ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

У ДІЛОВИХ ПАПЕРАХ

Царина вживання прийменника в діловій мові необмежена, але варто врахувати декілька застережень.

Значна кількість помилок трапляється при побудові словосполук із прийменниками під час перекладу з російської мови ділових паперів.

1.Прийменник «по» в українській мові виражає певну кількість значень, різноманітних відтінків, та найперше позначає розподільне (дистрибутивне) відношення. Для його позначення використовують лише дві конструкції: тричленна структура «по» + Зн. відмінок числівника +Р. відмінок іменника та «по» +М. відмінок іменника. Наприклад: 

розпаювати по три гектари, визбирувати по зернині, заплатити по тисячі гривень, придбати по кілька примірників.

У деяких сполуках (без зміни значення) рівнобіжно з іншими прийменни-ками, що виступають синтаксичними синонімами або без них (по завершенні навчання - після завершення навчання, стріляти по мішені - стріляти в мішень, простувати по слідах - простувати слідами, пересуватися по пустелі - пересуватися пустелею), а також у конструкціях з іменниками у Зн.відмінку при вказуванні на предмет, місце, простір, час, що є межею поширення певної дії або ознаки (вантажівка загрузла по фари - загрузла до фар, резервуари були повні по краї - повні до країв).

Нормативними є також поєднання прийменника «по»:

1) у прислівникових сполуках:

з іменниками (по можливості,  по суті,  по батькові та под.);

із основою прикметника (по-господарськи,  по-домашньому та под.);

із основою займенника  (по-нашому, по-своєму та под.);

із числівниками (по троє, один по одному, по-друге та под.);

2) з іменниками в М. відмінку:

- зі значенням мети  (послали по інструктора, пішли по воду);

- зі значенням місця чи напрямку, де відбувається дія  (пляма розповзлася по стелі, трансляція по телевізору);

- зі значенням певних стосунків, взаємин (товариши по партії, дядько по батькові);

- зі значенням місця поширення дії (розпорядження по міністерству, різьбяр по дереву);

- зі значенням розподільності (усі делегати отримали по подарунку, жінкам подарували по букету пролісків);

3) із назвою технічного засобу як знаряддя дії  (розмова по телефону, спілкування по скайпу).

В інших випадках треба використовувати прийменники на, за, з, із, до, для, від, під, у (в), як, через, щодо та ін. або взагалі безприйменникові конструкції (залежно від контексту):

2.Російські словосполуки з прийменником «в» українською мовою пере-даються за допомогою прийменників на, до, з, за, про, при, як, о та ін. , або ж безприйменниковими конструкціями.

3.Порушення синтаксичної норми також виникає через невмотивоване вживання прийменника «при».

Цей прийменник уживається часто рівнозначно з іншими прийменниками біля, коло, край, поруч. Наприклад, для позначення близькості до конкретного місця: при виході - коло виходу, край дороги, поруч мене.

А на позначення епохи, відтинку часу, протягом якого відбувається дія, передається прийменниками за, під час: за царювання Романових - під час царювання Романових.

Лише із прийменником «при» можливі конструкції. що використо-вуються:

а) для передавання значення приналежності, певних стосунків до кого-, чого-небудь: При університеті працює дослідча станція; «Янкі при дворі короля Артура»; Служу при штабі дивізії;

б) для зазначення чогось у будь-кого, будь-чого або присутність когось будь-де: Був при повній свідомості; Сьогодні я при зброї; Після гри залишився при своїх (грошах); Не можна лаятися при дітях;

в) для вказування на певні обставини або супутні умови, за яких щось відбувається: Роздивитися при світлі сірника; При нульовій температурі; При швидкості вітру 20 км/год; Проголосували при повному мовчанні.

Значно ширший обсяг значень прийменника «при» в російській мові спричиняє автоматичне помилкове перенесення його до подібних українських конструкцій. Цього не слід робити, оскільки в українській мові є різноманітні можливості, не заступаючи значення, передати зміст за допомогою інших прийменників, словосполук дієприслівникового звороту чи шляхом розлогих конструкцій:

Запитання для самоконтролю:

1.Які особливості вживання кличного відмінка при звертанні?

2.Які основні правила використання іменників у конструкціях часу?

3.Що слід пам’ятати при відмінюванні власних назв у ділових паперах?

4.Які загальні особливості використання іменників у ділових паперах?

5.Які основні правила використання прикметників у ділових паперах?

6.Що слід пам’ятати, використовуючи ступені порівняння якісних прикметників у ділових паперах?

7.Які особливості використання відносних прикметників, утворених  від географічних назв, в офіційно-діловому стилі?

8.Вкажіть особливості використання прикметників у конструкціях часу.

9.Назвіть основні правила узгодження означень, що діють при використанні складних та складених власних назв в офіційно-діловому мовленні.

10.Вкажіть загальні правила використання числівників у ділових паперах.

11.Які конструкції слід використовувати, зазначаючи точний час?

12.Які основні правила використання займенників у ділових паперах?

13.При використанні яких словосполук слід звернути увагу на правильність вживання займенникових форм?

14.Які особливості використання дієприкметників та дієприслівників в офіційно-діловому мовленні?

15.Які правила узгодження дієслівних словоформ із числівниками?

16.У яких сполуках використання прийменника «по» є нормативним?

17.Які особливості передачі російськомовних конструкцій з прийменниками «по» та «в» українською мовою? Назвіть ті, що використовуються в офіційно-діловому мовленні.

18.Які порушення синтаксичної норми спричиняє невмотивоване вживання прийменника «при»?

ТЕМА 12

УСНЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ.