Лабораторна робота №7.Оцінювання прогнозованого рівня ефективності ІСУІП

Методичні вказівки

Економічна ефективність ІСУІП враховує витрати і результати реалізації проекту, причому останні часто виходять за межі прямих фінансових інтересів його учасників. Висновок про економічну ефективність ІСУІП може бути зроблений на підставі порівняння річної економії (Е_річ) з капітальними витратами на придбання і встановлення програмного забезпечення (К) та поточними витратами на експлуатацію (В) з урахуванням нормативного коефіцієнта економічної ефективності, тобто:

                                      (7.1)

Отримане значення повинно перевищувати норматив Е_Н або дорівнювати йому (Е³Е_Н), що може свідчити про економічну доцільність вдосконалення ІСУІП.

Перевагою цього методу є те, що за рахунок застосування нових технологій скорочується чисельність персоналу. При цьому річний економічний ефект представлений величиною економії фонду заробітної плати.

Однак для керівництва підприємства важливе реальне підвищення ефективності роботи за рахунок застосування нових ІТ. Тоді ефективність ІСУІП визначатиметься ефектом, отриманим від їх застосування та величиною витрат на їх придбання та експлуатацію (сукупною вартістю володіння).

Ефективність ІСУІП залежить від продуктивності її технічних та інформаційних елементів, яка визначається за допомогою спеціальних програмних комплексів на базі стандартизованих методик. При використанні тестових програмних продуктів порівнюють швидкість виконання однотипних операцій різними ІС, одну з яких приймають за еталонну.

У складі витрат на впровадження ІСУІП нематеріальна складова має незначний вплив, зате у складі вигод (ефектів) вона є визначальною. Виділяють матеріальні та нематеріальні вигоди від використання ІСУІП (табл. 7.1).

Сучасні економічні відносини характеризуються зростанням впливу нематеріальних вигод на ефективність компаній. Ринкова вартість підприємств, які є лідерами у своїх галузях, суттєво перевищує вартість їх матеріальних активів. За даними західних досліджень, наприкінці 1980-х рр. нематеріальні активи складали менше 1% вартості провідних компаній світу, а через 10 років, наприкінці 1980-х рр. частка вартості нематеріальних активів досягла 44%. В окремих компаніях (Microsoft, Dell, Philips та інші) 95% вартості підприємства складають нематеріальні активи (торгові марки, бренди, патенти на винаходи, знання співробітників, організаційна інфраструктура тощо).

Таблиця 7.1

Вигоди від використання ІСУІП

Цінність ІСУІП суттєво більша від витрачених на неї коштів. Це видно з того, що витрати на впровадження ІС провідних світових компаній становлять 0,5-15% їх річного доходу. Зменшення обороту підприємства на таку величину не приведе до незворотних наслідків, а припинення розвитку ІС позбавить можливості ефективно працювати на ринку.

Вигоди підприємства від впровадження ІСУІП виміряти складно. Це пов’язано з тим, що лише для кількісних показників оцінювання відомі методи вимірювання та критерії оцінювання. Нематеріальні вигоди виміряти складніше, оскільки їх переважно вимірюють у якісних показниках, які потрібно перетворити в кількісні. Для формалізації цього процесу існує методика, яка включає в себе чотири етапи:

1. Нематеріальні вигоди порівнюють з ключовими факторами успіху організації та можливостями збільшення обсягів продаж, цін, зниження витрат чи створення нового бізнесу.

2. Виявлені можливості описують в одиницях, які можна виміряти.

3. Визначають значення описаних величин, використовуючи методи маркетингових досліджень, експертні оцінки, порівняння з подібними підприємствами (бенчмаркінг).

4. Описані величини переводять у грошові показники, що відображають надходження чи витрати грошових коштів.

Витрати на впровадження технічної складової ІСУІП є одноразовими, однак витрати на експлуатацію системи з часом перевищують початкові капіталовкладення. Значна частина витрат пов’язана з соціальною адаптацією, а саме навчанням персоналу, консультуванням, підвищенням кваліфікації, усуненням опору працівників тощо.

Швидка зміна технічних та програмних засобів теж є вагомою причиною зростання витрат на утримання ІСУІП. Найкращим способом уникнення невиправданих витрат у процесі функціонування ІСУІП є стандартизація програмних та апаратних засобів. Однак користувачі можуть власними силами встановлювати додаткове чи модифікувати існуюче програмне забезпечення, а працівники інформаційних служб – вносити зміни у функціонування операційних оболонок, що приводить до порушення принципів стандартизації.

Такі дії погіршують ефективність технічного забезпечення ІСУІП за рахунок збільшення витрат часу на вияснення поточної конфігурації апаратних засобів, переінсталяцію несумісних програмних додатків, знищення зайвих масивів інформації тощо. З іншого боку повна стандартизація програмних та апаратних засобів теж недоцільна, оскільки завдання різних співробітників сильно різняться за ступенем складності та необхідним рівнем автоматизації.

Виходячи з цього, окремі комунікації слід оцінювати в розрізі їх функціонального забезпечення (технічного, інформаційного, соціального, управлінського), конкретних функцій менеджменту та рівнів управління. Метод оцінювання ефективності ІСУІП включає в себе такі етапи:

1) виділення конкретних функцій менеджменту;

2) виділення елементарних комунікацій, які супроводжують реалізацію конкретних функцій менеджменту;

3) встановлення цілей оцінювання ІСУІП;

4) формування системи показників ІСУІП;

5) встановлення норм, яким повинні відповідати означені показники;

6) виділення показників ефективності діяльності підприємства по окремих бізнес-процесах чи функціях менеджменту;

7) встановлення зв’язків між оцінками ІСУІП та ключовими показниками діяльності підприємства;

8) каскадування системи збалансованих показників;

9) встановлення критеріїв ефективності ІСУІП та їх розрахунок.

Результатом розробленого методу оцінювання ІСУІП є система збалансованих показників, які визначають якісні та кількісні характеристики інформаційного обміну та їх вплив на кінцевий результат діяльності підприємства.

Після вибору ключових показників діяльності підприємства, зміна яких буде основою оцінювання ефективності ІСУІП, будують систему рівнянь, що описують залежності ключових показників від окремих параметрів ІСУІП:

,        (7.2)

де Δy₁, Δy₂, …, Δy_r – темпи зміни ключових показників діяльності підприємства, наприклад, прибутку, доходу, рентабельності, кількості споживачів тощо;

, , ,  – коефіцієнти, що характеризують ступінь зв’язку і-го ключового показника діяльності підприємства з j-м показником оцінювання ІСУІП (відповідно по технічній, соціальній, управлінській та інформаційній підсистемах).

Якщо на ключові показники діяльності підприємства одночасно впливають багато (понад 5) характеристик кожної зі складових ІСУІП, то доцільно користуватися інтегральними показниками оцінювання окремих складових системи.

При цьому вибрані показники по кожній складовій зважуються пропорційно до витрат, які супроводжують забезпечення відповідної характеристики функціонального забезпечення ІСУІП або пропорційно до частоти використання відповідної конкретної функції менеджменту чи бізнес-процесу:

; ; ; , (7.3)

де І_Т, І_С, І_У, І_І – інтегральні показники розвитку відповідно технічної, соціальної, управлінської та інформаційної складових ІСУІП, отримані множенням двох векторів;

     – значення параметрів ІСУІП (див. додаток А);

     – частки витрат на забезпечення відповідної характеристики j-ої складової системи комунікацій; .

Тоді система рівнянь (7.2) набуде вигляду:

,                         (7.4)

де  – коефіцієнти, що характеризують ступінь зв’язку і-го ключового показника діяльності підприємства з рівнем розвитку j-ої складової ІСУІП.

Розраховані інтегральні показники оцінювання ступеня розвитку окремих складових ІСУІП є основою для отримання висновку про загальний ступінь розвитку ІСУІП.

χ = f (І_Т, І_С, І_У, І_І),                                          (7.5)

або (як один з варіантів)

,                      (7.6)

де χ – загальний рівень розвитку ІСУІП;

W_Т, W_C, W_У, W_І – частки витрат на забезпечення функціонування відповідних складових ІСУІП;

k_Т, k_C, k_У, k_І – коефіцієнти вагомості розвитку окремих складових ІСУІП для ефективності основної діяльності підприємства (визначаються емпірично на основі аналізу досвіду провідних підприємств галузі).

Максимальне значення χ=4 на практиці недосяжне, отриманий розрахунковий показник порівнюють з аналогічними показниками лідерів галузі в Україні та за кордоном. Ступінь покращення загального рівня розвитку ІСУІП співвідносять з витратами на удосконалення системи:

                                     (7.7)

де δ₊ – коефіцієнт ефективності ІСУІП;

Δχ – відносна зміна рівня розвитку ІСУІП;

ΔW – відносна зміна витрат, пов’язаних з функціонуванням ІСУІП.

Якщо швидкість приросту рівня розвитку ІСУІП перевищуватиме швидкість приросту відповідних витрат, то δ₊ > 1, отже доцільно й далі розвивати інформаційну систему.

Завдання

Для оцінювання рівня ефективності ІСУІП необхідно визначити розмір економії, який може бути отриманий за рахунок її функціонування та величину збільшення валового доходу підприємства за рахунок покращення інформаційного забезпечення його діяльності. Розрахунок економії і/або збільшення доходу рекомендовано подати у формі табл. 7.2.

Таблиця 7.2

Розрахунок економічного ефекту від впровадження ІСУІП

Використовуючи дані про витрати на впровадження та експлуатацію ІСУІП (див. табл. 6.2), розрахувати економічну ефективність проектованої системи та термін окупності капіталовкладень, виходячи з умови, що термін експлуатації системи без суттєвої модернізації складає 5 років, а коефіцієнт дисконтування 10%. Амортизація рівномірна.

Вибрати з додатку А по 5 показників оцінювання ефективності для кожної з підсистем ІСУІП та розрахувати їхні прогнозні значення. Після цього обчислити величину інтегральних показників по кожній з підсистем та оцінити загальний рівень ефективності функціонування ІСУІП. Результати звести у формі табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Результати розрахунку рівня ефективності функціонування ІСУІП

Контрольні запитання

1. Які показники характеризують економічну ефективність ІСУІП?

2. На підставі чого можна зробити висновок про економічну ефективність ІСУІП?

3. Від чого залежить економічна ефективність ІСУІП?

4. Які є матеріальні вигоди від використання ІСУІП?

5. Які є нематеріальні вигоди від використання ІСУІП?

6. У чому складність вимірювання вигод від використання ІСУІП?

7. Яка процедура вимірювання нематеріальних вигод від використання ІСУІП?

8. Які причини постійного зростання витрат на утримання ІСУІП?

9. Які складові включає метод оцінювання рівня ефективності ІСУІП?

10. Що таке система збалансованих показників і як її можна використати для оцінювання ефективності інформаційних технологій?

11. Які складові ІСУІП доцільно вимірювати для отримання загального висновку про ефективність системи?

12. Для чого і в яких випадках використовуються інтегральні показники оцінювання окремих складових ІСУІП?

13. Як розрахувати загальний рівень розвитку ІСУІП?

14. Чому на практиці неможливо досягти максимально можливого значення рівня ефективності ІСУІП?