Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фізико-хімічні методи випробувань косметичних кремів.




Визначення стабільності. Методи визначення стійкості емульсійних кремів ділять на тривалі (випробувані в умовах, при яких вони зберігаються) і прискорені. Перші мають велике значення для дослідження стабільності нових видів виробів.

Для встановлення стабільності косметичних емульсійних кремів використовують два методи. Перший полягає у визначенні колоїдної стабільності шляхом центрифугування, другої, — у визначенні термостабільності при різних температурах.

Визначення термостабільності. При визначенні 5-6 пробірок наповнюють 6-10 мл досліджуваного крему і поміщають їх в термостат з температурою 40-45°С на 7 діб. Потім ці зразки переносять на 7 діб в холодильник з температурою 10-12 З, після чого крем впродовж 3 діб вищерживают при кімнатній температурі. Стабільність визначають візуально: якщо в одній з пробірок не спостерігається розшарування крему, він вважається термостабільним.

Дисперсійний аналіз. Визначення міри дисперсності емульсійних кремів типу олія/вода. Для полегшення процесу мікроскопування при дисперсному аналізі знижують концентрацію дисперсної фази. Емульсії, що містять 15% жирової фази, розводять дистильованою водою в співвідношенні 1:100, 20%-ві — в співвідношенні 1:200, 30%-ві — в співвідношенні 1:300 і т. д.

З метою отримання зразка, придатного для дисперсійного аналізу, в склянку підливають дистильовану воду залежно від змісту жирової фази, 1 г досліджуваного крему і 1-2 краплі розчину барвника. Суміш ретельно перемішують скляною паличкою з гумовим наконечником до утворення однорідної системи.

Визначення рН. У кремах типу вода/олію визначають рН водного витягу. До 20 г досліджуваного крему додають 80 мл дистильованої води (рН — 6,2-7,0) і суміш при ретельному перемішуванні нагрівають до 80°С, поки не настане повне руйнування емульсії. У охолодженій до 25°С декантированому водному витягу рН вимірюють за методикою, приведеною вище.

Визначення консистенції. Окрім основного призначення — чинити сприятливу дію на шкіру, креми повинні легко наноситися, швидко вбиратися, вільно видавлюватися з туб. Встановлено також, що консистенція кремів багато в чому визначає швидкість проникнення в шкіру біологічно активних речовин, відповідно визначає косметичну ефективність.

Хімічні методи випробувань косметичних кремів. Масову долю гліцерину, загального (вільною і пов'язаною) лугу, масову долю монометилового ефіру гідрохінону (у відбілювальних кремах) визначають титриметричним методом.

Масову долю води і летких речовин визначають гравіметричним методом.

Метод визначення температури каплепадения жировигх кремів.

61.Визначати контрольні точки виробництва парфумерних та косметичних засобів.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 273.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...