Контроль та внутрішній аудит, їх роль в управлінні фінансами підприємства.

До сфери функціональних обов’язків контролінгу належить внутрішній аудит (ВА). Предметом ВА є перевірка всіх комплексів завдань і підрозділів під-ва на предмет орг-правової коректності їх діяльності. Головна увага ВА зосереджена на аналізуванні інф системи, вивченні фін та оперативної інф-ції, дослідженні ек-сті та ефек-сті операцій. ВА – це сукупність процедур, які забезпечують подання керівництву під-ва вірогідної та повної ін фор-ції; додержання внут і зовн нормативних актів у процесі здійс-ня фін-госп діял-сті; оптимального використання наявних ресурсів; управління ризиками; забезпечення чіткого виконання управлінських розпоряджень.

До осн завдань ВА: перевірка рівня до­тримання фін та под обліку нормат вимо­гам, перевірка якості виконання планів і рекомендацій контролера від­повідними службами. Об'єкти фін аудиту: фін звітність; фін планування (бюджету вання); фін-ня, вартість капіталу; грошові розрахунки; калькулювання затрат і цін; інвентаризація.Принципи ВА: незалежність, професійна майстерність, отримання компетентних доказів, чітке вираження думки. Служба ВА є органом оперативного контролю виконавчих органів під-ва на відміну від КРК . Результати проведення ВА мають бути відбиті у аудиторському висновку.

Важливим засобом створення еф системи внутр контролю на підприємстві є підтримка взаємовідносин та обмін інф-цією між зовн і внутр аудиторами.

Вартісний та портфельний аналіз як методи контролінгу.

Вартісний аналіз – це метод операт контролінгу, який полягає в дослідженні функціональних хар-к продукції з погляду еквівалентності їх вартості та корисності. В центрі уваги – функціональні та вартісні параметри продукції. Мета аналізу: класифікувати фун-ї продукції на функціональні класи: головні, додаткові та непотрібні ф-ції. Далі розробляються пропозиції щодо мінімізації витрат на виконання кожної ф-ції. Розглядають два основні завдання вартісного аналізу: 1) зменшення вартості окремих компонентів продукції без змен обсягів її вир-ва; 2) поліпшення функціон параметрів продукції за мін витрат. Етапи виконання: 1) Підготовчі заходи (вибір об’єктів, постановка кількісних цілей, створення робочої групи, розробка програми аналізу); 2) Визначення факт стану об’єкту ( збір інф-ції, хар-ка ф-цій, визначення витрат на виконання ф-цій); 3) Перевірка факт стану (перевірка якості виконання ф-цій, перевірка обґрунтованості витрат); 4) Пошук рішень; 5) Експертиза варіантів рішень (перевірка можливості реалізації та економічності); 6) Висновок.

Вартісний аналіз розглядається як один з найдієвіших інструментів скорочення собівартості продукції, зокрема витрат на сировину і матеріали. На практиці він комбінується з іншими методами: з бенчмаркінгом, АВС-аналізом, СОФТ-аналізом.

Портфельний аналіз – еф інструмент стратег контролінгу. Викор-ся з метою оптимізації портфеля ЦП інвестора. В основу покладено два оцінні критерії: теперішня вартість очікуваних доходів від володіння ЦП та рівень ризиковості вкладень. За аналогією з ЦП може проводитися аналіз портфеля продукції під-ва. Портфельний аналіз доцільний на тих під-вах, які виробляють багато видів продукції. У процесі аналізу окремі групи продукції розглядаються як відповідні стратегічні бізнес-одиниці, причому кожна з них оцінюється щодо прибутковості та ризикованості вор-во. Під час аналізу викор-ть дві портфельні матриці: портфель “зростання ринку – частка ринку” (матриця Бостонської консультативної групи); та портфель “привабливість ринку – конкурентні переваги” (матриця Мак-Кінсі). На підставі результатів портфельного аналізу приймаються рішення про дод інвестиції в окремі виробничі програми, реінвестиції чи дезінвестиції, а також визначається стратегія управління ризиками за кожною із стратегічних бізнес-одиниць.

Бенчмаркінг та його зміст.

Бенчмаркінг – це перманентний, безперервний процес порівняння товарів, виробничих процесів методів та інших параметрів досліджуваного під-ва з аналогічним об’єктом інших під-в. Основна мета: виявлення негативних відхилень у порівнюваних показників і причин таких відхилень та розробці пропозицій щодо їх ліквідації. Три види – внутр (аналіз та порівняння діяльності різних структурних підрозділів одного під-ва); орієнтований на конкурентів (порівняльний аналіз продукції з продукцією іншого під-ва); функціональний (аналіз окремих процесів, функцій, методів в порівнянні з іншими під-вами, які не є конкурентами). Об’єктами є: методи, процеси, технології, якісні параметри продукції, показникі фін-господ діял-ті під-ва.

Три фази бенчмаркінгу: 1) підготовча стадія (вибір об’єкта та порівняльних аналогів, визначають оцінні показники, збирають необхідну для аналізу інформацію); 2) Аналіз (на підставі порівняння з під-вом – партнером виділяють недоліки в об’єктах бенчмаркінгу та ідентифікуються причини їх виникнення. Критерієм оцінювання є показники продуктивності) 3) Впровадження (виконується робота щодо реалізації результатів аналізу в практичній діяльності під-ва). Оскільки ринок є системою, яка постійно й динамічно розвивається, суб’єкти господарювання мають здійснювати бенчмаркінг щоб забезпечити стабільну конкурентноспроможність.

АВС-аналіз та порядок його використання.

АВС – аналіз є методом контролінгу, застосованим з метою селективного добору найцінніших для під-ва постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини, най рентабельнішої продукції, найефективніших напрямків капіталовкладень. АВС – аналіз полягає у виявленні та оцінюванні кількісних значень небагатьох величин, частка яких у загальній сукупності вартісних показників найбільша. Види АВС – аналізу: 1) А-сировина – види сировини, на які припадає понад 50% витрат у загальній структурі закупок; 2) В-сировина – частка яких перевищує 25%; 3) С-сировина – незначні за внеском у собівартість види сировини. Найбільші резерви зниження витрат за елементом “сировина” можуть бути виявлені під час аналізу А-сировини. Щоб розкрити такі резерви, складають перелік відповідних заходів: якомога точніше оцінювання втрат сировини на кожній стадії вир-ва; мінімізація втрат якості сировини; обчислення норм витрат за методом нуль-базис бюджетування; добір економічніших технологій; оптимізація запасів; переговори з постачальниками щодо зниження закупівельних цін; пошук альтернативних постачальників; посилений контроль за збереженням сировини. З метою оптимізації запасів на практиці досить часто АВС-аналіз комбінують з іншим методом контролінгу – XYZ-аналіз. Цей метод широко використовується з метою нормування оборотних коштів, для створення виробничих запасів.

АВС – аналіз застосовний для пошуку резервів зниження собівартості за окремими центрами витрат, інвестиційних проектів чи видів продукції. Цей метод придатний і для оптимізації портфеля продукції, що її виробляє та реалізує під-во.