Сутність методичного підходу до формув. ціни на основі купівельного сприйн. цінності товару.

На думку деяких фахівців, рівень попиту має бути єдиним фактором, який варто врах-ти за встановл. цін. Здійс­н. це необхідно на основі суб'єктивного оцінювання покупцем цінності товару. Оцінка залежить від багатьох факто­ра, зокрема від одержуваної споживачем віддачі в результаті викор-ня товару, додаткових психол. переваг, рівня післяпродажного обслуговування . За подібного підходу до встановл. ціни на свій товар підпр-тво виходить з того, що споживач визначає співвіднош. між даною їм оцінкою цінності товару і ціною, а також порівнює його з такими показниками для аналогічних товарів, що випускаються ін­шими підприємствами. Залежність ціни від показників якості (параметрів) виробу назив. параметричною. Визнач. цін на основі такої залежності здійсн. за параметричними методами розра­хунку цін. До елементарних параметричних методів належать метод пито­мої вартості і метод, заснов. на викор-ні формули «Берим» Метод питомої вартості, який правильніше було б назвати ме­тодом питомої ціни, полягає в тому, що ціна виробу ділиться на вели­чину потужності, продуктивності чи маси або іншого параметра, який вваж. головним для даного товару. Отримана при цьому ціна одиниці головного параметра (питома ціна) може бути викор-а для орієнтовного розрахунку цін аналогічних виробів з іншими величинами головного параметра. Тут необхідно мати на увазі, що питома ціна знижується в міру зростання параметра.

Французька фірма «Берим», ґрунт. на статистичних да­них щодо ринкових видів продукції, запроп-ла метод розра­хунку цін на основі такої залежності їх від головного параметра: Ц=Цб(П/Пб),

де Ц — розрахункова ціна; Цб — ціна базисного товару; П — значення параметра товару, ціну якого необхідно визначити; Пб — значення параметра базисного товару; п — показник, який враховує залежність питомої ціни від змі­ни головного параметра і називаний коефіцієнтом гальмування.

Для розрахунку цін складних виробів на практиці застос. різного роду емпіричні залежності, у тому числі математичні па­раметричні моделі, засновані на кореляційно-регресійному методі. Вони дають змогу врах-ти у розрахунку цін багато параметрів, що характеризують споживчі властивості товарів.

Установлення цін, орієнтуючись на попит, базується також на вимірюванні чи оцінюванні взаємозв'язку між цінами продажу і відповідними обсягами купівлі товарів. При цьому, як правило, виходять з того, що попит зростає за зниження цін і зменш. за зростання цін. У цьому випадку, розрах. ціни, корист. коефіцієнтами еластичності попиту.

Реакція споживачів на зміну цін.

Метод ціноутвор. на основі закритих торгів.

У закритих торгах бере участь обмежена кількість фірм, з технічним рівнем, надійністю, репута­цією яких організатори добре обізнані. Оголошення про проведення закритих торгів не публікується. Запрошення надсилаються в інди­відуальному порядку. Напруга боротьби тут набагато нижча, ніж на відкритих торгах. Закриті торги проводяться на поставки; найновіших, найсучасніших і дорогих виробів з високими техн. хар-ками, а також на складні підрядні роботи, де потрібна висока виконавська кваліфікація. Закриті торги оголош. на спорудження об'єктів «під ключ», виконання комплексних промислових замовлень.

Також варто зазначити, що торги поділ. на гласні та негласні, а також перекваліфі­каційні. За негласних торгів дізнатися про все це надто складно. Такі торги проводять замовники, що розміщ. повторювані замов­лення, аби не знижувати конкуренції між підрядниками та поста­чальниками. Що ж до перекваліфікаційних торгів, то вони є, по суті, пер­шим етапом, за яким вже почин. закриті торги. На цьому етапі учасники торгів надають не технічно-комерційні пропози­ції, а кваліфікаційні документи, які підтверджують високу компе­тентність виконання, досвід у здійсненні складних поставок, до­дають відгуки замовників. Споживачі отримують пропозиції і зіставляють їх. Зазвичай замовлення отримує той продавець, який призначив найнижчу ціну і задовольнив найкращим чином вимоги покупця. Продавці вимушені балансувати між намаганням призначити низьку ціну, щоб отримати замовлення, і необхідністю дістати цільовий прибуток. При цьому вони повинні врах-ти пропо­зиції конкурентів.

+

Цей метод можна розглядати як різновид методу "на рівні поточних цін". У цьому випадку має місце конкурентна боротьба товаровиробників за підряди в ході торгів, тобто за контракт на виконання виробничо-техн. проекту. У закритих торгах беруть участь 2-3 великі фірми, що мають великий авторитет на ринку. Ціль кожного конкурента — виграти тендер. Тому цей метод ще назив. методом тендерного ціноутворення. У подібних ситуаціях при призначенні ціни фірма відштовхується від ділових відносин конкурентів, а не від співвідношення між цією ціною й показниками власних витрат або попиту. Вона має намір завоювати контракт, а для цього потрібно запросити ціну нижче, ніж в інших. Але ця ціна не може бути нижче рівня собівартості, за винятком ситуації, коли необхідно завантажити виробничі потужності підприємства, а раніше накопичені кошти дозволяють якийсь час працювати без прибутку. Ціллю участі в конкурсі можуть бути формування портфеля замовлень для стабільного обсягу вир-тва й продажу товарів; збільш.вир-тва, продажу й прибутку; одержання максимал. прибутку; забезп. виживаності підприємства й ін. Поставлена мета впливає на рівень ціни.