Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Лабораторна робота №4. Формування технічного завдання на створення та впровадження інформаційної системи управління підприємством в умовах ЗЕД (ІСУІП)
Методичні вказівки ІС як складна система має свій життєвий цикл (ЖЦ), що починається з задуму про її створення. Потім вона проходить інтервал проектування, іспиту й експлуатації. Закінчується життєвий цикл виводом системи з використання (зняттям з виробництва) із причин морального або фізичного старіння. ЖЦ поділяють на великі часові інтервали – стадії, що у свою чергу деталізуються за допомогою етапів. Відповідно до ГОСТу 34.601-90 для ІС передбачено вісім стадій виконання робіт: - формування вимог до автоматизованої системи (ТТ); - розробка концепції системи; - технічне завдання (ТЗ); - ескізний проект (ЕП); - технічний проект (ТП); - робоча документація (РД); - введення в експлуатацію (ВВ); - супровід системи (СЕ). Перша стадія включає наступні етапи робіт: - обстеження ОУ й обґрунтування необхідності створення системи; - формування вимог користувачів до системи; - оформлення звіту про обстеження ОУ й обґрунтування вимог до системи. У результаті обстеження вивчають документообіг, методики розрахунків, структуру ОУ, цілі, функції і задачі підрозділів, формують вимоги до системи, оцінюють терміни виконання й орієнтовану вартість робіт. Стадія розробки концепції системи передбачає 4 етапи: - вивчення ОУ; - виконання науково-дослідних робіт (НДР); - розробка варіантів концепції; - оформлення звіту про роботу. На цій стадії за результатами НДР вибирається один з альтернативних варіантів концепції. Провадиться розробка концепції й оцінка ефективності її реалізації. Третя стадія складається з одного етапу по розробці ТЗ на систему і часткових ТЗ на підсистеми або інші важливі компоненти ІС. Стадія ЕП включає два етапи: - розробка попередніх проектних рішень на систему; - розробка документації на систему та її складові. На стадії технічного проекту приймаються остаточні рішення для системи в цілому й окремих її складових з усіх видів забезпечень. Технічний проект може складатися з 4 частин: - розробка проектних рішень на систему і її складові; - розробка документації на систему і її складові; - розробка й оформлення документації на постачання виробів для комплектації системи або завдань на їх розробку; - розробка завдань на проектування суміжних частин ОУ. Стадія "Робоча документація" відповідає робочому проекту. Тут розробляються і налагоджуються програмні засоби, генерується база даних на конкретній конфігурації технічних засобів. Крім того, на цій стадії створюється планова робоча й експлуатаційна документація для користувачів системи. Стадія РД включає два етапи: - розробку робочої документації на систему або її частини; - розробку або адаптацію програм. На стадії "Введення в експлуатацію" провадиться підготовка ОУ, введення ІС в дію і підписання акту приймання-здачі системи в експлуатацію. Стадія забезпечується 8-ма етапами: - підготовка об’єкту до впровадження системи; - підготовка персоналу; - комплектація системи; - будівельно-монтажні роботи; - пусконалагоджувальні роботи; - проведення попередніх іспитів; - експериментальна експлуатація; - проведення приймальних іспитів. На стадії супроводу провадиться контроль за функціонуванням системи, усунення виявлених недоліків, внесення змін у документацію і виконання робіт, передбачених гарантійними зобов’язаннями. Тут реалізуються 2 етапи: - роботи відповідно до гарантійних зобов’язань; - післягарантійне обслуговування. Завдання Виходячи з результатів опису вхідних та вихідних інформаційних потоків (див. табл. 3.2) слід сформувати основні вимоги до майбутньої ІС підприємства в умовах ЗЕД та її головних структурних елементів (підсистем та суміжних частин. Результат оформити у вигляді табл. 4.1. Таблиця 4.1 Основні вимоги до ІСУІП та її підсистем
Контрольні запитання 1. Що таке життєвий цикл інформаційної системи? 2. З яких стадій складається життєвий цикл інформаційної системи? 3. Які етапи робіт включає в себе стадія формування вимог до автоматизованої системи (ТТ)? 4. Які етапи робіт включає в себе стадія розробки концепції системи? 5. Які етапи робіт включає в себе стадія розробки технічного завдання (ТЗ)? 6. Які етапи робіт включає в себе стадія розробки ескізного проекту (ЕП)? 7. Які етапи робіт включає в себе стадія розробки технічного проекту (ТП)? 8. Які етапи робіт включає в себе стадія розробки робочої документації (РД)? 9. Які етапи робіт включає в себе стадія введення в експлуатацію (ВВ)? 10. Які етапи робіт включає в себе стадія супроводу системи (СЕ)? 11. Які підсистеми та суміжні елементи ОУ потребують розробки окремого технічного завдання? 12. Які існують засоби традиційних способів проектування? 13. Що входить до складу основних методик з інформаційного забезпечення? 14. Що входить до складу основних методик з програмного забезпечення? 15. Що входить до складу основних методик з технічного забезпечення? Лабораторна робота №5. Розробка алгоритму впровадження (модернізації) ІСУІП Методичні вказівки Процес впровадження ІСУІП пов’язаний з певними проблемами, які не кожне підприємство може розв’язати власними силами. Насамперед слід визначитись зі способом адаптації проектованої ІСУІП до загальної структури управління підприємством. Тут можливі два варіанти: або підприємство намагатиметься створити власну ІСУІП, котра відповідатиме діючій структурі управління; або під розроблену ІС, яка з високим ступенем ймовірності є функціонально повною і надійною, слід адаптувати діючу структуру управління. Обидва варіанти мають свої переваги і недоліки. У випадку створення ІСУІП, адаптованої до реалій управління конкретним суб’єктом господарювання витрати на проектування та матеріально-технічне забезпечення будуть порівняно високими. З іншого боку процес впровадження пройде безболісно і підприємство не витрачатиме зайвих коштів на реорганізацію системи управління. Даний варіант доцільно використовувати тоді, коли ОСУ підприємством є ефективною, цілком задовольняє вимогам ринкового середовища і найближчим часом не планується здійснення відчутних організаційних перемін. Вибір другого варіанту, тобто впровадження стандартизованої ІС містить в собі ризик збільшення зростання рівня конфліктності всередині підприємства. Це пов’язано з необхідністю кардинальних або часткових змін певних факторів внутрішнього середовища організації. У будь-якому випадку такі організаційні переміни зустрінуть опір певних категорій персоналу. Все це призведе в кінцевому підсумку до збільшення управлінських витрат. Однак всі ці незручності можуть бути компенсовані мінімальними витратами на адаптацію ІС та скороченням терміну налагодження параметрів системи і виведення її на проектну потужність. Отже цей варіант доцільний, коли підприємство паралельно з впровадженням інформаційних технологій планує докорінно змінювати саму систему управління організацією. Після вибору варіанту впровадження ІСУІП слід спланувати комплекс заходів з її проектування (чи вибору серед існуючих), запуску, адаптації до конкретних умов виробництва та технічного обслуговування (рис. 5.1). Незалежно від вибраного варіанту впровадження спочатку досліджуються визначальні характеристики об’єкта управління (ОУ), тобто ті складові внутрішнього середовища організації, які визначають її суть та особливість діяльності. Результати такого управлінського дослідження впливатимуть на вибір типу ІС та набору виконуваних нею функцій. Після цього визначається, які показники діяльності організації повинні отримуватися автоматизовано. Якщо ж створюється ІСУІП для автоматизації діяльності всього підприємства, то кожна з його підсистем отримуватиме необхідну інформацію для обчислення і аналізу відповідних показників автоматично згідно з розробленими кодами доступу, які відповідають ієрархії ІСУІП. Маючи систему показників, які бажано отримувати автоматизовано, можна сформулювати вимоги до проектованої ІСУІП. Для різних потреб ці вимоги можуть суттєво відрізнятися, однак є п’ять спільних параметрів, які визначають властивості будь-якої ІС. До них належать: 1. Функціональна повнота - це властивість ІС, яка характеризує рівень автоматизації управлінських робіт. Коефіцієнт функціональної повноти: , (5.1) де Па - показники, отримувані автоматизовано; По - загальна кількість показників.
Рис. 5.1. Загальний алгоритм впровадження ІСУІП
2. Своєчасність - це властивість ІС, яка характеризує можливість вчасного отримання апаратом керівництва необхідної інформації. Коефіцієнт своєчасності: , (5.2) де DПа - кількість показників, отриманих із затримкою щодо планового терміну подання. 3. Функціональна надійність - це властивість ІС виконувати свої функції з обробки даних. Це мінімальне значення з сукупності надійностей різних складових забезпечуючої частини ІС: Нф = min (Нп, Ні, Нт), (5.3) де Нп - надійність програмного забезпечення; Ні - надійність інформаційного забезпечення; Нт - надійність технічного забезпечення. 4. Адаптивна надійність - це властивість ІС виконувати свої функції, якщо вони змінюються в межах умов, зумовлених розвитком системи керування об'єкта впродовж заданого проміжку часу: , (5.4) де - зміна функціональної надійності, спричинена зміною вимог до виконання і-ої функції ІС. 5. Економічна ефективність ІС виявляється в покращенні економічних результатів функціонування об'єкта в результаті впровадження ІС: , (5.5) де ЕІС - економічний ефект від впровадження ІС, грн.; ВІС - загальні витрати на проектування, впровадження, адаптацію та обслуговування ІС, грн. Кожна з цих вимог повинна бути сформульована або однозначно, або у заданих межах. Слід уникати надмірних вимог до ІСУІП, оскільки нема сенсу збільшувати витрати на її впровадження, якщо в процесі функціонування ІСУІП не будуть використовуватися всі її можливості. Це однак не означає, що не треба передбачити певного "запасу міцності" кожного з параметрів. Якщо проектується ІСУІП для підприємства з розгалуженою системою управління, то визначити бажані значення кожної з її характеристик складно. Отже, слід спрогнозувати функціональну залежність ефективності системи від затрат на покращення певного показника. Залежно від вигляду кривої e = f (Si), де Si - додаткові витрати на покращення і-го показника (рис. 5.2), можна визначити ту межу, далі якої покращувати характеристики системи не потрібно (з огляду на виконувані завдання) або немає можливості (з огляду на бюджет проекту). Тобто, накладається обмеження або на граничне значення певної характеристики системи, або на граничні витрати. Якщо таких обмежень немає, то доцільно зупинитися на варіанті, що забезпечує найкраще співвідношення відносного приросту ефективності до відносного приросту затрат (точка L).
Рис. 5.2. Визначення доцільних витрат на покращення і-го параметра ІСУІП
Для ефективного управління діяльністю підприємства слід забезпечити виконання ІСУІП внутрішніх і зовнішніх функцій, розподілених за рівнями ієрархії (табл. 5.1). Таблиця 5.1 Функції ІСУІП в умовах розвитку підприємства
Завдання У попередніх розділах роботи було досліджено ОСУ підприємства в умовах ЗЕД, його бізнес-процеси, систему комунікацій, вхідні та вихідні інформаційні потоки та сформовано вимоги до ІС. Отриманої інформації достатньо для вибору варіанту та розробки алгоритму впровадження (модернізації) ІСУІП (приклад див. на рис. 5.3). При розробці алгоритму впровадження ІСУІП у випадку крупного підприємства доцільно вибрати окрему групу підрозділів, яку можна вважати умовно-замкнутим стратегічним господарським центром і розробляти проект інформаційної системи для управління окремою підсистемою організації. Контрольні запитання 1. Які проблеми супроводжують процес впровадження ІСУІП? 2. Які існують варіанти впровадження ІСУІП? 3. Які переваги і недоліки розробки власної ІСУІП? 4. Які переваги і недоліки використання стандартизованої ІСУІП? 5. У яких випадках доцільно використовувати стандартизовані рішення щодо побудови архітектури ІСУІП? 6. У яких випадках доцільно проектувати власну архітектуру ІСУІП? 7. Які проблеми виникають при невідповідності ОСУ потребам розвитку підприємства? 8. Що відноситься до визначальних характеристик ОУ? 9. Які спільні параметри визначають властивості будь-якої ІС? 10. Що таке функціональна повнота ІС? 11. Що означає поняття "своєчасність ІС"? 12. Що таке функціональна надійність ІС? 13. Що таке адаптивна надійність ІС? 14. Як оцінити економічну ефективність ІС? 15. Як спрогнозувати функціональну залежність ефективності системи від затрат на покращення певного показника? 16. Які основні внутрішні функції ІСУІП? 17. Які основні зовнішні функції ІСУІП?
Рис. 5.3. Приклад алгоритму впровадження (модернізації) ІСУІП |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 365. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |