Р о з а і л 3. Фізична реабілітація

ють у товщу шкіри і утворюється депо, з якого ліки будуть повільно, поступо­во розноситися лімфою і кров'ю. За допомогою цього методу можна вводити антибіотики, ферменти, вітаміни, вакцини тощо. При медикаментозному елек­трофорезі поєднується дія постійного струму та лікувальної речовини.

Показання до застосування гальванізації і медикаментозного елек­трофорезу: травми і захворювання периферичної нервової системи, неврози; захворювання шлунково-кишкового тракту з порушеннями моторної і секре­торної функцій; гіпертонічна хвороба (І і II стадії) тощо.

Протипоказання: гострі гнійні запальні захворювання, гіперто­нічна хвороба III стадії, недостатність кровообігу вище ІІ-А ступеня, пошкод­ження та хвороби шкіри у місцях накладання електродів та у разі якщо хворий не переносить певних ліків.

Імпульсні струми низької напруги та низької частоти діють на організм у вигляді окремих поштовхів-імпульсів різної форми, тривалості і частоти, що проходять через шкіру і глибоко проникають у тканини. Вони сильно подраз­нюють нервово-м'язовий апарат, викликаючи скорочення м'язів, виявляють антиспастичну, болезаспокійливу, гангліоблокуючу дію і розширюють судини, стимулюють трофічну функцію вегетативної нервової системи. При цьому ім­пульсні методики електролікування діють при мінімальному навантаженні на організм, їх можна спрямовувати на певний орган або систему. Кожна з них має специфічну лікувальну дію. Наводимо ті з них, що найчастіше застосову­ють у фізичній реабілітації.

Електростимуляція — метод підсилення діяльності органів і систем орга­нізму, при якому штучний електросигнал подразнює їх замість природного нервового імпульсу і стимулює їх діяльність. Найбільше розповсюдження во­на отримала як метод електрогімнастики посмугованих м'язів з метою під­тримки їх скорочувальної здатності та сили; попередження атрофії та віднов­лення функції м'язів, підвищення їх функціонального стану, в тому числі і у спортсменів.

Показання до застосування електростимуляції: гіподинамія, м'язові атрофії після травм і захворювань нервової системи та опорно-рухового апа­рату, атонія непосмугованих м'язів внутрішніх органів. Протипоказан-н я : переломи до їх консолідації, тромбофлебіти, спастичні стани м'язів, ки­шок; шов нерва, судини, сухожилка протягом місяця після операції, вагітність.

Діадинамотерапія — метод лікування за допомогою постійних напівсину-соїдальних струмів частотою 50 та 100 Гц за 1 с Застосовують їх як окремо, так і в різних поєднаннях. Основний ефект діадинамічних струмів (струми Бернара) — знеболюючий. Разом з тим вони підвищують лабільність нервово-м'язового апарату, діють протиспастично, розширюють судини, сприяють по­кращанню лімфо- і кровообігу, обмінних процесів, розм'якшенню рубцевої тканини, прискоренню регенерації.

Показання до застосування діадинамічних струмів: больовий син­дром і порушення кровообігу та трофіки, захворювання периферичної нерво­вої системи, суглобів і хребта; свіжі травматичні пошкодження м'яких тканин;

77

Фізична реабілітація

лікування м'язових контрактур і келоїдних рубців, розладів периферичного кровообігу, дискінезії шлунка, жовчевивідних шляхів, кишечнику та ін.

Протипоказання: наявність гнійної інфекції, крововиливи, тром­бофлебіти, нирково- і жовчнокам'яна хвороба.

Ампліпульсотерапія — застосування змінних синусоїдальних модульова­них струмів (CMC), висока частота яких (5000 Гц) модулюється коливаннями низької частоти (від 10 до 150 Гц). Відрізняючись від струмів низької частоти, що збуджують нервово-м'язову і судинну системи, струми високої частоти внаслідок малої протидії шкіри глибоко проникають у тканини. Вони мають знеболюючу, протинабрякову, протизапальну властивість, покращують функ­ціональний стан нервово-м'язового апарату. Комбінуючи модуляції частоти, тривалість посилання струму та паузи, одержують чотири режими, кожен з яких має свої особливості і переваги у дії на організм.

Показання і протипоказання:в основному, аналогічні тим, що мають діадинамічні струми. Однак вона краще переноситься хворими, бо не викликає подразнення шкіри і неприємних відчуттів під електродами та ін­ших побічних явищ, дає невелике навантаження на серцево-судинну систему, що дозволяє широко використовувати її у лікуванні дітей.

Електросон — це стан, близький до фізіологічного, який виникає під дією постійного імпульсного струму низької частоти і малої сили на головний мо­зок. Він викликає охоронне гальмування у корі і підкоркостовбурових структу­рах головного мозку, позитивно впливає на функції вищої нервової діяльності; нормалізує роботу внутрішніх органів і систем; поліпшує самопочуття і нас­трій, знімає нервову напругу і втому, заспокоює; сприяє підвищенню нервово-психічної і фізичної працездатності. Тому електросон можна застосовувати практично в усіх галузях медицини.

Протипоказання: захворювання ока, шкіри обличчя; гострий пе­ріод інфаркту міокарда, інсульту, істерія.

II група.Електричні струмивисокої напруги: дарсонвалізація.
Дарсонвалізація — метод лікування змінним високочастотним імпульсним

струмом високої напруги і малої сили. Застосовують її переважно місцево. Струм, діючи на рецептори шкіри і слизових оболонок, інтенсивно впливає на вегетативну нервову систему, розширює периферичні судини, стимулює трофі­ку тканин; зменшує спазми непосмугованої мускулатури, сфінктерів; викликає болезаспокійливий, протизапальний, протисвербіжний ефект.

Показання до місцевої дарсонвалізації: варікозне розширення вен го­мілок і гемороїдальних вен, трофічні виразки, опіки, відмороження, свербіж шкіри, випадіння волосся, псоріаз, екзема, біль у ділянці серця, мігрень.

Протипоказання: кровотеча, істерія, стан після інфаркту протя­гом шести місяців.

III група. Електричні та магнітні поля:постійне електричне поле висо­
кої напруги, постійне магнітне поле низької частоти, змінне магнітне поле ви­
сокої частоти, змінне електричне поле ультрависокої частоти, електричне поле
надвисокої частоти.

78