Охарактеризуйте соціальні ролі та відносини у колективі

Відносини в колективі виникають між людьми як носіями певних соціальних ролей. Ролі робітників у колективі поділяються на дві групи: виробничі  та міжособистісні.

Колектив буде нормально функціонувати при повному розподілі і сумлінному виконанні перерахованих ролей.

Якщо членів колективу виявиться менше восьми, то комусь доведеться одночасно грати дві або більше ролей, що неминуче приведе до виникнення внутриособистісних, а потім і міжособистісних конфліктів.

Ролі, пов'язані з міжособистісними відносинами, поділяють на дві групи:1) ведучі (авторитетні, честолюбні і чимось привабливі для навколишніх робітники); 2) видомі (всі інші працівники, включаючи так званих знедолених, з якими співробітничають тільки вимушено і роблять їх відповідальними за усіх).

Між членами колективу виникають наступні типи відносин: дружня кооперація, взаємодопомога, засновані на повній довірі; дружнє змагання у виді суперництва в окремих сферах у рамках позитивних взаємин; невтручання, дистанціювання один від іншого при відсутності як співробітництва, так і суперництва; суперництво, орієнтація на індивідуальні цілі навіть в умовах спільної роботи, засноване на загальній взаємній недовірі; кооперація антагоністів – суперництво у межах загальної діяльності і негативних відносин.

Виробничі ролі робітників у колективі

1. Координатор(Має найбільші організаторські здібності; як правило, стає керівником колективу незалежно від досвіду і знань, його головний обов'язок – вміти працювати з тими, хто такими знаннями і досвідом володіє, і направляти їх активність на досягнення цілей)

2. Генератор ідей(Має гарні здібності і талант. Розробляє варіанти рішення будь-яких проблем, що стоять перед колективом, але в силу своєї неактивності, незібраності і т.п. не здатний їх реалізувати)

3.  Контролер(Творчо мислити не в змозі, але в силу глибоких знань, досвіду, ерудиції може належним чином оцінити будь-яку ідею, виявити її сильні і слабкі сторони, підштовхнути інших до роботи з її подальшого удосконалення)

4. Шліфувальник(Має широкий погляд на проблему і тому при необхідності вміє узгодити її рішення з іншими задачами колективу)

5. Ентузіаст(Самий активний член колективу; захоплює своїм прикладом навколишніх на дії з реалізації встановленої мети)

6. Шукач вигод(Посередник у внутрішніх і зовнішніх відносинах, що додають певну внутрішню єдність діям членів колективу)

7. Виконавець(Сумлінно реалізує чужі ідеї, але потребує при цьому постійного керівництва і стимулювання)

8. Помічник(Особисто ні до чого не прагне, задовольняється другими ролями, але готовий завжди допомогти іншим у роботі та у житті)

Охарактеризуйте методи управління конфліктами у колективі.

Вирішення конфлікту являє собою усунення повністю або частково причин, що породили конфлікт, або зміну цілей учасників конфлікту. Управління конфліктами це цілеспрямований вплив щодо усунення причин, що породили конфлікт, або на корекцію поведінки учасників конфлікту.

Існує досить багато методів управління конфліктами.

1) внутрішньоособистісні, тобто методи впливу на окрему особистість;

2) структурні, тобто методи по усуненню організаційних конфліктів;

3) міжособистісні методи або стилі поведінки в конфлікті;

4) переговори;

5) відповідні агресивні дії, цю групу методів застосовують в крайніх випадках, коли вичерпані можливості всіх попередніх груп.

Розкрийте зміст та значення соціального розвитку колективу.

Соціальний розвиток колективу — це процес удосконалення форм, способів і умов життєдіяльності працівників на основі змін у їх розвитку, соціальній сфері, оплаті праці. Прогресивний соціальний розвиток колективу забезпечує:

1. Зростання соціальної активності персоналу:

— розвиток соціального партнерства;

— участь в управлінні підприємством;

— зростання демократії;

— активна участь у суспільних заходах;

— підвищення відповідальності працівників за результати колективної праці.

2. Зростання ефективності діяльності підприємства:

—зростання продуктивності праці;

—розвиток наукової організації праці;

— зростання якості і конкурентоспроможності товарів, що реалізуються;

—удосконалення підготовки кадрів;

—стабілізація трудових ресурсів;

—зменшення втрат робочого часу;

—зростання конкурентоспроможності підприємства.

3. Зростання матеріального добробуту персоналу:

—підвищення кваліфікації;

—зростання доходів;

—забезпечення гарантій зайнятості;

—зростання загальноосвітнього та культурного рівня;

—розширення кола та якості потреб, що задовольняються;

— соціальний захист та страхування.

Охарактеризуйте сутність, завдання, зміст та методологію ділового оцінювання персоналу організації.

Ділове оцінювання персоналу — це цілеспрямований процес уста­новлення відповідності якісних характеристик персоналу (здібностей, мотивації і властивостей) вимогам посади або робочого місця.

Завдання:

Ø Вибір місця в організаційній структурі і встановлення функціональної ролі оцінювання працівника

Ø Розробка можливих шляхів удосконалення ділових або особистісних якостей працівника

Ø Визначення ступеня відповідності заданим критеріям оплати праці та встановлення її величини

Ø Встановлення зворотнього звязку з працівниками з професійних, організаційних та інших питань

Ø Задоволення потреби працівників в оцінюванні власної праці і її якісних характеристик

Ділове оцінювання має безпосереднє відношення до підвищення ефективності діяльності, оскільки за його результатами з'являється можливість:

• удосконалювати розставлення кадрів шляхом підбору найбільш гідних кандидатур на ту чи іншу посаду;

• поліпшувати використання кадрів, здійснювати їхнє службово-кваліфікаційне просування;

• виявляти спрямованість підвищення кваліфікації працівників;

• стимулювати трудову діяльність персоналу за рахунок забезпечення більш тісного ув'язування оплати праці з результатами праці;

удосконалювати форми і методи роботи керівників;

• формувати позитивне відношення до праці, забезпечувати задоволеність роботою та ін.

Методи:

§ Джерелознавчий

§ Інтерв'ювання, анкетування

§ Спостереження

§ Метод змушеного вибору

§ Описовий метод

§ Тестування

§ Експертні оцінки

§ Ділова гра

§ Аналіз конкретних ситуацій

§ Екзамен

§ Атестація персоналу