Лізингове кредитування п-в.

За ек. кризи більшість п-в У. неспро­можна власними коштами здійснювати технічне оновлення вироб­ництва. Відтак виникає об'єктивна необхідність розвитку лізинго­вого бізнесу, що уможливлює залучення приватних інвестицій для фін. підтримки п-в, особливо у сфері малого та се­реднього бізнесу. Будь-яка лізингова операція має фінансовий (кредитний) харак­тер. В економічному розумінні лізинг — це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу. Суб 'єктами кре­дитних відносин тут виступають: у ролі кредитора — лізингода­вець, позичальника — лізингоодержувач. Власник майна (лізингодавець) надає користувачу (лізинго-одержувачу) фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває його повну вартість та отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі. З ек. погляду лізинг має певну схожість з банк. кр., який надається на придбання ОФ. Кредитні та лізингові відносини між позичальником (лізингоодержувачем) та кредитором (лізингодавцем) будуються на умовах терміновості, оплати, повернення, матеріального забезпечення (застави).

Підприємство — лізингоодержувачздобуває дуже сут­тєві переваги:

• лізинг дає змогу на 100% фінансувати придбання основних фондів на відміну від банківського кредиту, де фінансовими ресур­сами забезпечується тільки 60—70% їхньої вартості;

• підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж позику на його придбання; лізингове майно виступає як застава, право вла­сності на нього належить лізингодавцю;

• лізинг дає п-ву більше можливостей для маневру­вання під час виплати лізингових платежів, оскільки останні здійс­н-ся п-вом, як правило, після отримання виручки від реалізації продукції, що її вироблено на обладнанні, узятому в лізинг;

• зменшується ризик морального старіння обладнання, тому що підприємство бере його не у власність, а в оренду: відтак розширю­ються можливості оперативного оновлення застарілої техніки без залучення власного кап-лу на його фін-ня;

• лізингове майно не зараховується на баланс п-ва, що підвищує ліквідність суб'єкта госп-ня та його можливість отримати банк кредит;

• лізингові платежі включають до складу валових витрат, що змен­шує оподатковуваний прибуток п-ва-лізингоотримувача;

• зменш-ся ризик виробництва нової продукції, оскільки за недостатнього попиту на неї п-во може повернути об'єкт лізингу безпосередньо лізингодавцю;

• досягається ефект фін стимул-ня, оск щорічні фін вигоди перевищують розмір відсотків за банківський кредит. Поряд з перевагами лізинг має певні недоліки:

• вартість лізингу для лізингоодержувача вища на суму лізинго­вої маржі, ніж вартість звичайної позики;

• складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складні­шої організації, ніж складання угоди про звичайну банківську позику;

• лізингодавець бере на себе ризик можливого морального ста­ріння основних фондів та неповного і несвоєчасного отримання лі­зингових платежів.

Критерії кредитоспроможності підприємства та оцінка кредитного забезпечення.

Кредитоспроможність(КСП) — наявність у потенційного позича­льника передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Виокремлюють кількісні та якісні критерії КСП. Кількісні пов'язані з оцінкою поточного та перспективного фін. стану позичальника, а якісні виявляються на основі оцінки менеджменту п-ва та його ситуації на ринку факторів виробництва і збуту продукції.

При оцінці рівня менеджменту увага концентрується на пер­сон. і фахових якостях кер-ва, а також на орг-ції упр-ння п-вом. Оцінюючиситуацію п-ва на ринку ф-рів в-ва та збуту продукції, використовують результати га­лузевого аналізу, співбесіди з клієнтами позичальника, а також повідомлення ЗМІ.

З метою оцінки кількісних критеріїв провод. аналіз пото­чного та перспективного фін. стану п-ва. Розрах. пок-ки:

1. ліквідності та платоспром.;

2. які х-ризують с-ру кап-лу та майна п-ва;

3. прибутковості та самофінансування (поточні та прогнозні);

4. оборотності.

1). Коефіцієнт загальної ліквідності = (запаси і затрати(ЗЗ) + грошові кошти(ГК) + дебіторська заб-ть(ДЗ) + короткості фін вкладення(КФВ)) / короткоср зобов’язання.

Коеф абсолютної лік-ті = (ГК + КФВ) / ЗК ( >= 0,2 – 0,25)

Робочий кап-л = ОА-КП

2) Коеф автономії = зобов’язання / ВК (<=1)

Коеф маневреності ВК = (ВК – основні активи) / ВК (>= 0,5)

3).Рентабельність ВК = ЧП/ВК

Рентабельність активів = ЧП/активи

Чистий грош. потік на одиницю ВК = Cash-flow (операційний)/ВК

4)Коеф. оборотності = Чиста виручка/сер. залишки ОК,

Оборотн. дебітор заборгованості = (сер сума дебітор рахунків * 365) / сума продажів у кредит;

Обор. запасів і витрат = (запаси* 365) / собівартість проданих товарів;

Обор. кредитор заборгованості = (розрахунки до оплати* 365) / сума покупок.

До Забезпечення висуваються такі вимоги: ліквідність, здатність до трив. зберіг., стабільність ціни, низькі витрати на зберіг. Вартість забезпеч-ня встановл. у певн. співвіднош. до ринк. вартості активів.