Про Міністерство екології та природних ресурсів України 4 страница

проводить у встановленому порядку реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та узагальнює інформацію про їх діяльність;

забезпечує в межах своїх повноважень державне регулювання у сфері здійснення інвестицій у негрошовій формі за кордон;

забезпечує в установленому порядку захист економічних прав і законних інтересів України, її суб’єктів господарювання;

веде облік іноземних компаній, які застосовують до України обмежувальну ділову практику або несумлінно виконують зобов’язання перед Україною та українськими партнерами;

виявляє факти або загрози застосування органами іноземних держав, митними союзами або економічними угрупованнями антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів до товарів походженням з України, вживає заходів з метою захисту інтересів суб’єктів господарювання України в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних захисних розслідуваннях, що проводяться іноземними державами щодо української продукції;

проводить у встановленому порядку розслідування з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

проводить у встановленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування;

бере участь у формуванні державної політики у сфері експортного контролю;

аналізує стан розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму проведення зазначених розрахунків і порядку контролю за ними;

контролює в межах своїх повноважень проведення експортно-імпортних операцій за участю іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстрованих у державах з пільговим режимом оподаткування;

видає в установленому порядку разові індивідуальні дозволи на перевищення встановленого законодавством строку ввезення на митну територію України товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами;

видає в установленому порядку висновки щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті у разі виконання резидентом операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення;

забезпечує взаємодію центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо розвитку двостороннього співробітництва з іноземними державами в економічній сфері;

15) координує та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері технічного та фінансового співробітництва з іноземними державами та міжнародними організаціями щодо залучення ресурсів для виконання програм і проектів;

координує роботу, пов’язану з ініціюванням, підготовкою та реалізацією проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, проводить моніторинг виконання зазначених програм і проектів, здійснює методологічне забезпечення в цій сфері;

організовує опрацювання проектних пропозицій та проведення їх експертизи щодо ініціювання інвестиційних проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, приймає рішення про доцільність підготовки інвестиційного проекту та визначення відповідального за його підготовку і реалізацію;

вносить Кабінету Міністрів України пропозиції про доцільність підготовки системного проекту, розробляє стратегічні та програмні документи з питань співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема забезпечує розроблення плану співробітництва України з такими організаціями на відповідний рік;

здійснює організаційне та аналітичне забезпечення діяльності керуючого від України - члена Ради керуючих Світового банку та Національного координатора з питань технічної допомоги;

забезпечує формування стратегічних і щорічних програм залучення міжнародної технічної допомоги відповідно до пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку України та координує діяльність, пов’язану із залученням такої допомоги, проводить державну реєстрацію/перереєстрацію програм і проектів міжнародної технічної допомоги в Україні, веде державний реєстр таких програм та проектів;

проводить експертизу та погоджує запити вітчизняних підприємств, установ і організацій на одержання міжнародної технічної допомоги, тексти договорів з питань техніко-економічного співробітництва між донорами та міністерствами, іншими центральними, місцевими органами виконавчої влади;

готує та надсилає офіційні звернення до іноземних держав і міжнародних організацій щодо залучення та використання міжнародної технічної допомоги, а також стосовно спільної підготовки інвестиційних проектів;

координує здійснення заходів із розроблення проектів міжнародної технічної допомоги, в тому числі інструментів і механізмів зовнішньої допомоги, проводить моніторинг виконання та додержання умов реалізації таких програм і проектів;

проводить акредитацію іноземних організацій - виконавців програм і проектів міжнародної технічної допомоги в Україні, видає свідоцтва, інші документи, які підтверджують право на пільги, привілеї та імунітети, визначені національним законодавством і міжнародними договорами України;

16) розробляє пропозиції щодо визначення основних напрямів розвитку системи надання адміністративних послуг, реалізує заходи з її реформування;

17) бере участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері оборони та безпеки, в тому числі державних цільових програм у цій сфері, здійснює моніторинг ефективності їх виконання;

координує і контролює діяльність державних замовників, формує та подає Кабінету Міністрів України проект державного оборонного замовлення;

здійснює функції щодо координації діяльності з планування, методологічного, методичного, наукового та фінансового забезпечення мобілізаційної підготовки і мобілізації в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших органах державної влади та національної економіки;

розробляє та подає Кабінету Міністрів України проект мобілізаційного плану національної економіки України на особливий період;

бере участь відповідно до своїх повноважень і на підставі міжнародних договорів України з питань військово-технічного співробітництва в укладанні договорів з установами та організаціями іноземних держав з питань розроблення та виробництва військової техніки і озброєння;

готує та проводить разом з іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями виставки озброєння, військової і спеціальної техніки, технологій та послуг військового призначення і подвійного використання;

разом із Міністерством оборони України:

- організовує і координує діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері військово-технічного співробітництва;

- подає Кабінету Міністрів України погоджені в установленому порядку проекти законів, міжнародних договорів України, інших нормативно-правових актів у сфері військово-технічного співробітництва;

забезпечує реалізацію завдань і заходів, спрямованих на розвиток економічного співробітництва з державами - членами Організації Північноатлантичного договору;

забезпечує формування державної політики у сфері експортного контролю, встановлення державного контролю за провадженням діяльності, пов’язаної з міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, здійснює контроль за її реалізацією;

18) організовує та координує в межах своїх повноважень підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері економіки, підприємництва та промисловості;

забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики у сфері державної служби з питань управління персоналом Мінекономрозвитку України, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;

узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України і Кабінету Міністрів України;

здійснює в установленому порядку контроль за витрачанням бюджетних коштів підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Мінекономрозвитку України;

спрямовує, координує та контролює в установленому порядку діяльність відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій;

бере участь у підготовці та забезпечує роботу національних експозицій України на всесвітніх та міжнародних виставках і ярмарках;

бере участь у підготовці та проведенні конференцій, симпозіумів, семінарів, міжнародних і національних виставок та інших заходів з економічних питань, проводить інформаційну і консультаційну роботу з питань підготовки та проведення таких заходів;

подає в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо затвердження щорічних планів участі вітчизняних підприємств, установ та організацій у міжнародних виставках за кордоном із частковим фінансуванням витрат на їх проведення за рахунок коштів державного бюджету;

подає в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо переліку виставок і ярмарків, що проводяться в Україні, яким надається статус міжнародних, національних;

вносить у встановленому порядку пропозиції стосовно участі України в діяльності відповідних міжнародних організацій, а також щодо призначення представників України в таких організаціях та визначення національних координаторів із співробітництва з ними;

інформує та надає роз’яснення щодо здійснення державної політики у сфері економіки і торгівлі;

бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформатизації, розвитку електронного урядування, побудови сучасного інформаційного суспільства в державі, забезпечує в межах своїх повноважень впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, створення системи національних інформаційних ресурсів;

вживає заходів щодо залучення в установленому порядку громадськості до обговорення питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку України;

сприяє розвитку соціального діалогу, проведенню консультацій із всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань розроблення та реалізації державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту;

забезпечує оперативне оприлюднення інформації про діяльність Міністерства;

здійснює відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Мінекономрозвитку України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

5. Мінекономрозвитку України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:

1) залучати працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, консультаційні та експертні організації, учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, для розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи;

3) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

4) користуватися безоплатно базами даних, реєстрами та іншими видами інформаційних ресурсів державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

6. Мінекономрозвитку України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, а також з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав та міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців.

7. Мінекономрозвитку України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Мінекономрозвитку України видає в разі потреби разом з іншими центральними органами виконавчої влади спільні акти.

Накази Мінекономрозвитку України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Мінекономрозвитку України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мінекономрозвитку України, видані в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

8. Мінекономрозвитку України очолює Міністр, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняє з посади Президент України.

9. Міністр:

1) очолює Мінекономрозвитку України, здійснює керівництво його діяльністю;

2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку України;

3) спрямовує і координує діяльність Державної служби експортного контролю України, Державної служби статистики України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства резерву України, Державної інспекції України з контролю за цінами, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - центральні органи виконавчої влади), в тому числі:

формує державну політику у відповідних сферах та контролює її реалізацію центральними органами виконавчої влади України;

погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені центральними органами виконавчої влади проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

визначає пріоритетні напрями роботи центральних органів виконавчої влади та шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани їх роботи;

приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;

порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині;

заслуховує звіти про виконання покладених на центральні органи виконавчої влади завдань та планів їх роботи;

вносить пропозиції Прем’єр-міністрові України щодо кандидатур на посади керівників відповідних центральних органів виконавчої влади і за пропозицією їх керівників - щодо кандидатур на посади їх заступників;

погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується ним;

погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади;

погоджує структуру апаратів центральних органів виконавчої влади;

погоджує пропозиції керівників центральних органів виконавчої влади щодо утворення, реорганізації, ліквідації територіальних органів і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні подання;

визначає структурний підрозділ апарату Мінекономрозвитку України, що відповідає за взаємодію з центральним органом виконавчої влади;

визначає посадових осіб Мінекономрозвитку України, які включаються до складу колегій центральних органів виконавчої влади;

визначає порядок обміну інформацією між Мінекономрозвитку України та центральними органами виконавчої влади, періодичність її подання;

порушує перед Президентом України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників;

ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів та їх заступників, а також керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, їх заступників, інших державних службовців і працівників апаратів центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

видає обов’язкові до виконання центральними органами виконавчої влади накази і доручення з питань спрямування та координації їх діяльності;

доручає керівникам центральних органів виконавчої влади скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремих частинах, а в разі відмови - скасовує акти територіальних органів центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремих частинах;

вирішує інші питання, пов’язані зі спрямуванням і координацією діяльності центральних органів виконавчої влади;

4) визначає стратегічні напрями роботи Мінекономрозвитку України та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Мінекономрозвитку України, звіти про їх виконання;

5) організовує та контролює виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України в апараті Мінекономрозвитку України;

6) бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного таких засідань;

7) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінекономрозвитку України та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується ним;

8) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мінекономрозвитку України та центральні органи виконавчої влади, доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку України, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

9) веде переговори і підписує міжнародні договори України в межах наданих йому повноважень;

10) представляє Мінекономрозвитку України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;

11) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Мінекономрозвитку України, призначає на посади та звільняє з посад їх керівників і заступників керівників, працівників патронатної служби Міністра;

12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та пов’язані з виконанням покладених на нього Президентом України завдань.

10. Міністр має першого заступника та заступника Міністра - керівника апарату.

У разі необхідності для забезпечення здійснення Мінекономрозвитку України окремих завдань за рішенням Президента України у Мінекономрозвитку України вводиться посада заступника Міністра.

Перший заступник Міністра, заступник Міністра (у разі введення), заступник Міністра - керівник апарату призначаються на посади за поданнями Прем’єр-міністра України, внесеними на підставі пропозицій Міністра, та звільняються з посад Президентом України.

Обов’язки першого заступника Міністра, заступника Міністра (у разі введення), заступника Міністра - керівника апарату та розподіл повноважень між першим заступником Міністра і заступником Міністра (у разі введення) визначаються Міністром.

Заступник Міністра - керівник апарату здійснює керівництво діяльністю апарату Мінекономрозвитку України, призначає на посади та звільняє з посад державних службовців і працівників апарату Мінекономрозвитку України (крім тих, які призначаються на посади та звільняються з посад Міністром).

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мінекономрозвитку України утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), першого заступника Міністра, заступника Міністра (у разі введення) та заступника Міністра - керівника апарату за посадою. У разі потреби до складу колегії Мінекономрозвитку України можуть включатися керівники структурних підрозділів апарату Мінекономрозвитку України, а також у встановленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Мінекономрозвитку України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінекономрозвитку України можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Міністр.

12. Гранична чисельність працівників апарату Мінекономрозвитку України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру апарату Мінекономрозвитку України затверджує Міністр.

Штатний розпис апарату, кошторис Мінекономрозвитку України затверджує заступник Міністра - керівник апарату за погодженням із Міністерством фінансів України.

Мінекономрозвитку України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами

Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра та частини першої статті 14 Закону України "Про нафту і газ" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, що додається.

2. В абзаці другому пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 742 "Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 26; 2002 р., № 47, ст. 2134; 2004 р., № 25, ст. 1650; 2006 р., № 22, ст. 1635; 2008 р., № 86, ст. 2892; 2010 р., № 54, ст. 1815, № 88, ст. 3100; 2011 р., № 14, ст. 589) слова "Міністерством охорони навколишнього природного середовища" замінити словами "Державною службою геології та надр".

ПОРЯДОК
надання спеціальних дозволів на користування надрами

1. Цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра (далі - надрокористувачі).

2. Дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

3. На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).

У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини.

Використання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.

4. Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин місцевого значення ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Надрокористувач, якому надано дозвіл на видобування корисних копалин, має право проводити дорозвідку (довивчення) родовища у межах наданої йому ділянки надр.

Видобування не придатних для побутового використання мінералізованих підземних вод для потреб нафтогазової галузі, захоронення супутніх і стічних вод у нафтогазоносних пластах та пластах, насичених мінералізованими водами, що не придатні для господарського і побутового використання, в межах цієї ділянки здійснюються користувачами нафтогазоносних надр без дозволу на спеціальне водокористування.

5. Дозволи надаються на такі види користування надрами:

геологічне вивчення родовищ корисних копалин;

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ);

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

6. Строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.

7. Дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на:

п’ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

10 років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ нафти і газу, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

20 років - на видобування корисних копалин;

30 років - на видобування нафти і газу в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

строк дії окремих дозволів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр та видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ), але не більш як на 20 років на суші і не більш як на 30 років на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ). При цьому строк геологічного вивчення нафтогазоносних надр не може перевищувати 10 років;

20 років - на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

50 років - на будівництво та експлуатацію підземних сховищ нафти чи газу;

строк дії відповідної угоди про розподіл продукції - на виконання угод про розподіл продукції.

Дозвіл на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні та оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення і збереження надаються без обмеження строку дії.

8. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом п’яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу;