Студопедия
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Розділ 3. Фізична реабілітація
Таблиця 3. 8. Розрахункові норми часу на виконання масажних процедур
| п/п
| Масажна процедура
| КІЛЬКІСТЬ
умовних масажних одиниць
| | 1
| Масаж голови (лобно-скронева та потилично-тім'яна ділянки)
| 1,0
| | . 2
| Масаж обличчя (лобна, приочна верхньо- і нижньощелепна ділянки)
| 1,0
| | 3
| Масаж шиї
| 1,0
| | 4
| Масаж комірцевої зони (задня поверхня шиї, спини до рівня IV грудного хребця, передня поверхня грудної клітки до II ребра )
| 1,5
| | 5
| Масаж верхньої кінцівки
| 1,5
| | 6
| Масаж верхньої кінцівки, надпліччя та ділянки лопатки
| 2,0
| | 7
| Масаж плечового суглоба (верхня третина плеча, ділянки плечового суглоба та надпліччя однойменного боку)
| 1,0
| | 8
| Масаж ліктьового суглоба (верхня третина передпліччя, ділянки ліктьового суглоба та нижньої третини плеча)
| 1,0
| | 9
| Масаж променезап'ясткового суглоба (проксимальний відділ кисті, ділянки променезап'ясткового суглоба і передпліччя)
| 1,0
| | 10
| Масаж кисті та передпліччя
| 1,0
| | 11
| Масаж ділянки грудної клітки (ділянки передньої поверхні грудної клітки від передніх меж надпліччя до реберних дуг у ділянці спини від VII шийного до І поперекового хребця)
| 2,5
| | 12
| Масаж спини (від VII шийного до І поперекового хребця і від лівої до правої середньої аксилярної лінії у дітей — включаючи попереково-крижову ділянку)
| 1,5
| | 13
| Масаж м'язів черевної стінки
| 1,0
| | 14
| Масаж попереково-крижової ділянки (від І поперекового хребця до нижніх сідничних складок)
| 1,0
| | 15
| Сегментарний масаж попереково-крижової ділянки
| 1,5
| | 16
| Масаж спини і поперекового відділу (від VII шийного хребця до крижів, від лівої до правої середньої аксилярної лінії)
| 2,0
| | 17
| Масаж шийно-грудного відділу хребта (ділянки задньої поверхні шиї та ділянки спини до поперекового хребця від лівої до правої задньої аксилярної лінії)
| 2,0
| | 18
| Сегментарний масаж шийно-грудного відділу хребта
| 3,0
| | 19
| Масаж ділянки хребта (ділянки задньої поверхні шиї, спини і попереково-крижової ділянки від лівої до правої задньої аксилярної лінії)
| 2,5
| 65
Фізична реабілітація
Закінчення таблиці 3.8
| п/п
| Масажна процедура
| Кількість умовних
масажних одиниць
| | 20
| Масаж нижньої кінцівки та попереку (ділянки стопи, гомілки, стегна, сідничної та попереково-крижової ділянок)
| 2,0
| | 21
| Масаж нижньої кінцівки
| 1,5
| | 22
| Масаж кульшового суглоба (верхня третина стегна, ділянка кульшового суглоба та сіднична ділянка однойменного боку)
| 1,0
| | 23
| Масаж колінного суглоба (верхня третина гомілки, ділянки коліного суглоба та нижньої третини стегна)
| 1,0 .
| | 24
| Масаж гомілковостопного суглоба (проксимальний відділ стопи, ділянки гомілковостопного суглоба та нижньої третини гомілки)
| 1,0
| | 25
| Масаж стопи та гомілки
| 1,0
| | 26
| Загальний масаж (у немовлят і дітей молодшого дошкільного віку)
| 3,0
| нальні зміни в організмі і ділянках, що масажуються. У заключному періоді за 2-3 процедури до закінчення курсу інтенсивність масажу знижується, тривалість процедур зменшується, пацієнтів навчають прийомів самомасажу, якщо є показання для цього.
Сама процедура масажу будується за принципами заняття з лікувальної гімнастики. Вона складається з вступної, основної і заключної частин, в яких інтенсивність масажу поступово зростає до основної частини і знижується в заключній. Процедури масажу проводять щоденно або через день. Тривалість їх індивідуальна і залежить окрім загальних і клінічних показників від особливостей ділянки, що масажується, і кількості призначених масажних одиниць. За одну умовну одиницю приймають безпосередній масаж протягом 10 хв. Розрахункові норми часу в цих одиницях на виконання масажних процедур наведено у табл. З.8.
При проведенні лікувального масажу неодмінною умовою і обов'язковим правилом є масажування повздовжньо по ходу лімфатичних судин до найближчих їх вузлів та максимальне розслаблення м'язів.Так на рис. 3.15 показано розташування на тулубі пахвових і пахвинних регіонарних лімфатичних вузлів і напрямок току лімфи по судинах до них. Для того щоб не протидіяти чи обмежувати просування лімфи по судинах, слід робити масажні рухи по їх ходу. Напрямки масажних рухів на тілі, що визначаються цими вимогами, також показані нарис. 3.15.
Для розслаблення м'язів кінцівки згинають під певним кутом, який називають середнім фізіологічним положенням або положенням фізіологічного
66
| Розділ 3. Фізична реабілітація
|
Рис. 3.15. Напрямок масажних рухів
спокою. Так, лежачи на спині або сидячи за масажним столиком середнім фізіологічним положенням для рук (рис. 3.16) є відведення плеча від тулуба на 45°, згинання передпліччя в ліктьовому суглобі під кутом 110° та кисті в промене-возап'ястковому суглобі у долоно-тильному напрямку під кутом 9° трохи відведеної у ліктьовому напрямку під кутом 15°, пальці напівзігнуті.
67
| Рис. 3.16.Середнє фізіологічне положення: а — верхньої кінцівки; б —нижньої кінцівки
|
Рис. 3.17.Масажні столи різних конструкцій
Середнім фізіологічним положенням для м'язів нижньої кінцівки (див. рис. 3.16) є трохи зігнуте (35°) в кульшовому суглобі і відведене на 35° стегно та зігнуте під кутом 145° коліно.
Оптимальним положенням, що забезпечує розслаблення м'язів спини, є поза лежачи на животі з витягнутими вздовж тулуба і дещо повернутими усередину руками долонями догори. Розслаблення м'язів грудної клітки і живота досягається у положенні лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах і злегка розведені. Масаж тулуба і нижніх кінцівок звичайно проводиться на масажних столах (кушетках) різних конструкцій (рис. 3.17), масаж рук — на масажних столиках. Для масажу надпліч, шиї і голови застосовують крісла з кронштейнами для опори голови, що забезпечує розслаблення м'язів цих ділянок тіла.
Не менш важливою умовою правильного виконання масажу є не тільки розслаблення м'язів та положення ділянки тіла, що масажується, але і зручно вибрана поза масажиста. Це протидіє швидкому втомленню його, підвищуючи якість масажу та ефективність лікування. Положення масажиста і пацієнта при масажуванні різних ділянок його тіла наведені в табл.З.9.
68
Розділ 3. Фізична реабілітація
Таблиця 3. 9.Положення пацієнта і масажиста під час проведення масажу
(за В. І.Дубровським, 1995)
| Ділянка тіла, що масажується
| Положення пацієнта
| Положення масажиста
| Методичні вказівки
| |
| Масаж верхніх кінцівок і плечового поясу
|
| | Пальці, кисть і променево-зап'ястковий суглоб
| Сидячи, передпліччя і кисть лежать на масажному столику
| Сидячи обличчям до пацієнта
| Масаж виконують однією рукою, а другою фіксують кисть або масажують двома руками
| |
| Сидячи, передпліччя і кисть лежать на стегні масажиста
| Сидячи з боку від кисті, що масажується
| Масаж виконують однією або двома руками
| |
| Лежачи на спині, руки вздовж тулуба злегка зігнуті в ліктьових суглобах
| Сидячи з боку від руки, що масажується
| Те саме
| | Передпліччя (м'язи-згиначі)
| Сидячи, передпліччя лежить на масажному столику в положенні супінації
| Сидячи з боку руки, що масажується
| _____ н____
| |
| Лежачи, руки вздовж тулуба у положенні супінації
| Те саме
| _____ и____
| |
| Сидячи, передпліччя лежить на стегні масажиста
| _____ и____
| _____ II_____
| | Передпліччя (м'язи-розгиначі)
| Сидячи, передпліччя лежить на масажному столику, кінцівка трохи зігнута у ліктьовому суглобі, у положенні супінації
| _____ it_____
| _____ II_____
| |
| Сидячи, передпліччя лежить на стегні масажиста
| Сидячи з боку руки, що масажується
| Масажують однією рукою, а другою фіксують кисть
| |
| Лежачи, руки вздовж тулуба у положенні пронації
| Сидячи з боку руки, що масажується
| Масажують однією або двома руками
| | Ліктьовий суглоб
| Сидячи, рука лежить на масажному столику, злегка зігнута у ліктьовому суглобі
| Сидячи або стоячи збоку від пацієнта
| Те саме
| |
| Сидячи, передпліччя лежить на стегні масажиста
| Сидячи, передпліччя лежить на стегні пацієнта
| _____ н_____
| 69
Фізична реабілітація
Продовження таблиці 3.9
| Ділянка тіла, що масажується
| Положення пацієнта
| Положення
масажиста
| Методичні вказівки
| |
| Лежачи, рука вздовж тулуба у положенні пронації під час масажу зовнішньої поверхні суглоба (або супінації під час масажу внутрішньої поверхні суглоба)
| Сидячи з боку руки, що масажується
| Масажують однією або двома руками
| | Плече і передпліччя
| Сидячи, рука зігнута у ліктьовому суглобі і вільно лежить на масажному столику
| Сидячи збоку і позаду від пацієнта
| Масажують двома руками
| |
| Лежачи на спині або животі, рука злегка зігнута у ліктьовому суглобі
| Сидячи з боку ділянки, що масажується
| Те саме
| | Плечовий суглоб
| Сидячи, рука зігнута у ліктьовому суглобі і лежить на масажному столику або на стегні пацієнта
| Сидячи або стоячи позаду і збоку від ділянки, що масажується
| ___ и__
| |
| Лежачи на спині або животі
| Сидячи з боку суглоба, що масажується
| п___
| | Масаж нервових стовбурів верхньої кінцівки
| | Ліктьовий нерв
| Сидячи, рука лежить на масажному столику в положенні супінації
| Сидячи напроти руки, що масажується
| Масажують однією рукою, а другою фіксують кисть
| | Променевий нерв
| Сидячи, рука лежить на масажному столику в положенні супінації
| Те саме
| Те саме
| | Серединний нерв
| Сидячи, рука лежить на масажному столику в положенні супінації
| _____ it_____
| и___
| | Масаж нижніх кінцівок
| | Пальці, стопа
| Лежачи на спині, під колінний суглоб підкладено валик
| Сидячи, напроти стоп
| Масажують однією рукою пальці, а другою фіксують стопу. Двома руками масажують стопи
|
70
Р о з а іл 3. Фізична реабілітація
Продовження таблиці 3.9
| Ділянка тіла, що масажується
| Положення пацієнта
| Положення масажиста
| Методичні вказівки
| | ГомІЛКОВО-стопний суглоб
| Те саме
| Те саме і збоку від пацієнта
| Масажують однією або двома руками
| | Передня група м'язів гомілки
| Лежачи на спині, під колінний суглоб підкладено валик
| Сидячи з боку кінцівки, що масажується
| Те саме
| |
| Лежачи на спині, нога зігнута у колінному суглобі
| Те саме
| Масажують однією рукою, а другою фіксують за коліно
| | Задня група м'язів гомілки і п'ятковий сухожилок
| Лежачи на животі, під тил стопи підкладено валик
| Сидячи або стоячи з боку кінцівки, що масажується, і позаду стоп під час масажу п'яткового сухожилка
| Масажують однією або двома руками
| |
| Лежачи на спині, нога зігнута у колінному суглобі
| Стоячи з боку кінцівки, що масажується
| Масажують почергово правою іпотім лівою рукою, а другою рукою у цей час фіксують колінний суглоб
| |
| Сидячи, нога зігнута у колінному суглобі, стопа упирається у підставку або підлогу
| Присід з
упором
коліном у
підлогу, під
коліно
підкласти
подушечку
| Масажують двома руками
| | Колінний суглоб
| Лежачи на спині, під колінний суглоб підкладено валик
| Сидячи або стоячи з боку суглоба, що масажується
| Масажують однією або двома руками
| |
| Сидячи, нога зігнута у колінному суглобі
| Присід з упором на праве (ліве) коліно
| Те саме
| п
Фізична реабілітація
Продовження таблиці 3.9
| Ділянка тіла, що масажується
| Положення пацієнта
| Положення масажиста
| Методичні вказівки
| | Передня група м'язів
| Лежачи на спині, під колінний суглоб підкладено валик
| Сидячи або стоячи з боку кінцівки, що масажується
| Масажують однією або двома руками
| | і'
| Сидячи, ногу трохи відведено назовні
| Стоячи або присід з упором правим (лівим) коліном у підлогу
| Те саме
| | Медіальна група м'язів стегна
| Лежачи на спині, під колінний суглоб підкладено валик, стегно трохи розвернуто назовні
| Сидячи або стоячи з боку кінцівки, що масажується
| ___ «__
| | ;
| Сидячи, ногу трохи відведено назовні
| Сидячи або присід з упором коліном у підлогу
| _____ н____
| | Задня група м'язів стегна і сідничні м'язи
| Лежачи на животі, під гомілковостопний суглоб підкладено валик
| Сидячи або стоячи з боку кінцівки, що масажується
| _______ II______
| | Поперекова
ділянка
| Лежачи на животі, руки вздовж тулуба або зігнуті у ліктьових суглобах, кисті торкаються чола; під гомілковостопні суглоби підкладено валик
| Стоячи або сидячи збоку
| и
| | Кульшовий суглоб
| Лежачи на животі або боці
| Стоячи або сидячи з боку суглоба, що масажується
| Масажують однією рукою
| |
| Сидячи на стільці, нога зігнута в колінному суглобі
| Сидячи або присід з упором на коліно
| Масажують однією рукою, а другою фіксують коліно
| | Великогомілковий нерв
| Лежачи на животі, під гомілковостопний суглоб підкладено валик
| Сидячи або стоячи з боку ділянки, що масажується
| Масажують однією рукою
| 72
Р о з а і л 3. Фізична реабілітація
Закінчення таблиці 3.9
| Ділянка тіла, що масажується
| Положення пацієнта
| Положення масажиста
| Методичні вказівки
| | Сідничний нерв
| Лежачи на животі, під гомілковостопний суглоб підкладено валик
| Сидячи або стоячи з боку ділянки, що масажується
| Масажують однією або двома руками
| | Масаж обличчя, голови, шиї, спини,грудей і живота
| | Обличчя
| Сидячи на стільці, потилиця упирається в груди масажиста
| Стоячи позаду пацієнта
| Масажують двома руками
| | Голова
| Сидячи, голову трохи нахилено
назад
| Стоячи позаду
і збоку від пацієнта
| Масажують однією
або двома руками
| | Шия і
трапецієподібні
м'язи
| Лежачи на животі, руки вздовж тулуба або зігнуто і покладено під чоло
| Стоячи збоку від пацієнта
| Те саме
| |
| Сидячи, руки зігнуті і лежать на масажному столику
| Стоячи позаду пацієнта
| _____ и____
| | Найширші й найдовші м'язи спини,
підлопаткова ділянка
| Лежачи на животі, руки вздовж тулуба, під гомілковостопні суглоби підкладено валик
| Сидячи зліва або справа від пацієнта
| ^^ и
| |
| Під час масажу підлопаткової ділянки руку закладено за спину
| Те саме
| Масажують однією рукою, другою фіксують плече
| | Міжреберні м'язи
| Лежачи на животі
| Стоячи збоку від пацієнта
| Масажують однією або двома руками
| |
| Лежачи на спині
| Те саме
| Те саме
| | Грудні м'язи
| Те саме
| м
| м
| |
| Сидячи, руки зігнуті у ліктьових суглобах і лежать на колінах
| Стоячи збоку від пацієнта
| Масажують однією рукою
| | Живіт і косі м'язи живота
| Лежачи на спині, ноги зігнуті
| Сидячи або стоячи
| Масажують однією або двома руками
| т
Фізична реабілітація
3.3. ФІЗІОТЕРАПІЯ
Фізіотерапія, що у перекладі з грецької означає лікування природними чинниками, широко застосовується у комплексі засобів фізичної реабілітації при лікуванні різних захворювань та з метою профілактики. Розрізняють природні фізичні лікувальні чинники — сонце, повітря, клімат, вода (прісна, морська, мінеральна), лікувальні грязі (пелоїди) та преформовані (штучні), які одержують за допомогою спеціальних апаратів шляхом трансформування переважно електричної енергії у різні види і форми.
3.3.1. Механізми лікувальної дії фізичних чинників
Променеві, температурні, електричні, механічні, хімічні та інші види енергії діють на організм через шкіру, дихальні шляхи, слизові оболонки, подразнюючи у них численні рецептори. Увібрана клітинами енергія подразника змінює їх фізико-хімічний стан, внутрішньоклітинний обмін, енергопотенціал і проникність клітинних та внутрішньоклітинних структур і дає початок взаємопов'язаним нервово-рефлекторному і гуморальному механізмам дії на організм. Ця дія існує не тільки під час безпосереднього впливу фізичного чинника, а й після його закінчення протягом кількох хвилин, годин, доби, а інколи ще довше.
Фізичні лікувальні чинники, як і інші засоби фізичної реабілітації викликають в організмі полісистемну реакцію (рис. 3.18). Вони впливають на крово- та лімфообіг, тонус судин, процеси мікроциркуляції, ферментативну активність і обмін речовин, імунітет, діяльність ЦНС і внутрішніх органів, опорно-руховий апарат. Деякі фізичні чинники, енергія яких при вбиранні тканинами трансформується у тепло, окрім судинних реакцій, розкриття нефункціонуючих капілярів, прискорення кровообігу, покращання доставки кисню тканинам, стимулюють процеси терморегуляції, загартовують організм, діють антиспас-тично, болезаспокійливо. Вони підвищують захисні сили організму, його стійкість до дії несприятливих чинників зовнішнього середовища, знімають утому, прискорюють відновлення, можуть діяти на організм як заспокійливо, так і збуджуюче. Це позитивно впливає на психіку хворого, зміцнює у нього впевненість в одужання.
Фізичні лікувальні чинники сприяють розсмоктуванню набряків, крововиливів, інфільтратів, рубців, спайок, стимулюють репаративні процеси при пролежнях і трофічних виразках, попереджають і лікують контрактури; підвищують м'язовий тонус; діють протизапально, бактерицидно. Суттєвою властивістю фізичних чинників є здатність безболісного проникнення через шкіру чи слизові оболонки ліків, хімічних компонентів, води, пелоїдів, озокериту та інших речовин.
Таким чином, фізичні лікувальні чинники викликають місцеву і загальну реакцію організму, подібну за наслідками до дії інших засобів фізичної реабілітації, але шляхи формування її різні. Стартовим механізмом розвитку цих ре-
74
|
