Суб’єкти організаційно-господарських повноважень у гірничодобувній та металургійній промисловості

Суб’єктами організаційно-господарських повноважень у господарських відносинах у гірничодобувній та металургійній промисловості виступають центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією безпосередньо щодо суб’єктів господарювання, і реалізують цю компетенцію у процесі управління та регулювання господарської діяльності таких суб’єктів. Відносини, що складаються між названими органами і суб’єктами господарювання, є організаційно-господарськими відносинами.

Центральними органами виконавчої влади у гірничодобувній промисловості є Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди)– щодо геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) – щодо нафтової, газової та вугільної промисловості. Щодо металургійної та інших галузей таким органом до 2011 р. було Міністерство промислової політики України (Мінпромполітики). Відповідно до указу Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085 Мінпромполітики реорганізовано у Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, правонаступником його з питань формування та реалізації промислової політики нині є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку). Проте нині Президентом України прийнято рішення про відновлення Мінпромполітики у 2013 р. Господарська компетенція кожного з названих міністерств має специфіку, обумовлену завданнями, що перед ними ставляться, та функціями, що виконуються.

До основних завдань Мінприроди згідно Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затверджене указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 452 належить, зокрема, формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і її реалізація, здійснення державного геологічного контролю. Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань у вказаній сфері забезпечує нормативно-правове регулювання з питань щодо: 1) розгляду документів, у межах своєї компетенції, видачі, зупинення, анулювання, переоформлення, внесення змін, продовження терміну дії, видачі дублікатів та форм спеціальних дозволів на користування надрами та дозволів на введення родовища або окремого покладу нафти та газу в дослідно-промислову, промислову розробку; 2) обліку робіт з геологічного вивчення надр; 3) обліку обсягу погашених і видобутих корисних копалин та їх втрат, обліку нафтових і газових свердловин; 4) порядку формування, обліку, зберігання та користування інформацією державного інформаційного геологічного фонду; 5) порядку укладання договорів на виконання геофізичних робіт у свердловинах, що буряться на нафту і газ; 6) правил нормативного забезпечення геологічного вивчення надр; стадії геологорозвідувальних робіт; 7) порядку організації та виконання розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; 8) порядку погодження матеріалів для отримання спеціальних дозволів на користування ділянками надр; 9) додержання екологічних вимог у виробництві та раціональному використанні вугільних та торф’яних родовищ та інших. У складі Мінприроди створена і діє Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Мінприроди, яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Міненерговугілля згідно Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженогоУказом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 382, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах (далі – паливно-енергетичний комплекс). Основними завданнями Міненерговугілля є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі. Міненерговугілля відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: 1) визначає пріоритетні напрями розвитку паливно-енергетичного комплексу та забезпечує нормативно-правове регулювання у цьому комплексі; 2) формує та реалізує заходи щодо дотримання якості вугільної продукції; 3) здійснює моніторинг ринку газу, нафти, нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини і продуктів їх переробки; 4) затверджує проект ліквідації та консервації вугледобувного підприємства, що належить до сфери його управління; 5) формує прогнозний баланс вугілля й вугільної продукції; 6) розробляє стратегію розвитку державних підприємств, що належать до сфери його управління, і господарських товариств, щодо яких здійснює управління корпоративними правами держави; 7) приймає рішення про створення державних підприємств паливно-енергетичного комплексу, про реорганізацію і ліквідацію державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, затверджує їх статути (положення) та здійснює контроль за їх дотриманням; 8) веде облік об’єктів державної власності, що перебувають в його управлінні, здійснює контроль за їх ефективним використанням та збереженням; 9) здійснює управління корпоративними правами держави у межах компетенції та порядку, встановленому Кабінетом Міністрів; 10) затверджує річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств, що належать до сфери його управління, та господарських товариств, щодо яких здійснює управління корпоративними правами держави, у встановленому порядку контролює їх виконання; 11) здійснює в межах повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління, а також здійснює інші покладені на нього повноваження.

До основних завдань Мінекономрозвитку згідно Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 р. № 634, належить формування та забезпечення реалізації державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості, забезпечення нормативно-правового регулювання у цій сфері. Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: 1) визначає пріоритети розвитку промисловості, готує пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання промислового сектору економіки; 2) визначає напрями розвитку науково-технічного потенціалу промислового сектору економіки; 3) розробляє прогнози розвитку промислового виробництва; 4) розробляє та організовує реалізацію державних цільових програм розвитку промисловості України; 5) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної науково-технічної політики у сфері промисловості; 6) виступає замовником та організовує проведення державної науково-технічної експертизи інноваційних програм, проектів державного значення у сфері промисловості; 7) здійснює методологічне забезпечення та складає загальнодержавні баланси попиту і пропозиції за основними видами промислової продукції, продовольчих та паливно-енергетичних ресурсів; 8) здійснює розрахунок та моніторинг індикаторів продовольчої безпеки.

Для виконання покладених на них завдань і функцій названі міністерства наділенні відповідними повноваженнями. Зокрема, вони мають право в установленому порядку одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, необхідні документи і матеріали, залучати спеціалістів до розгляду питань, що належать до їхньої компетенції, скликати наради з питань розвитку відповідної галузі, утворювати комісії та робочі групи тощо. У випадках, передбачених законодавством, рішення цих міністерств є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і громадянами.

До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у гірничодобувній та металургійній промисловості відповідно до їх компетенції, визначеної законами України „Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р., „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 р. та іншим законодавством, належать, зокрема: 1) погодження місць розташування на відповідній території гірничих підприємств виходячи з інтересів територіальної громади, 2) участь у розробці комплексних планів розвитку гірничодобувної промисловості на цій території, 3) вжиття заходів до відшкодування збитків, заподіяних гірничими підприємствами іншим підприємствам, організаціям, громадянам та довкіллю, 4) створення, реорганізація та ліквідація або консервація гірничих підприємств комунальної власності та інші. Місцеві державні адміністрації в межах, визначених законами, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням надр, в установленому порядку вносять пропозиції про зупинення діяльності підприємств та організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства.