Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Правила збереження ліквідності
Одним із способів перевірки рівня забезпечення фін рівноваги є визначення відповідності окремих позицій балансу вимогам золотого правила фін-ня. Зміст його полягає в необх узгодження строків, на які мобілізуються фін ресурси, зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фін інвестиції. Зол правило фін-ня називають також зол банк правилом, або правилом узгодженості строків. За цим правиломфін капітал повинен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який даний капітал заморожується в необоротних та оборотних активах п-ва. Дотримання вимог золотого правила фін-ня забезпечує п-ву стабільну ліквідність і платоспроможність. При його викор-ні виникає проблема зіставлення окремих статей активу та пасиву балансу, оскільки з балансового звіту безпосередньо не видно, які саме активи профінансовано за рахунок тих чи інших пасивів. Саме тому управління процесом узгодження залучення та викор-ня капіталу слід здійснювати на стадії планування потреби в ресурсах та джерел її покриття. При викор-ні золотого правила фін-ня слід керуватися двома умовами, які виражають його зміст: 1)Довгострокові активи / Довгострокові пасиви <=1; 2)Короткострокові активи / Короткострокові пасиви >=1 Щодо доцільності дотримання вимог цього правила існує ряд критичних зауважень. Так, при дотриманні правила фінансова рівновага забезпечується, якщо: 1) інвестований капітал своєчасно вивільняється в результаті госп д-сті; 2) існує можливість субституції або пролонгації строків повернення капіталу; 3) платежі, строк оплати яких настав, можна здійснити за рахунок надходжень від операційної та інвест д-сті. Т. ч. виникає парадокс. Золоте правило фін-ня справджується, якщо існує можливість пролонгації чи залучення нового фін капіталу при настанні строків погашення попередньої заборгованості. Якщо ж можлива субституція чи пролонгація, тоді зовсім не обов'язкова паралельність строків, на які залучаються капітал та інвестиції. Інше слабке місце правила пов'язане з тим, що висновки про ліквідність п-ва будуються на гориз-му аналізі статей балансу. Однак позиції балансу не дають повного уявлення про строки і величину всіх вхідних і вихідних грош потоків, зокрема стосовно подат платежів, виплати зарплати, мобілізації прихованих резервів тощо. Отже, дотримання чи недотримання вимог зазначеного правила не завжди означатиме платоспроможність п-ва чи її відсутність у конкретний період. Разом з тим у довгостр періоді чітко виражена невідповідність умовам правила свідчитиме про потенційну неплатоспроможність п-ва. Правило вертикальної структури капіталу Під час розробки фін планів для фін служб п-ств важливе значення мають два параметри, які х-ть капітал: вартість і структура.Стр-ра капіталу п-ва — це спів-ня власних і позичкових джерел у стр-рі пасивів.Вартість капіталу — це плата за користування залученими фін ресурсами, в т. ч. сплата процентів, дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць та інші затрати. Вважається, що чим гірша структура, тим вища середньозважена вартість капіталу. Правило верт стр капіталу пов'язане з аналізом складу та стр-ри джерел форм-ня капіталу. Правило верт стр-ри вимагає дотримання певного спів-ня між власним і позичковим капіталом п-ва. Результати аналізу структури викор-ся під час прийняття рішень щодо фін-ня п-ва, зокрема при оцінці інвест привабливості, кред-жності та санаційної спроможності. На практиці здебільшого розраховують коеф заборгованості та коеф незалежності. Перший х-зує залежність п-ва від позичк капіталу і визначається як віднош позичкового капіталу (ПК) до джерел власних коштів (ВК). Прийнято вважати, що зростання рівня забор-сті свідчить про зростання фін ризику, тобто можливості втрати платоспроможності. Чим більше значення коеф незалежності (Аавт), тим менш ризиковою є стр-ра капіталу п-ва (менша залежність від кредиторів). Якщо питома вага власних засобів у стр-рі джерел фін-ня збільш, то Аавт => 1; якщо спостерігається тенденція до фінансування за рахунок позичок, то Кавт => 0. Щодо стр-ри капіталу існують різні погляди. Окремі економісти вважають, що співвідношення власного і позичкового капіталу п-ва має становити 1:1. Згідно з даним підходом загальна сума заборг-ті не повинна перевищувати суму власних джерел фін-ня, тобто критичне значення Аавт=0,5. Згідно з іншими трактуваннями правила верт стр=ри капіталу для пром п-ств частка власного капіталу повинна становити не менше 60 %, для торгівлі — 50 %. Існують також думки, що співвідношення власного і позичкового капіталу має становить 2:1. На практиці на стр-ру капіталу п-ств впливають такі основні фактори: • галузь вир-ва, до якої належить п-во; • форма організації бізнесу; • обсяги д-сті п-ва та його місцезнаходження; • прибутковість активів; • процентні ставки за користування позичками; • опод-ня розпод і нерозпод-го прибутку; • особливості закон-ва про банкрутство; • інші специфічні фактори. При формуванні стр-ри капіталу фінансисти як орієнтир можуть враховувати середньогалузеві значення коеф-в заборгованості та автономності п-ств відповідної галузі. Для більшої об'єктивності в процесі аналізу стр-ри капіталу слід визначати рівень відхилення фактичних значень показників стр-ри капіталу конкретного п-ва не лише від середньогалузевих значень вітчизняних п-ств, а й у світовому розрізі. Планування прибутків і збитків. Прогноз фін рез-тів доцільно складати за формою, передбаченою для складання відповідного звіту (форма 2). Інф-я, яка міститься в бюдж фін результатів, є основою для подальшого план-ня руху грош коштів та платоспр-ті п-ва. Необхідність пл-ня фін-х результатів зумовлена такими чинниками: · по-перше, потребою в інф-ї щодо майбутніх результатів і можливих джерел фін-ня інвестицій і виплати дивідендів; · по-друге, необхідністю визначення потреби в капіталі, зокрема капіталі для фін-ня затрат, відповідно оборотних активів у плановому періоді; · по-третє, необхідністю оцінки рівня податкового навантаження в плановому періоді. Пл-ня фін-х результатів може мати як кор-вий, так довг-вий х-тер. Основою пл-ня фін-х результатів є інф-я, що міститься в бюджетах реалізації та вир-ва продукції. Пл-ня фін результатів здійснюється зіставленням прогнозів доходів і витрат за всіма видами діяльності (наприклад, виручки від реалізації та собівартості реалізованої продукції). Зрозуміло, що найскладнішим завданням при цьому є прогнозування обсягів реалізації продукції. Прогнозні показники плану реалізації розраховуються на основі аналізу ситуації на ринку, наявних виробничих та фін потужностей. При цьому можуть братися до уваги: • статистичні показники, що х-ть загальноекон ситуацію в країні (чи регіоні); • екон огляди; • існуючі тенденції в соц та культурній сферах життя населення; • вплив сезонних, циклічних коливань на обсяги реалізації; • довготривалі тенденції зміни економічних показників; • дані економічної розвідки тощо. Обираючи методи прогнозування (експертні, екстраполяції, каузальні), доцільно узагальнити інф-ю щодо методик, які викор-ся аналогічними підпр-ми чи типовими представниками галузі, до якої належить суб'єкт господарювання. Оскільки прогнозні показники значною мірою залежать від зовн чинників (кон'юнктура, структурні зміни в економіці тощо), альтернативні планові розрахунки фін результатів доцільно будувати на оптимістичних чи песимістичних очікуваннях щодо обсягів реалізації продукції, а отже, рівня завантаженості потужностей (наприклад, 80, 100, 120%). Прогноз реалізації набуде вигляду бюджету після аналізу можливих альтернатив та виявлення найреальнішої з них (базовий прогноз). Важливим елементом планування фін результатів є розрахунокточки беззбитковості, який полягає у визначенні мін обсягу реалізації продукції, за якого підприємство може забезпечити беззбиткову операційну д-сть у короткостроковому періоді. Для цього слід скористатися даними стосовно прогнозних цін реалізації, величини умовно постійних та умовно змінних витрат. Маючи дані щодо прогнозних обсягів продажів, можна розрахувати, з одного боку, прогнозний обсяг виручки від реалізації продукції, а з іншого — необхідну к-ть матеріальних і трудових ресурсів, визначити матеріальні і трудові затрати на вир-во планових обсягів продукції. На основі прогнозів реалізації розробляєтьсябюджет вир-ва продукції. Показники, які складають бюджет вир-ва, можуть доповнюватися іншими або наводитися в інших комбінаціях. Загалом же в цьому бюджеті доцільно відображати таку інформацію: · асортимент товарів, робіт, послуг, які планується виробляти; · обсяги виробництва; · витрати на виробництво продукції; · необхідний запас сировини та матеріалів; · інша інформація, пов'язана з виробництвом продукції. Прогнозний обсяг виробництва визначається як сума прогнозу реалізації та необхідного залишку продукції на складі на кінець планового періоду за мінусом залишку продукції на складі на початок планового періоду. Планування ліквідності Планування ліквідності (платоспроможності) п-ва здійснюється на основі зіставлення прогнозів грош надходжень і виплат протягом планового періоду. До основних інструментів планування ліквідності належать оперативний фінансовий план (бюджет) та бюджет робочого капіталу. У разіоперативного фінансового планування за одиницю планування може братися день, тиждень, декада чи місяць. Період планування ліквідності (щоденне, щотижневе, щодекадне, щомісячне) залежить від конкретних умов д-сті підпр-ва, обсягу щоденних оборотів грош коштів, наявної інф-ї для прогнозування. Гол завданням кор-вих фін бюджетів є оперативне забезп-ня кер-ва п-ва інф-єю про очікувані грош надходження та видатки для завчасного вирішення можливих проблем зплатоспроможністю. Отже, категоричним імперативом (настійною вимогою) б-я короткострокового фін планування є принцип забезпечення платоспроможності п-ва протягом одиниці планового періоду (день, тиждень, місяць). Оперативний фінансовий план являє собою балансову таблицю, що містить інформацію про грошові надходження та видатки підприємства. За структурою він може складатися з таких елементів: • залишок грош коштів на початок планового періоду; • грош надходження; • грош видатки; • залишок (дефіцит) грош коштів на кінець планового періоду; • операції в рамках збалансування планових показників. З метою запровадження контролю виконання фін бюджету, у формі фін плану, поряд із плановими показниками, доцільно ввести колонку для відображення фактичних даних. Склад окремих позицій плану може різнитися залежно від галузевої належності підприємства та рівня деталізації прогнозних показників. Можливе також складання оперативного фінансового плану в розрізі окремих проектів, видів продукції, центрів прибутковості (затрат), підрозділів тощо. Важливим чинником, який слід враховувати при складанні операт фін плану, єнеобх дотримання правил та принципів фін-ня п-ва. Пл-ня потреби в капіталі та заходів щодо її покриття слід здійснювати, враховуючи правила гориз та верт структури балансу. Саме тому операт фін бюджет доцільно інтегрувати в бюдж-ня балансу. Це дасть змогу оперативно перевірити, яким чином заходи для забезпечення поточної платоспроможності впливають на загальну фін рівновагу п-ва, зокрема пок-ки фін незалежності, ліквідності тощо, які розраховуються на основі окремих статей балансу. Найважливішим інструментом перевірки узгодженості пок-ків балансу та оперативного фін плану на предмет забезпечення стабільної фін рівноваги єпрогнозування роб капіталу. Бюджет роб капіталу базується на пл-ні змін у складі короткостр активів та пасивів, отже, безпосередньо не стосується фін рез-тів (звіту про прибутки та збитки). Основна мета бюдж-ня роб капіталу полягає у прогн-ні змін показників лікв-ті в плановому періоді, що створює базу для оперативного упр-ня ліквідністю. Якщо протягом планового періоду обсяг роб капіталу залишається стабільним, то це означає, що фін-ня п-ва здійснюватиметься відповідно до принципу конгруентності строків. Як свідчить практика, пл-ня ліквідності є слабким місцем підприємств малого та середнього бізнесу. В Швейцарії, наприклад, короткострокові фін плани складають лише близько 20 % малих і 40 % середніх п-ств. Лише 10 % усіх п-ств цієї групи складають план руху грош коштів (план Cash-flow). На вітчизняних п-вах ці цифри є ще виразнішими. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 327. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |