Викор-ня дискримінаційних цін.

  Фірми часто вносять корективи у свої ціни з урахуванням розходжень споживачів. При встановленні дискримінаційних цін той самий товар (або та сама послуга) продається по різним цінами. Ціни можуть різнитися залежно від різних факторів:   1) Встановлення різних цін для різних груп покупців. Ціниможуть диференціюватися по категоріях покупців. Плата за відвідування музеїв, кінотеатрів, зоопарків може бути більш низькою для студентів, дітей, пенсіонерів.   2) Встановлення цін на варіанти товару у відриві від витрат на них.   Різні варіанти товарів можуть продаватися за різними цінами, хоча розходження в цінах зовсім не пов'язані з розходженнями у витратах виробництва. Так, ціна більш досконалого варіанта (моделі) товару може перевищувати ціну менш досконалого на 20%, хоча додаткові витрати на його вир-тво становлять, наприклад, усього 1% витрат вир-тва.   3) Диференціація цін на той самий товар. Товар може продаватися в різних місцях за різними цінами, хоча ці розходження ніяк не пов'язані з витратами на доставку цього товару в те або інше місце його реалізації або витратами по його продажі.   4) Диференціація цін залежно від сезону. Ціни можуть змінюватися залежно від сезону, дня тижня або часу доби. Так, у деяких супермаркетах у нічні годинники діють більш високі ціни на продукти харчування. Розрахунок продавця в цьому випадку простий - якщо покупець прийшов у магазин у нічний час, виходить, він має потребу в даний момент у певному товарі й не відмовиться від його покупки, навіть якщо ціна виявиться на 10-20% вище тієї, котру він заплатив би за нього в денний час.

Щоб цінова дискримінація принесла успіх, необхідні наступні умови:1) ринок повинен піддаватися сегментуванню, тобто він може бути розділений на окремі сегменти (частини), що відрізняються 1 від 1 інтенсивністю попиту;

2) покупці того сегмента ринку, де товари купуються за зниженою ціною, не мають змоги перепродувати його в сегменті, де він продається по більше високій ціні;3) конкуренти не повинні мати у своєму розпорядженні можливість продавати товар дешевше в тім сегменті, у якому дана фірма пропонує його за високою ціною;4) витрати, пов'язані із сегментацією ринку й спостереженням за ним, не повинні перевищувати додаткові надходження, які отримає фірма в результаті реалізації заходів щодо цінової дискримінації;

5) встановлення дискримінаційних цін не повинне викликати образи й ворожості у споживачів;

6) застосовувана цінова дискримінація повинна здійснюватися в такій формі, що не суперечила б чинному законодавству.

Цінова еластичність попиту, сутність, методи визначення. Види еластичності попиту.

Для визначення міри чутливості попиту на товари до змін у ціні використ. поняття цінової еластичності попиту. Во­на визнач. відношенням зміни величини попиту (у %) до зміни цін (у %):

Ed = (Q2 – Q1) :   P2 – P1

       (Q1+Q2)/2    (P1+P2)/2        

Кількісно еластичність може бути описана в такий спосіб. Ко­ли відсоткове зниження ціни викликає таке ж відсоткове з>ення обсягів продажу товару, має місце еластичний попит, тоб­то еластичність попиту чисельно >а за одиницю (наприклад, попит на споживчі товари тривалого користування).

У зв'язку з тим, що попит зменшується в міру зростання цін, еластичність вимірюється від'ємними величинами. Втім, для спрощення розрахунків еластичність найчастіше визначають у додатних числах.

Якщо ж відсоткове зниження ціни в точності компенсується відповідним відсотковим зростанням обсягів продажу товару, то спостерігається одинична еластичність попиту, тобто еластич­ність попиту чисельно дорівнює одиниці.

Якщо зниження ціни викликає дуже незначне зростання обсягів продажу, заведено говорити про нееластичний попит, тобто еластичність попиту менша за одиницю. Такі товари називаються товарами низькоеластичного попиту (на­приклад, споживання хліба змінюватиметься незначно навіть за істотної зміни його ціни).