Облігації з нульовим купоном.

До основних хар-к цих О. слід віднести:

• відсутність поточних процентних платежів;

• О. розміщуються з дизажіо (дисконтом);

• погаш. здійснюється за номінальною вартістю. Проценти і проценти на проценти за облігаціями з нульовим купоном тезавруються і виплач. при погаш. ЦП у складі їх номін. вартості або у вигляді премії. Номі­н. вартість, яка підлягає погашенню, залиш. фіксов. протягом усього терміну запозичення.

Вкладаючи кошти в ці О., інв-р отримує доходи не у вигляді %, а в результаті приросту його кап-лу . Недо­ліком цього виду О. для емітента є те, що він бере на себе ризик зміни % ставок. У практиці можна зустріти кілька різновидів О. з нульо­вим купоном:

Зростаючі О., або «накопичувачі процентів». Розмі­щ. цих О. здійсн. за номін. вартістю (100 %), а погаш. — за курсом, який включає номін. ва­ртість і нараховані складні %.

О. з дисконтом, або «справжні облігації з нульовим ку­поном». О. розмі­щ. за ціною, нижчою за номінал, а погаш. — за курсом 100 %, тобто за номіналом.

Збитки від розміщ. дисконтних ЦП (дизажіо), емітованих платником податку, віднос. до складу його вал. витрат у податк. період, протягом якого відбулося погаш. (ви­куп) таких ЦП.

Суми дисконту та на­раховані % спис. на фін. витрати п-ва-емітента.

69. Конвертовані облігації та варанти.

Конвертовані О. — це іменні О., умовами випуску яких передбач. можливість їх обміну на зви­чайні акції п-ва. У разі конверсії відбув. трансфо­рмація позичкового капіталу у власний. Капіталодавці зі статусу кр-рів переходять у статус власників.

Ріш. про випуск О. цього типу прийм. в тако­му ж порядку, як і ріш. щодо випуску акцій. На відміну від інших видів О., курс емісії конвертованих О. не м. бути меншим 100%.

Коеф-т конверсії— це співвіднош., з яким плануєть­ся конверсія. Оск. конверсія може проводитися через кілька років після емісії О., за цей період прибутковість емітента і ринк. курс акцій мож. значно змінитися, а тому мож. передбачатися доплати, які здійсн. при обміні. При цьому можуть встановлюватисятакі варіанти доплат:

1. Фіксований розмір доплат: курс емісії акцій визначається розміром доплат і коефіцієнтом конверсії.

2. Зростаючі доплати: курс емісії акцій зростає з плином ча­су, що стимулює до провед. більш ранньої конверсії.

3. Спадаючий розмір доплат: курс емісії акцій з плином часу зменшується, що стимулює до провед. пізнішої конверсії.

4. Доплати, прив'язані до див-дів: розмір доплат збільш. або зменш. пропорційно до ставки нарахування див-дів за акціями п-ва.

5. Компенсації: у разі конверсії, окрім акцій, держатель О. отримує певну суму грош. компенсацій.

Варант — різновид опціона на купівлю, який ви­пуск. емітентом разом із власними привілейованими акці­ями чи О. та надає його власникові право на придб. простих акцій чи О. даного емітента протягом певного періоду на заздалегідь узгоджених умовах. В., як правило, емітуються в пакеті з О.

Згідно з вітч. нормат. актами, В. мо­жуть випуск. лише ВАТ і тільки в документ. формі. Термін дії В. не пов. перевищувати 1 рік, а обсяг баз. активу емітента варантів — 50 % обсягу акцій даного емітента, випуск (випуски) яких було зареєстровано. Не дозвол. випуск В. для покрит­тя збитків від госп. д-сті емітента із зарахув. надходжень від продажу В. як результату поточної госп. д-сті

Умовами випуску В. не передбач. обмін ЦП, з якими вони випускаються на баз. актив. Тобто піс­ля реалізації опціонного права О. залишаються в обігу і за­свідчують зобов'язання емітента щодо їх погаш.

Найвідом. є дві форми варантів:

1) з правом придбання О.;

2) які випускаються разом з О. і дають право їх вла­сникам придбати прості акції емітента.

Отже, баз. активом м. бути О. або акції.

В. з правом придбання О. - засвідчує право на придб. в майбут­ньому однієї або кількох О. емітента на умовах, передба­чених їх випуском.

В. з правом придбання простих акцій засвідчує право придб. прості акції на умовах, передбач. випуском О., у пакеті з якими емітувались В.

Порівняльна хар-ка залучення коштів підп-вом за рахунок емісії облігацій і акцій.

Переваги фін-ня О-ціями: 1) диверсифікація капіталодавців; 2) Залуч. коштів здійсн. на довгострок. період; 3) Податкові переваги, оск. % віднос. на вал. витрати; 4) Порівняно з А., О. – менш ризикові для інв-рів

Недоліки: 1). порівняно високий рівень накладн. витрат; 2) Ризик сплати завищених %, передбач. умовами випуску, якщо зменш-ся ринкові ставки; 4) Через значну к-сть держателів і широку їх географію важко вести перегововори щодо пролонгації.

Фін-ня за рахунок акціонерного капіталу (АК) може здійснюватися лише АТ (ВАТ і ЗАТ). При цьому під-во випускає (і емітує) акції, які продаються на ринку або між працівниками під-ва. Переваги: 1) не потрібно застави при фін-ні за доп акцій; 2) Кошти не потрібно повертати.

Недоліки: 1) Втрачається контроль і право власності над під-вом – це право переходить до акціонерів; 2) Акціонерам потрібно виплачувати дивіденди; 3) Власники під-ва можуть часто змінюватися, якщо ВАТ, і акції продаються на біржі. А тому практично не можливо реалізовувати довгострокові стратегічні плани; 4)Затрати на залучення.

Вартість капіталу, що акумулюється в привіл. акціях, виростає через зобов"язаності виплати дивідендів, що може призвести до використання на ці цілі більш дорогих ресурсів. Але необх. відмітити, що рада директорів підп-ва може відстрочити виплату дивідендів про привілейованим акціям. Тому на відміну від боргових зобов-нь, привіл. акції не збільшують ймовірності банкрутсва підп-ва.

Вексель як інструмент короткострокового кредитування.

Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті мо­жуть регулювати свої господарські відносини та створювати пла­тіжні засоби у вигляді векселів — зобов'язань боржника спла­тити кредитору зазначену суму у визначений термін. За своєю суттю В. є абстрактним борговим зобов'язанням. Його абстрактність полягає в тім, що він не обумовлений поперед­нім виконанням будь-яких договірних зобов'язань. Розвиток кредитних інститутів обумовлений можливістю негай­ного обертання боргових зобов'язань на гроші, що передбачає, у свою чергу, переказування даних зобов'язань третім особам у про­стій та надійній формі. В., що відповідає саме цим вимогам, є зручним інструментом для руху кредитів. Той, хто дає кредит в обмін на В., за необхідності може обернути його на гроші, переказуючи В. як іншим особам, так і банку з умовою надання знижки з номіналу. Один В. у проце­сі свого обігу здатний погасити цілу низку грошових зобов'язань. В. допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів. В. різняться за емітентом, угодами, які вони обслуговують, суб'єктом, що здійснює оплату, наявністю застави, порядком опла­ти, можливістю передавання іншій особі, місцем платежу, формою пред'явлення та іншими ознаками.. Погашення комерційного кредиту, оформленого з допомогою В., може здійснюватися шляхом:

• сплати боржником за В.;

• передачі (індосаменту) В. іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);

• врахування В. — придбання векселя банком до на­стання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові ко­шти з дисконтом (переоформлення комерційного кредиту на бан­ківський).

Операції п-ва з векселями.

До основних операцій з В., які можуть здійснюватися п-вами, належать: купівля-продаж, застава, передача до врахування; передача ін. особі шляхом індосаменту то­що.

Для під-в які інтенсивно використовують В. найбільш еластичною формою кр-вання є кредитування з використанням В.. Кредит під облік В. (обліковий кр.) – це кор.строк. кредит, який банк надає пред’явнику В., обліковуючи їх до настання строку виконання зобов’язань за ними і сплачуючи пред’явнику номінальну вартість В. за мінусом дисконту. Переваги для під-ва – гарантія того, що кредити, які надає під-во можуть бути рефінансовані в банку за вигідною % ставкою; банки не вимагають додаткових гарантій у під-в; кредит поліпшує умови ліквідності під-ва..

Надання кредиту здійснюється на основі заяви під-ва на дисконтування В.. Погашення вексельного кредиту здійснюється в день сплати В. платником.

Усі операції з обліку В. здійсн. банком на підставі договору з під-вом, власником В.. Може надаватися: 1) акцептний кредит – позика, що передбачає акцептування банком інкасованої під-вом трати за умови, що під-во надає у розпорядження банку В. до строку його погашення. 2) Авальний кредит – позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов’язаннями під-ва у формі поручительства чи гарантії. Якщо платник векселя вносить протест у зв’язку з несплатою В., то банк погашає всю суму векселя за платника.

Погашення позики під В. робить той, хто користується кредитом, після чого банк повертає йому В. на суму погашеного боргу. Якщо від під-ва гроші не надходять, то на погашення позики обертаються суми, які надходять в оплату В..