Правове регулювання господарських відносин, що виникають при наданні у користування ділянок надр

Виділення у користування суб’єктам господарювання ділянок надр для проведення ними гірничих робіт здійснюється шляхом надання спеціальних дозволів на користування надрами. Такі дозволи надаються Мінприроди (його службою Держгеонадра) або у встановлених випадках Радою міністрів АР Крим згідно з Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615. Даний Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Дозволи надаються на такі види користування надрами: геологічне вивчення та дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин (не більш як на 5 років), видобування корисних копалин, будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (не більш як на 20 років), геологічне вивчення нафтогазоносних надр, дослідно-промислова і промислова розробка родовищ нафти і газу та інші.

Дозволи надаються, як правило, на конкурсних засадах – переможцям аукціонів з їх продажу. У спеціально передбачених випадках дозвіл надається без проведення аукціону. До таких випадків, зокрема, належать: 1) розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування; 2) геологічне вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення; 3) геологічне вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету; 3) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка та видобування підземних питних і технічних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва та для потреб сільського господарства; 4) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка та видобування корисних копалин суб’єктами господарювання державного сектора економіки та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких не менш як 25 % акцій (часток, паїв) належать державі; 5) виконання угод про розподіл продукції та деякі інші. Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу відповідну заяву з визначеними документами. Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, – протягом 30 днів) після надходження заяви з документами у повному обсязі.

При наданні у користування ділянок надр складаються організаційно-господарські відносини між суб’єктом господарювання – надрокористувачем та Держгеонадрами чи Радою міністрів АР Крим – суб’єктом організаційно-господарських повноважень. У кожному конкретному випадку це є організаційно-господарське зобов’язання з надання у користування ділянок надр. Дане складне зобов’язання охоплює відносини, що складаються при зверненні суб’єкта господарювання до відповідного органу із заявою про надання вказаного дозволу, при розгляді цієї заяви і доданих до неї документів, при наданні дозволу або при відмові у його наданні. Якщо дозвіл на користування надрами надається на конкурсних засадах, дане зобов’язання включає дії з організації і проведення аукціону на надання дозволу, визначення суб’єкта господарювання – переможця і надання йому дозволу на користування ділянкою надр за результатами аукціону.

З метою раціонального та ефективного використання надр орган, що надає дозвіл, під час його надання встановлює особливі умови користування надрами щодо: правил і стандартів користування конкретними ділянками надр; якості продукції або робіт; технології видобування та переробки корисних копалин; порядку видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр; припинення діяльності, пов’язаної з використанням ділянки надр.

Невід’ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу та надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток. Така угода є договірним організаційно-господарським зобов’язанням і регулює та конкретизує передбачені законодавством та вказаним дозволом технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні аспекти користування надрами на відповідній ділянці. Приблизні угоди про умови користування надрами затверджуються Держгеонадрами.

У разі виникнення потреби строк дії дозволу може бути продовжено за наявності інформації про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр. Строк продовження дії дозволу не може перевищувати строки, встановлені для його надання.

Переоформлення дозволу проводиться Держгеонадрами без зміни строку його дії та умов користування надрами у разі зміни найменування, зміни місцезнаходження надрокористувача, його реорганізації, та у деяких інших випадках. У встановлених випадках можливо внесення змін до дозволу на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів.

 Підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу, продовженні строку його дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є: 1) подання заявником документів не в повному обсязі; 2) виявлення у поданих документах недостовірних даних; 3) невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.

Дія дозволу може бути зупинена Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного та екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, державної податкової служби – у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою, порушення ним законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища, у разі наявності заборгованості з плати за користування надрами та в інших передбачених випадках. У разі зупинення дії дозволу надрокористувач зобов’язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених у дозволі. Дія дозволу поновлюється Держгеонадрами після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв’язку із зупиненням дії дозволу.

Право користування надрами припиняється Держгеонадрами чи іншим органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: 1) відсутності потреби у подальшому користуванні надрами; 2) відмови надрокористувача від права користування надрами; 3) ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, що є власниками дозволу; 4) встановлення рішенням суду факту подання надрокористувачем свідомо неправдивих відомостей, підробних документів; 5) використання надр не за призначенням; 6) визнання дозволу недійсним у судовому порядку; 7) визнання недійсним у судовому порядку аукціону, за результатами якого надано дозвіл; 8) вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр; 9) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк та в інших встановлених випадках.

Контроль та нагляд за дотриманням умов дозволу здійснюють у межах своїх повноважень Держгеонадра чи інший орган з питань надання дозволу, Держекоінспекція, Держгірпромнагляд, Міненерговугілля, Міністерство охорони здоров’я, Державна податкова служба, а також органи місцевого самоврядування.