ГРАМАТИЧНІ ФОРМИ ВЛАСНИХ НАЗВ

ОСОБЛИВОСТІ УЗГОДЖЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ТА ІНШИХ НАЗВ

З ОЗНАЧУВАЛЬНИМ СЛОВОМ В ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

1.Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснювальною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:

- міст (м.) - Народився в місті Житомир;

- станцій (ст.) - Під’їхали до станції Мерефа;

- селищ (сел.) - За селищем Зіньки;

- сіл (с.) - Родом із села Муровані Кирилівці;

- висілків - У висілку Грушівка;

- аулів - Виїхав з аулу Агарак;

- озер (оз.) - Відпочивав на озері Свитязь тощо.

2.За відсутності слів місто , село, озеро й под. назви відмінюємо : Надійшли вітання від колег з Одеси.

Це правило поширюється також на назви планет комет, астероїдів: 

Ракета досягла поверхні планети Сатурн; Ведуться спостереження за кометою Когоутека.

Не узгоджуємо також першу частину складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких:

а) друга частина є прикметником: Бєлгород-Дністровський - Бєлгород-Дністровського району;

б)  друга частина є числівником: Знам’янка Друга - Знам’янкодругий;

в) друга частина є іменником: Біла Церква - Білоцерковський р-н, Талди-Курган - Талди-Курганський р-н; друга частина є іменником, що вказує на місце розташування поселення: Калач-на-Дону - Калачдонського р-ну;

г) перша і друга частина є іменниками: Кзил-Орда - Кзил-Ординська обл.,  Комиш-Зоря - Комиш-Зорянський р-н.

3.Не узгоджується друга частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких обидві частини є іменниками і друга вказує на місце розташування поселення: 

Яр-під-Зайчиком, але ярський-під-зайчиком; Франкфурт-на-Майні, але франкфуртський-на-Майні.

4.Не узгоджуємо назви вулиць, якщо вони мають форму чоловічого роду або становлять складну назву: вулиця Хрещатик; на розі вулиці Ярославів Вал; але  вулицею Сретенкою.

ЧИСЛІВНИК

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ У ДІЛОВИХ ПАПЕРАХ

1.Слід уживати слід книжні числівники:

2.Числівники зі словом «понад» стоять лише в Н. відмінку: 

понад сорок тонн.

3.Прості кількісні числівники, що позначають однозначне число без назви іменника чи одиниці виміру, часові межі, пишуть словами.

4.Словами пишуть однозначні числівники на позначення часових меж і складні та складені числівники на початку речення.

5.Називаючи точний час, слід пам’ятати, що до 30 хв. треба вживати прийменник «на», а після 30 хв. - прийменник «за».

Отже, форму у скільки годин? слід замінити сполукою - о котрій годині?, а форму скільки годин? - котра година?

Можна: чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять до сьомої, але лише в усному мовленні.

6.Уживання прийменника у (в) можливе лише тоді, коли після нього йде слово кількість, розмір, сума, а далі - числівник із поясненням кількості, розміру, суми (чого).

ЗАЙМЕННИК

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

У ДІЛОВИХ ПАПЕРАХ

1.Слід уникати використання займенників, або замінюючи їх іншими частинами мови, зокрема в автобіографії, заяві, службових записках.

2.Слід використовувати лише нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів:

3.Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.

4.Якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням, слід уникати двозначності:

5.Не слід використовувати займенники 3-ї особи у присутності тих, про кого йдеться.

Без займенника «ми» як правило, укладають ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу - Нагадуємо…, Надсилаємо…, Повідомляємо…). Рівнозначно вживають форму 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє…, Ректорат просить…, Об’єднання інформує…)

Без займенникая  укладають розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доручаю…, Пропоную…, Наказую…).

Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.

Нормативним є шанобливе використання займенника «Ви» щодо осіб вікової та статусної категорії: 

Ви, колего, будь ласка. Вам, професоре, зателефонують з Одеси.

Примітка. Запам’ятайте правильну форму займенників у таких словосполуках:

6.Для уникання зайвого паралелізму краще в діловому мовленні додержу-ватися Р. чи Зн. відмінків займенника вони (тобто форми їх) ніж присвійного займенника їхній.

ДІЄСЛОВО

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ

У ДІЛОВИХ ПАПЕРАХ

1.Слід використовувати лише книжні дієслова та їх форми : активізувати, дезінформувати, деномінувати, переважати, знаменувати, подається, регламентувати, символізувати, формулюючи  й т. ін.)

2.Уникати умовного способу:

3.Слід уникати помилок при використанні неозначеної форми дієслів та форми 3-ї особи однини теперішнього часу:

4.Уживати теперішній час на позначення майбутнього, якщо акцентується обов’язковість чогось: 

Мітинг розпочинається завтра об 11.00.

5.Віддавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі або спонукальній формі:

6.Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або замінювати їх іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами:

7.Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють уникати форми «давайте» в наказовому способі. Обійтися без неї можна й за допомогою синонімічних словосполучень:

8.Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками: 

а) Шість бригад не виконало (не виконали) план. Але за непрямого порядку слів лише - Не виконало план шість бригад; 

б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія - пішли разом).

9.Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало, кількість  дієслова вживаємо в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з’явилося.

10.Зі словами разом, спільно дієслово-присудок ставимо в однині:

Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула… 

Але ставимо у множині, коли однорідні підмети вжито через коми або через сполучники і, й (та у значенні і): 

Адміністрація заводу та профком розглянули…

11.Слід уникати лінгвістично необґрунтованого вживання частки -ся, -сь:

12.Дію, названу присудком, і дію, названу дієприслівником, обов’язково має виконувати один суб’єкт:

ПРИЙМЕННИК