ство є системою яка само організовується та само розвивається. Основою розвитку с-ства є соціальний характер. Соціальний характер є результатом адаптації людини до соціально-економічної структури с-ства. Суспільство – це сукупність всіх видів взаємодії та форм об”єднання людей, які склалися історично. Е.Гіденс: Суспільство – це нова індустріальна спільнота людей, яка характеризується спільними культурними рисами.

Основні риси с-ства:

1. Універсальність.

2. Відтворюваність:

а)народжуваність;

б)соціалізація.

3. Територія.

4. Інституційність.

Типологія сучасних суспільств світу

І. Марксистський підхід – засновник Карл Маркс, який в основу класифікації с-ства поклав критерій власності на засоби виробництва:

1. Первіснообщинне суспільство.

2. Рабовласницьке с-ство- основний вид власності – земля належала невеликій групі осіб, які мали всю повноту влади. Всі інші були рабами.

3. Феодальне с-ство – земля належить невеликій групі осіб – феодалам, а всі інші отримують право користуватися нею в обмін на певні поступки.

4. Капіталістичне с-ство.Основний тип власності – засоби виробництва належать невеликій групі осіб – капіталістам, які користуються наслідками експлуатації найманих працівників.

5. Комуністичне с-ство – власність на всі засоби виробництва буде спільною, буде справедливий розподіл доходів.

Суспільства поділяються на:

1. До індустріальні, в основі яких лежить сільське господарство і ручна праця;

2. Індустріальні – в основі промисловість і індустрія.

3. Постіндустріальні – в основі якого лежить розвиток науки і техніки та інформаційні технології.

Е. Гіденс:

1. Старі с-ства( с-ство мисливців і збирачів, аграрні с-ства, індустріальні с-тва).

2. Нове суспільство або постіндустріальне.

До с-ств Першого світу відносяться США, Канада, Японія, західноєвропейські країни, Австралія, Нова Зеландія. Для них був характерним високий розвиток науки і техніки, відкрите (до змін) с-ство.

С-ства Другого світу – Радянський Союз і країни соціалістичного табору – розвинене індустрія, але відставання у науково-технічному розвитку, сильна військова сфера, закрите с-ство.

До країн Третього світу відносили всі інші країни, які були злиденними і нічого не мали (Україна).

Нові індустріальні країни – Мексика, Бразилія, Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Індія, Чилі.

Соціальні інститути с-ства та соціальні організації.

Соціальні інститути виникають у с-стві для регламентації (узаконення) певних соціальних норм, ролей та статусів. В суспільстві, в процесі його розвитку, часто виникають явища, які допомагають регулювати певну галузь суспільних відносин, це є суспільні норми – це те, з допомогою чого відбувається популяція у с-стві.

Соціальні інститути бувають таких видів:

1. Політичні інститути (держава, партії).

2. Економічні інститути (банк).

3. Соціальні інститути.

Соціальні організації – це певні установи, створені для того, щоб підтримувати ефективне функціонування соціальних інститутів.

Соціальні організації бувають двох типів:

- формальні – міліція, в’язниці, суди;

- неформальні – не є інституціоналізовані – мафія, земляцтва.