Підготовка економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Питання Зони вільної торгівлі є важливим пунктом майбутньої Посиленої угоди Україна-ЄС (яка має замінити Угоду про партнерство і співробітництво). Виходячи з того, що для України більш вигідним форматом вільної торгівлі з ЄС є, т.зв., ЗВТ+, є доцільною спроба з боку України актуалізувати у процесі підготовки проекту Посиленої угоди Україна-ЄС проблематику окреслення перспектив створення ЗВТ+. На відміну ЗВТ (яка лібералізує лише торгівельні відносини) поглиблена Зона вільної торгівлі – ЗВТ+ – лібералізує увесь комплекс економічних відносин, а саме передбачає скасування тарифів для всіх видів товарів (не тільки промислових); лібералізацію з певними перехідними періодами руху послуг, капіталу, робочої сили; гармонізацію технічного законодавства для зняття технічних бар’єрів; регулювання таких сфер державної політики як конкурентна політика і корпоративне управління; покращення бізнес клімату з подальшим збільшенням обсягу інвестицій. На думку експертів Євросоюзу Україна досягла значних результатів у покращенні інвестиційного клімату, але потрібен подальший розвиток співробітництва і продовження структурних реформ української економіки. Основними перепонами для європейських інвесторів є швидка зміна законодавства, непрозорість процедур, проблеми «законодавчих дірок», дискримінаційні положення у правовому середовищі і, насамперед, корупція. Європейський Союз зі свого боку вже зробив деякі кроки щодо покращення ситуації в сфері бізнес клімату, а саме – з 1999 року в Україні працює Європейська бізнес-асоціація. (Основним здобутком цієї організації на ринку України є налагоджений бізнес-діалог між 660 українськими компаніями та створення інформаційної бази для європейських інвесторів, що значно покращує ділову активність в Україні.)

Крім того, завдяки новій Загальній системі преференцій ЄС (General System of Preference – діє з 01.01.2006 р.) у 2006 році у порівнянні з 2000 роком український експорт товарів збільшився на 72,5 %. Система преференцій включає такі сектори: хімічна промисловість, рослинні олії, корисні копалини, прості метали, машинне та машинобудівне обладнання.

Перешкоди:

­ Присутність у товарній структурі українського експорту до ЄС переважно сировини та товарів першого ступеню обробки, що не сприяє інноваційному розвитку української економіки. Враховуючи те, що вступ до СОТ передбачає зниження імпортних тарифів, ця негативна тенденція може зберегтись та поглибитись.

­ Використання в Україні застарілої системи класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). З 1 січня 2008 року буде впроваджена гармонізована з ЄС система класифікації, що базується на європейській системі класифікації товарів 2002 року. Очевидно, що прогрес у цій сфері відбувається занадто повільно, оскільки в Євросоюзі вже використовується система класифікації 2007 року.

­ Невиконання частини умов щодо приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА) (що також є однією з основних умов створення ЗВТ+) а саме: передача частини повноважень Держспоживстандарту України (тестування, сертифікація, випробування продукції) безпосередньо виробникам промислової продукції, а також забезпечення сприятливих умови для створення недержавного органу для нагляду за ринком.

Нормативно-правові засади процесу адаптації законодавства до стандартів ЄС з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво.

Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу та норм міжнародного права відіграє важливу роль у прийнятті міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади власних нормативно-правових актів. Прийняття зазначеними органами відомчих нормативно-правових актів, у свою чергу, повинно відповідати законам та іншим нормативно-правовим актам національного законодавства, які відповідають законодавству Європейського Союзу та нормам міжнародного права. Тобто органи, які приймають нормативно-правові акти, при їх розробці повинні дотримуватись відповідних директив ЄС, міжнародних стандартів. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу - це процес зближення та поступового приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС.

Згідно із Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" визначено засади адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Разом з тим згідно з Указом Президента України від 9 жовтня 2006 року № 826 "Питання укладення нового базового договору між Україною та Європейським Союзом" Кабінету Міністрів України доручено опрацювати питання та внести відповідно до статті 5 Закону України "Про міжнародні договори України" пропозиції щодо персонального складу делегації України до Європейської Комісії для переговорів щодо укладення нового базового договору між Україною та Європейським Союзом (на заміну Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами – членами) та проекту Генеральних директив делегацій України на зазначені переговори. Перегляд нормативно-правового акта з метою приведення його у відповідність до чинного законодавства здійснюється шляхом проведення його правової експертизи. Складовою частиною правової експертизи нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, є також проведення експертизи на відповідність нормативно-правового акта acquis communautaire.

Слід зазначити, що при поданні на державну реєстрацію нормативно-правового акта міністерствами, іншими органами виконавчої влади подається пакет документів, у тому числі довідка про відповідність нормативно-правового акта acquis communautaire, складена за формою згідно з додатком 10 до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року № 915.

Так, Міністерством юстиції при здійсненні правової експертизи нормативно-правових актів перевіряється наявність довідки про відповідність нормативно-правового акта acquis communautaire.

На сьогодні здійснюється державна реєстрація нормативно-правових актів, у тому числі тих, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються законодавством Європейського Союзу, а саме: бухгалтерський облік, охорона здоров’я та життя людей, тварин і рослин, довкілля, транспорт та інші.