Система бюджетів на підприємстві: загальна характеристика

З метою орг-ції Б-го планування д-сті окремих стр-х підрозділів та п-ства в цілому доцільно запро­вадити наскрізну систему Б-тів. Ця с-ма дозволяє встанови­ти жорсткий бюджетний контроль за надходженням і витрачанням коштів.

Система бюджетів повинна бути зорієнтована на плану­вання фінансових результатів, з одного боку, та ліквідності — з іншого. Оцінка майбутніхфінансових результатів (прибутків, збитків) здійснюється шляхом складання бюджету доходів і ви­трат за всіма видами звичайної діяльності підприємства, які очі­куються в плановому періоді.Прогнозування ліквідності прово­диться на основі зіставлення грошових надходжень і видатків, які очікуються в плановому періоді.

С-ма Бтів повинна охоплювати всю базу фін-х розрах-ів п-ства. Вона включає первинний бюджет, групу осн-х Б-тів та сукупність часткових Б-тів.

Первинний Б в якому фіксуються планові значення фактора, що найбільше обмежує діяльність підприємства. Він може бути зорієнтований на збут проду­кції, постачання факторів виробництва чи на можливості фінан­сування.

У стандартному вигляді групаосн-х Б-тів містить:

• план інвестицій;

• план фінансових результатів (прибутків і збитків);

• планування ліквідності (оперативний фінансовий бюджет);

• плановий баланс;

• план звіту про рух грошових коштів (Cash-flow).

До типових часткових Б-ів можна
від. віднести:

• план реалізації прод-ї;

• Б в-цтва;

• Б товарно-мат-х запасів;

• Б фонду опл праці та нарахувань на неї;

• Б матеріальних витрат;

• Б споживання енергії;

« Бінших витрат;

• Б погашення кредитів

•податковий Б.

С-му Б-ів на п-стві можна представити так:

Способи бюджетування: традиційне бюджетування та бюджетування на нульовій базі.

Розрізняють два осн види Б-ів: гнучкі та фіксовані.

У гнучких Б-ах планові розрах-ки затрат і фін-х рез-тів прив'язуються до обсягів в-цтва та реаліз-ї прод-ї. До цієї категорії Б-ів належать Б затрат, які відносяться до умовно змінних.

На відміну від цього, показникифіксованих Б-ів здебі­льшого не змінюються зі зміною обсягів в-тва. За прин­ципом фіксованого Б-ння складають Б адміністра­тивних витрат, Б на рекламу тощо.

За способами Б-ння розрізняють: нуль-базис-Б-ння і традиційне Б-ння.

Методологія нуль-базис-бюджетуваБ-ння вик-ся у разі заснування нового під-ства, розширення діючих вир-х потуж-стей чи в рамках контролінгу витрат з метою виявлення резервів їх зниження.

Б-ні показники за цим спосо­бом розрах-ся на основі нового обрахунку потреби в кап-лі для фінан-ня необор-х та обор-х активів з ви­кор-нням широкого масиву інф-ії щодо технологічних процесів, норм і нормативів, калькулювання собівартості про­д-ї, ціноутворення тощо.

В основі традиційного Б-ня лежать пок-ки д-сті, зокрема пок-ки потреби в кап-лі та рівня витрат попер-х періодів. При цьому застос-ся методологія екстраполяції. Цей спосіб, як правило, викор-ся за відносно стаб-х тенденцій у сфері в-цтва та реалізації прод-ї . У даному разі недоцільно наново здійсню­вати розрах-к усіх позицій затрат. Це можна зробити на основі коригування пок-ів попер-х періодів на відповідні прогнозні величини.

Т.ч.основна відмінність ZBB від традиційного пла­нування полягає в тому, що останнє значною мірою зорієнтоване на пок-ки д-сті, зокрема пок-ки рівня витрат поперед­ніх періодів. Голо­вною метою ZBB є виз-ня оптимального рівня витрат п-ства та пріоритетних напрямів викор-ня обмежених фін. ресурсів.