Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Алгоритм формування витратної частини цінипропозиції : 




Аналіз реальних витрат підприємства по калькуляційним статтям собівартості продукції → Аналіз прогнозного рівня даних витрат → Планування заходів з метою зменшення величини прогнозної собівартості продукції → Уточнення величини складових частин прогнозної собівартості → Калькулювання прогнозної собівартості одиниці продукції

Алгоритм формування прибуткової частини ціни пропозиції: 

Попереднє визначення прогнозного рівня ціни пропозиції з урахуванням попиту на продукцію → Визначення витратної частини прогнозного рівня ціни → Розрахунок необхідного для підприємства рівня прибутку в ціні → Зіставлення необхідного та визначеного з урахуванням попиту рівнів прибутку в ціні → Дослідження можливостей зниження витратної частини ціни з метою одержання необхідного прибутку → Прийняття остаточного рішення стосовно величини прибутку в ціні та її рівня

 

Роль цінової конкуренції в умовах маркетингової діял-ті підприємства.

Для товарів з високою ціновою еластичністю прийнятнішими є методи цінової конкуренції.

За цінової конкуренції продавці впливають на попит головним чином через зміни в ціні. Це досить гнучкий інструмент маркетингу. Водно­час такий метод може призвести до так званих «цінових війн», під час яких конкуруючі фірми прагнуть встановити якнайменші ціни для залучення споживачів. Унаслідок цього прибуток знижується до мінімуму, хтось з конкурентів, не витримуючи боротьби, полишає ринок, стає банкрутом. Захисну позицію тут може зайняти уряд, від­повідним чином регулюючи підприємницьку діял-ть.

Ключовими факторами успіху заведено називати ті, що випли­вають з вимог ринку і можуть дати фірмі переваги над її конкурен­тами. Таким фактором, наприклад, може бути «економічна ніша», тобто потреби, не до кінця задоволені існуючими виробниками, які можна задовольнити запропонованим товаром або, що буває час­тіше, заради яких слід розробляти зовсім новий товар.

 

 137. Оцінка стратегії ціноутворення.

 При формуванні цінової стратегії підприємства важливо ви­значити не тільки рівень ціни пропозиції та сформулювати стра­тегічну лінію цінового поводження підприємства, а також оціни­ти ефективність вибраного стратегічного напряму цінової полі­тики.

Оцінка цінової стратегії відбувається на основі вибраного підприємством крите­рію оптимальності. Алгоритм оцінки цінової стратегії та оптимізації рішення при її виборі:

Уточнення корпоративної місії підприємства

Вибір критерію оптимальності

Визначення основної цілі цінової стратегії

Відбір альтернативних варіантів цінової стратегіїВибір методу для оцінки цінової стратегіїФормування бази інформаційних даних

по кожному варіанту цінової стратегії

Оцінка альтернативних цінових стратегій

Вибір оптимальної цінової стратегії

Відповідно до корпоративної місії критерій оптимальності може мати різне спрямування. Най> часто в практичній діял-ті підприємств він зорієнтований на одержання максимального прибутку при планованому рівні ціни на продукцію, що відповідає основній вимозі підприємницької діял-ті. У подальшому на основі вибраного критерію оптимальності визнач. основна стратегічна ціль цінової політики підпри­ємства. Вона може охоплювати як один напрям маркетингової діял-ті підприємства в процесі реалізації продукції на ринку, так і декілька. Бажано в даному разі орієнтуватися на комплекс маркетингу (marketing-mix). Відповідно до визначеної стратегічної цілі проводиться відбір альтернативних варіантів цінових стратегій. Після цього аналі­зуються існуючі методичні підходи. Для оцінки альтернативних стратегій вибирається той метод, який най>ою мірою відпо­відає вимогам до характеру та рівня оцінки цінової стратегії в умовах конкретної ринкової ситуації. Зумовлено це тим, що оцінка цінової стратегії здійснюється на основі проведення від­повідних досліджень, якість яких суттєво впливає на надійність підсумкових висновків і кінцевий результат.

Існуючі методи досліджень, що використовуються в даному разі, можна згрупувати по чотирьох основних напрямах:

1. метод портфельного аналізу

2. експертний метод

3. економіко-математичні методи

4. методика розрахунку зміни прибутку

   Відповідний аналіз особливостей викор-ня цих методичних підходів та конкретної ринкової ситуації дає можливість підпри­ємству реально визначитися щодо вибору конкретного методу.

На заключному етапі даного дослідження, попередньо оцінивши на основі одного з розглянутих методів альтернативні цінові стратегії та відповідно проаналізувавши одержані результати, приймається рішення відносно вибору оптимального стратегічного напряму цінової політики підприємства. Якщо ж виявляється декілька близьких до оптимуму цінових стратегій, то необхідно спробувати об’єднати їх, скомбінувавши їх відповідні характеристики. Перед прийняттям остаточного рішення обов’язково слід з'ясувати, чи не створює обрана підприємством цінова стра­тегія серйозних перешкод для просування на ринок інших видів його продукції.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 404.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...