Про Міністерство екології та природних ресурсів України 2 страница

32) формує заходи щодо повернення в Україну високоактивних відходів від переробки відходів ядерного палива атомних електростанцій України;

33) забезпечує фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання об’єктів, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, а також перевезень, і контроль за їх здійсненням;

34) затверджує проект ліквідації та консервації вугледобувного підприємства, що належить до сфери управління Міненерговугілля України;

35) формує прогнозний баланс вугілля й вугільної продукції;

36) розробляє стратегію розвитку державних підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, і господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля України здійснює управління корпоративними правами держави;

37) формує пропозиції та заходи щодо ліквідації наслідків аварій на вугледобувних підприємствах, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт інших підприємств, установ та організацій, а також населення;

38) приймає рішення про створення державних підприємств паливно-енергетичного комплексу, про реорганізацію і ліквідацію державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України;

39) затверджує статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, здійснює контроль за їх дотриманням;

40) веде облік об’єктів державної власності, що перебувають в управлінні Міненерговугілля України, здійснює контроль за їх ефективним використанням та збереженням;

41) здійснює управління корпоративними правами держави у межах компетенції та порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

42) приймає рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі корпоратизації;

43) приймає у випадках, передбачених законодавством, рішення про передачу об’єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності, передачу об’єктів державної власності від одного підприємства іншому;

44) затверджує в установленому порядку плани реструктуризації та санації державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України;

45) приймає рішення про списання та відчуження об’єктів державної власності, що перебувають в управлінні Міненерговугілля України;

46) затверджує річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств, що належать до сфери його управління, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля України здійснює управління корпоративними правами держави, у встановленому порядку здійснює контроль за їх виконанням;

47) здійснює внутрішній контроль, у тому числі контроль за фінансово-господарською діяльністю, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля України здійснює управління корпоративними правами держави;

48) здійснює в межах повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

49) бере участь у встановленому порядку у визначенні способів і умов приватизації підприємств паливно-енергетичного комплексу;

50) формує систему підвищення кваліфікації кадрів у паливно-енергетичному комплексі та систему підготовки кадрів у сфері використання ядерної енергії на об’єктах ядерної енергетики та атомної промисловості;

51) затверджує в межах компетенції проекти будівництва об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що реалізуються із залученням державних коштів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій;

52) затверджує галузеві програми розвитку паливно-енергетичного комплексу та здійснює контроль за їх виконанням;

53) проводить конкурсний відбір інвестиційних проектів у паливно-енергетичному комплексі, для реалізації яких у реальному секторі економіки надається державна підтримка;

54) здійснює підготовку інвестиційних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, та нагляд за їх реалізацією в паливно-енергетичному комплексі;

55) здійснює в межах компетенції науково-технічну політику в паливно-енергетичному комплексі;

56) затверджує (погоджує) в межах компетенції титули будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій;

57) забезпечує міжнародне співробітництво з питань, що належать до його компетенції;

58) затверджує відомчі переліки відомостей з фізичного захисту, що містять державну таємницю та іншу інформацію з обмеженим доступом, забезпечує її захист;

59) формує відомчий резерв для локалізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та ліквідації їх наслідків у паливно-енергетичному комплексі;

60) затверджує організаційно-технічні заходи, спрямовані на поліпшення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України;

61) здійснює методичне керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, з питань пожежної безпеки;

62) здійснює контроль за виконанням на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до аварійних планів;

63) затверджує перелік об’єктів паливно-енергетичного комплексу, які віднесені до категорій із цивільної оборони (цивільного захисту), за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері надзвичайних ситуацій;

64) проводить технічну інвентаризацію захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), що належать до сфери управління Міненерговугілля України;

65) формує та реалізує заходи щодо охорони праці та забезпечення безпеки життєдіяльності у паливно-енергетичному комплексі, здійснює контроль за станом охорони праці на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління Міненерговугілля України;

66) веде облік нещасних випадків, що сталися на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, затверджує заходи щодо запобігання їм;

67) здійснює в межах компетенції заходи щодо запобігання та виявлення терористичних актів та злочинів терористичної спрямованості на об’єктах паливно-енергетичного комплексу;

68) формує та забезпечує реалізацію заходів щодо підготовки підприємств паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період;

69) забезпечує створення галузевих страхових фондів документації паливно-енергетичного комплексу;

70) організовує і виконує роботи зі стандартизації у паливно-енергетичному комплексі;

71) видає ліцензію на провадження господарської діяльності з торгівлі рідким паливом із біомаси та біогазом;

72) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

5. Міненерговугілля України з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Міненерговугілля України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Міненерговугілля України та на керівні посади на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Міненерговугілля України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

4) забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;

5) здійснює у межах повноважень разом із відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних;

6) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Міненерговугілля України та на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

7) забезпечує в межах повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

6. Міненерговугілля України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:

1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Міністерства;

2) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані, необхідні для виконання покладених завдань;

3) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

7. Міненерговугілля України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, а також з органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями.

8. Міненерговугілля України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Міненерговугілля України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ).

Нормативно-правові акти Міненерговугілля України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Міненерговугілля України, видані в межах його повноважень, є обов’язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

9. Міненерговугілля України очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняється з посади Президентом України.

Міністр має першого заступника та заступника Міністра - керівника апарату.

У разі необхідності для забезпечення здійснення Міненерговугілля України окремих завдань за рішенням Президента України у Міненерговугілля України вводиться посада заступника Міністра.

Перший заступник, заступник Міністра, заступник Міністра - керівник апарату призначаються на посади за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняються з посад Президентом України.

10. Міністр як керівник Міненерговугілля України:

1) очолює Міненерговугілля України, здійснює керівництво його діяльністю;

2) визначає пріоритети роботи Міненерговугілля України та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Міненерговугілля України, звіти про їх виконання;

3) організовує та контролює виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України в апараті Міненерговугілля України, а також підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міненерговугілля України;

4) подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

5) погоджує проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що надходять на погодження до Міненерговугілля України;

6) призначає на посади та звільняє з посад у встановленому порядку керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Міненерговугілля України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

7) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Міненерговугілля України;

8) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із головами відповідних місцевих державних адміністрацій керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України;

9) притягує до дисциплінарної відповідальності керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України;

10) порушує в установленому порядку питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності своїх заступників;

11) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців апарату Міненерговугілля України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, до відзначення державними нагородами України;

12) представляє Міненерговугілля України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;

13) бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного таких засідань;

14) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Міненерговугілля України, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Міненерговугілля України, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

15) веде переговори і підписує міжнародні договори України у межах наданих йому повноважень;

16) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

17) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;

18) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міненерговугілля України;

19) підписує накази Міненерговугілля України;

20) організовує роботу колегії Міненерговугілля України і головує на її засіданнях;

21) дає обов’язкові до виконання працівниками апарату Міненерговугілля України доручення;

22) здійснює інші повноваження відповідно до законів та актів Президента України.

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Міненерговугілля України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міненерговугілля України утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), першого заступника та заступників Міністра за посадою. У разі потреби до складу колегії Міненерговугілля України можуть включатися керівники структурних підрозділів апарату Міненерговугілля, а також у встановленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу Міненерговугілля України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Міненерговугілля України можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Міністр.

12. Граничну чисельність державних службовців та працівників Міненерговугілля України затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру апарату Міненерговугілля України затверджує Міністр.

Штатний розпис, кошторис Міненерговугілля України затверджує заступник Міністра - керівник апарату за погодженням із Міністерством фінансів України.

Міненерговугілля України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 6 квітня 2011 року N 382/2011

ПЕРЕЛІК
указів Президента України, що втратили чинність

1. Указ Президента України від 14 квітня 2000 року N 598 ( 598/2000 ) "Про Міністерство палива та енергетики України".

2. Указ Президента України від 14 грудня 2001 року N 1218 ( 1218/2001 ) "Про внесення змін до Положення про Міністерство палива та енергетики України".

3. Пункт 2 змін, що вносяться до актів Президента України, затверджених Указом Президента України від 27 березня 2002 року N 304 ( 304/2002 ) "Про внесення змін до деяких положень про міністерства".

4. Пункт 19 змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 5 березня 2004 року N 280 ( 280/2004 ) "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України".

5. Пункт 2 Указу Президента України від 5 квітня 2004 року N 391 ( 391/2004 ) "Про внесення змін до деяких указів Президента України".

6. Пункт 3 змін, що вносяться до деяких указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 10 жовтня 2005 року N 1430 ( 1430/2005 ) "Про Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи".

7. Указ Президента України від 5 жовтня 2005 року N 1417 ( 1417/2005 ) "Питання Міністерства вугільної промисловості України".

8. Указ Президента України від 31 грудня 2005 року N 1884 ( 1884/2005 ) "Питання Міністерства палива та енергетики України".

Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

1. Затвердити Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (додається).

2. Установити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником:

Міністерства економіки України;

Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики;

Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в частині формування та реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

Державної служби технічного регулювання України в частині формування та реалізації державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, управління якістю), а також формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів (крім функцій з реалізації державної політики з питань державного контролю у сфері захисту прав споживачів; функцій з формування та реалізації державної політики з питань безпечності харчових продуктів).

3. Визнати такими, що втратили чинність:

статтю 1 Указу Президента України від 25 травня 2000 року № 721 "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва";

статті 2, 3 Указу Президента України від 23 жовтня 2000 року № 1159 "Про Міністерство економіки України";

Указ Президента України від 5 березня 2001 року № 149 "Про внесення доповнення до пункту 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва";

пункт 3 змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 9 липня 2003 року № 586 "Про зміни та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України";

пункт 21 змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 5 березня 2004 року № 280 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України";

статтю 1 Указу Президента України від 24 квітня 2004 року № 477 "Про зміни та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України";

Указ Президента України від 31 грудня 2005 року № 1897 "Про внесення зміни до Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва".

ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

1. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономрозвитку України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, оборонного замовлення.

2. Мінекономрозвитку України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Президента України.

3. Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:

формування та забезпечення реалізації:

- державної політики економічного і соціального розвитку;

- державної цінової політики;

- державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості;

- державної політики у сфері торгівлі;

- державної регіональної політики;

{Абзац восьмий пункту 3 виключено на підставі Указу Президента № 237/2012 від 30.03.2012}

- державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);

- державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;

- політики у сфері державно-приватного партнерства;

{Абзац дванадцятий пункту 3 виключено на підставі Указу Президента № 237/2012 від 30.03.2012}

- державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

- державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

- державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;

- єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ;

- державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги;

формування державної політики:

- у сфері захисту прав споживачів;

- у сфері статистики, керуючись засадами професійної незалежності та самостійності органів державної статистики в частині розроблення і затвердження нормативно-правових актів у галузі статистики;

- з питань розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

- з питань державного експортного контролю;

- у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України);

- з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

- у сфері державного матеріального резерву;

- у сфері управління об’єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;

забезпечення нормативно-правового регулювання у вищезазначених сферах;

забезпечення реалізації в межах своїх повноважень державної економічної політики у сфері оборони та безпеки;

удосконалення в межах своїх повноважень інструментів, процедур та стандартів діяльності органів виконавчої влади.

4. Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань:

1) аналізує стан та тенденції економічного і соціального розвитку України, секторів та галузей економіки, адміністративно-територіальних одиниць, розробляє пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку та реформування економіки, ураховуючи принципи сталого розвитку, здійснює державне прогнозування економічного і соціального розвитку України та підготовку відповідних планів і програм, складає прогнозні зведені національні рахунки для економіки в цілому, в тому числі таблиці "витрати-випуск" (міжгалузеві баланси), забезпечує координацію роботи органів виконавчої влади із зазначених питань, розробляє структуру прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку, методичні рекомендації щодо їх підготовки, відповідає за впровадження сучасних методологічних підходів до прогнозування та розроблення планів і програм економічного і соціального розвитку;

готує разом із Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також Національним банком України прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди, проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період;

визначає економічні засади демографічного і соціального розвитку, розробляє прогнози чисельності населення України за статево-віковою структурою;

погоджує прогнози розвитку галузей економіки на середньо- та короткостроковий періоди, проекти програм розвитку галузей економіки;

здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи з підготовки прогнозів та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на середньо- та короткостроковий періоди;

аналізує стан конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо її підвищення;

забезпечує формування державної політики у сфері статистики, здійснює контроль за її реалізацією;

забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері статистики відповідно до положень Законів України «Про державну статистику», «Про Всеукраїнський перепис населення», «Про сільськогосподарський перепис».

готує в установленому законодавством порядку прогноз зведеного балансу фінансових ресурсів України;

проводить аналіз впливу інструментів валютно-курсової, грошово-кредитної політики на розвиток економіки, розробляє пропозиції щодо підвищення ефективності їх використання для досягнення економічного зростання;

розробляє в межах своїх повноважень пропозиції щодо вдосконалення бюджетного та податкового законодавства;

бере участь у розробленні Основних напрямів бюджетної політики;

здійснює економічну оцінку проекту державного бюджету та проводить аналіз економічних факторів, що впливають на виконання державного бюджету;

проводить аналіз:

- стану взаєморозрахунків у сфері господарської діяльності та їх впливу на розвиток економіки, розробляє заходи щодо вдосконалення взаєморозрахунків між суб’єктами господарювання та підвищення платіжної дисципліни;

- впливу ринку банківських послуг, валютного, фондового, страхового та інших ринків фінансових послуг на економічний розвиток держави;

проводить економічний аналіз ефективності пенсійної системи;