Професійна освіта в позаурочний час

Прочитайте виділите основні форми роботи з професійної освіти в позаурочний час, методи і структуру проведення даної роботи, законспектуйте їх.

Велика роль у профосвіті учнів належить позакласній роботі, різним позаурочним заходам.

При цьому велику роль грають шкільні кружки, учнівські виробничі бригади, шкільні лісництва тощо.

На уроках учні знайомляться з науковими основами техніки і технології виробництва, із професіями. У процесі позакласної роботи в трудових об'єднаннях, безпосередньо беручи участь у трудовій діяльності, школярі докладніше і ближче пізнають ці професії. Тому що позаурочна робота організується в основному відповідно до інтересів учнів, то вона сприяє і подальшому їхньому розвитку.

Задача профосвіти не зводиться тільки до ознайомлення школярів зі світом професій, а складається й у тому, щоб розвивати і поглиблювати професійні інтереси молоді, прищеплювати в остаточному підсумку любов до професії. Робити це у відриві від безпосередньої трудової діяльності учнів неможливо. Тому одним з важливих методів профосвіти є практична робота – суспільно корисна, продуктивна праця учнів. До позаурочних форм організації такої роботи відносяться гурткові заняття, трудові об'єднання школярів, шефство, праця з самообслуговування тощо. Беручи участь у них, школярі можуть глибше зрозуміти сутність робочих професій, психологічно підготуватися до трудової діяльності, до свідомого вибору професій.

При організації профосвіти варто враховувати, що доцільно створювати такі кружки, зміст роботи яких відповідав би виробничому оточенню школи.

У такому випадку кружок зможе служити цілям профосвіти, а учні одержать у цих умовах необхідні відомості про характер відповідних професій і зможуть потім піти працювати по цим спеціальностям.

На заняттях кружків школярів корисно знайомити з навчальними закладами розташованими в даному регіоні. З метою профосвіти, крім того, можна широко використовувати такі заходи, як професіографічні екскурсії, профорієнтаційне краєзнавство, зустрічі з фахівцями. Зрозуміло, основна робота в кружку – це практична робота. На заняттях учні опановують теоретичними знаннями про професії і вимоги, що вони пред'являють до людини, а також здобувають загальтрудові і спеціальні уміння і навички. В результаті такої організації роботи школярі проходять своєрідну "пробу" сил. Упритул зіштовхуючись з конкретною працею, вони більш самостійно зможуть зробити висновок про можливість подальшого вибору своєї професії.

При плануванні роботи з профосвіти необхідно виходити зі змісту роботи конкретного кружка. Так, із членами кружка крою та шиття варто проводити екскурсії на швейні фабрики (відповідно до виробничого оточення), зустрічі зі швачками, закрійниками, модельєрами тощо. План роботи складає керівник кружка.

У плані роботи кружка необхідно передбачити проведення теоретичних конференцій з питань організації праці на виробництві. На них можна заслухати й обговорити реферати про професії, про розвиток галузей легкої промисловості, сфери обслуговування, про місцеві підприємства. Щоб підготувати такий реферат (доповідь), школярки-гуртківці самостійно вивчають літературу, зустрічаються з представниками виробництва, розмовляють з ними, збирають необхідні наочні матеріали. У такий спосіб організується професіографічні дослідження. При цьому дуже важливо, щоб кожен член кружка мав завдання (не обов'язково самостійне – одну доповідь можуть готувати 2–3 учня). При такім колективному дослідженні теоретична конференція зацікавить усіх гуртківців і зробить на них позитивний вплив. Конференції необхідно серйозно і ретельно готувати. Крім гуртківців, на конференцію запрошують і інших учнів, представників певних професій, учнів професійно-технічних училищ, батьків.

Кожна конференція повинна проводитися по визначеній темі, наприклад: "Сфера послуг і технічний прогрес", "Минуле, сьогодення і майбутнє машинобудування" та ін.

Після проведення конференції реферати оформляють у тематичні альбоми "Професії легкої промисловості", "Підприємства сфери обслуговування" тощо і використовують надалі в роботі кружка.

Складовою частиною профосвіти є профпропаганда, а основними формами проведення її – зустрічі з представниками різних професій, тематичні вечори, присвячені вибору професії, лекції про різні сфери діяльності, виробництва і професії, диспути, вечори "Захист професії", конкурси "Кращий за професією", екскурсії на підприємства, перегляд і обговорення кінофільмів про працю, про вибір професії. Сюди ж відносяться і форми самостійної роботи учнів з профосвіти, збір і узагальнення матеріалів про професії (професіографічне дослідження), вивчення трудових біографій випускників шкіл, збір матеріалів про професійні навчальні заклади і виробництва села, селища, міста, області, країни.

Розглянемо основні форми і методи роботи з профосвіти серед учнів у позакласній роботі.

Значне місце в цій роботі займають бесіди, що проводять класні керівники, вчителі-предметники або представники різних професій. Такі бесіди можна присвячувати ознайомленню з однією якоюсь професією, із групою родинних професій, питанням значимості правильного вибору їх для людини. При цьому тематика бесід повинна відповідати віковим особливостям школярів і охоплювати коло питань, що цікавлять самих учнів. Можна запропонувати такі теми бесід: "Усі професії потрібні" (1–4 класи); "Моє навчання в школі і вибір професії" (5-6 класи); "Робочі професії нашого міста" (7 клас); "Покликання! Що це таке?" (8 клас); "Науково-технічний прогрес і перспективи розвитку професій", "Здібності і їхній облік при виборі професії" (9-11 класи).

Ознайомлення учнів із професіями в процесі бесіди можна проводити за таким планом:

1.Загальні відомості про професію:коротка характеристика сфери діяльності, де застосовується професія; короткий історичний нарис і перспективи розвитку професії; основні спеціальності, пов'язані з даною професією.

2. Виробничий зміст професії:місце і роль професії в науково-технічному прогресі, її перспективність; предмет, засоби і продукт (результат) праці; зміст і характер (функція) трудової діяльності; обсяг механізації й автоматизації праці; загальні і спеціальні знання й уміння фахівця даної професії, моральні якості; зв'язок (взаємодія) з іншими спеціальностями.

3. Умови роботи і вимоги професії до людини:санітарно-гігієнічні умови праці; вимоги до віку і здоров'я; елементи творчості, характер труднощів, ступінь відповідальності, спеціальні вимоги до фізіологічних і психологічних особливостей людини, відмітні якості гарного працівника; спеціальні умови: вплив професії на спосіб життя працівника, його побут тощо; економічні умови: організація праці, система оплати, відпустка.

4.Система підготовки до професії:шляхи одержання професії: бригадно-індивідуальне навчання, навчальні комбінати, курси, НВК, СПТУ, ліцеї, коледжі, технікуми, вузи; зв'язок професійної підготовки з навчальною і трудовою діяльністю в школі; рівень і обсяг професійних знань, умінь і навичок, необхідних для одержання початкового кваліфікаційного розряду по даній професії; перспективи професійного росту; де можна продовжити ознайомлення з професією; що читати про професію.

У процесі бесіди доцільно використовувати показ фотографій, стендів, відео- і кінофільмів.

Однієї з розповсюджених форм з профосвіти є зустрічі з представниками різних професій, випускниками школи. Зустрічі можна організувати з одним чи декількома представниками професій у формі класної години чи у формі вечора. Але існує єдине правило їхнього проведення – самій зустрічі, як і будь-якому іншому заходу, повинна передувати певна підготовча робота. Полягає вона в наступному. На зустріч треба запросити таку людини, яка могла б цікаво, натхненно і змістовно розповісти про свою професію. Перед зустріччю заздалегідь учитель (класний керівник) повинен зустрітися з цією людиною, допомогти їй скласти план розповіді, порадити, на чому можна зупинитися більш докладно, що саме розповісти дітям. Необхідно також підготувати й учнів до цієї бесіди. Для цього їм треба розповісти про людину, що прийде до них, порадити прочитати відповідну літературу, тоді в ході самої зустрічі вони будуть активними, зможуть задавати питання. Наступного дня корисно поговорити з учнями про те, яке враження справила на них зустріч, з'ясувати їхнє ставлення до цього заходу і зроблений ними висновок із усього почутого. Таке своєрідне підведення підсумків сприяє, з одного боку, усвідомленню важливості правильного розуміння даної професії самими учнями, а з іншого боку – дає вчителю можливість з'ясувати професійні інтереси учнів. Звичайно, для цього потрібно відповідним чином провести заключну бесіду.

Бажано, щоб подібні заходи не тільки фіксувалися, але і певним чином оформлялися, тобто щоб матеріали зустрічі послужили для оформлення стендів, альбомів, фотовітрин. Це з'явиться одним із шляхів поповнення навчально-методичного кабінету і залишить певний слід у свідомості учнів.

Діючою формою профосвіти є диспути і тематичні вечори. Диспути доцільно проводити з учнями 8-9 класів. Їх можна організувати з учнями одного, декількох рівнобіжних класів чи у загальношкільному масштабі. Тематика диспутів дуже різноманітна: "Як знайти своє місце в житті", "Що таке покликання", "Як я розумію цікаву і нецікаву працю" тощо. На диспуті учні ведуть відверту розмову про свої плани на майбутнє, висловлюють своє ставлення до вибору професії. Учитель повинен здійснювати вміле і тактовне керівництво за ходом диспуту, спрямовувати думки учнів на те, щоб вони самі прийшли до правильного висновку, усвідомили сутність розглянутих професій. Якщо деякі учні перед цим диспутом мали не зовсім правильне уявлення про професії, то слова, сказані їхніми ж друзями, однокласниками, напевно зроблять на них більш сильне враження, чим повчальні слова дорослих, часто прийняті як нав'язування своєї волі.

Тематичні вечори при чіткій підготовці і вмілому проведенні є цікавою і діючою формою роботи з профосвіти. При цьому значимі не тільки самі вечори, де учні досить докладно знайомляться з людьми різних професій, але і підготовка до них, що робить великий виховний вплив на школярів. Збираючи матеріал, оформляючи його, вони глибше розуміють зміст трудової діяльності людей різних професій, ставляться до них з повагою і любов'ю. От чому так важливо вміти залучити до підготовки і проведення тематичних вечорів якнайбільше учнів. Особливу увагу варто приділити підготовці і проведенню пропаганди серед учнів вечорів техніки.

Традиційними в багатьох школах повинні бути місячники профорієнтації, тижні професій тощо. Це комплексні заходи, які мають досить велику програму. Сюди входять: урочисте відкриття, організація виставок книг, виробів учнів і підприємств району, проведення екскурсій, зустрічей з передовиками, випускниками школи, різні бесіди, читацькі конференції тощо.

От орієнтовний план одного з таких місячників:

1. Відкриття місячника.

2. Радіопередачі, присвячені професіям людей, які трудяться в місті (районі).

3. Виставка книг про професії, про вибір професій.

4. Екскурсія "Місто хіміків".

5. Зустріч з випускниками школи.

6. Бесіди на теми: професії хімічної промисловості; будівельні професії; професії машинобудування; професії сільського господарства; професії журналіста, бібліотекаря; військові професій; юридичні професії.

7. Екскурсії в навчальні заклади.

8. Виставка робіт технічної творчості кружка "Умілі руки".

9. Зустріч з представниками різних професій.

10. Закриття місячника.

До проведення місячника профорієнтації готується кожен клас. Крім організації різних масових заходів, учні готують альбоми з описом професій і підприємств свого міста, регіону.

Проведенням таких місячників або тижнів профорієнтації не можна вирішити всіх питань, зв'язаних з цією роботою. Не можна думати також, що після проведення подібного заходу школярі відразу усвідомлюють важливість вибору професії і правильно її виберуть. Однак треба враховувати, що подібні місячники проводяться не стільки для учнів, скільки самими учнями.У ході підготовки вони "добувають" відомості про професії, що і стають предметом обговорення на зустрічах з представниками професій і під час екскурсій, де школярі є не пасивними глядачами, а активними співрозмовниками. Задаючи питання, вони намагаються довідатися про усе, що їх цікавить, про професії і підприємства. Тільки така інформація послужить благодатним ґрунтом для розвитку інтересу до професії й утворення професійного інтересу.

Для більш докладного і конкретного ознайомлення учнів з виробництвом і змістом праці людей різних професій корисні екскурсії на різні підприємства.

Безпосереднє спостереження за процесом праці людей, за послідовністю виконання виробничих операцій сприяє більш глибокому сприйняттю, кращому вивченню професій. У ході екскурсії учні знайомляться з принципом дії окремих машин, автоматів, конвеєрів тощо, бачать ступінь оснащеності підприємств передовою технікою. Усе це викликає інтерес до самого виробництва.

Доцільно проводити екскурсію за наступним планом:

1. Визначення мети і задач екскурсії.

2. Підготовка до неї: вибір об'єкта для огляду; визначення професій, на які варто звернути увагу учнів; підбір екскурсоводів добре знаючих виробництво і відповідні професії; розробка змісту бесіди про минуле, сьогодення і майбутнє підприємства (організації, заснування); підготовка учнів до екскурсії.

3. Хід екскурсії: бесіда про історію підприємства, його продукцію; спостереження за технологічним процесом; розповідь про професії.

4. Заключна бесіда з учнями щодо змісту екскурсії.

Приведемо орієнтовний план підготовки і проведення екскурсії на підприємство молочної промисловості (маслозавод).

Навчальна мета: ознайомити учнів із продукцією підприємства, що випускається, технологією одержання масла й інших продуктів, з основними робочими професіями.

Виховна мета: розбудити в учнів позитивне ставлення до праці людей, що займаються в харчовій галузі народного господарства, показати важливість професій харчової промисловості.

Підготовкадо екскурсії. Учитель пояснює мету, план майбутньої екскурсії, з'ясовує знання учнів про завод. У ході бесіди подає відомості про підприємство, продукцію, що виготовляється, технологію виробництва, розповідає про основні професії, кращих представників цих професій.

Учитель задає також питання, на які повинні відповісти учні в звітах після екскурсії: З чого одержують масло? Для чого існують сепараторні відділення? У чому сутність потокового виробництва масла? Яку продукцію випускає масловиробничий завод? Які з робочих професій більш за все подобаються і чому? Що сподобалося і що не сподобалося на даному заводі? Фахівці яких професій необхідні заводу?

З цих питань учні після екскурсії складають звіт і здають його вчителю. На закінчення бесіди роз'ясняються порядок огляду, правила поведінки і безпечної праці.

У ході огляду заводу учні повинні запам'ятати суть технологічного процесу, роль і місце основних професій на виробництві: приймальник, лаборант, майстер, маслороб, апаратник виробництва сухого молока, оператор та ін.

Для огляду обладнання учнів доцільно розбити на групи по 4–6 чоловік.

У ході екскурсії їм подають наступні відомості: загальний огляд підприємств молочної промисловості; технічна оснащеність даного підприємства; плани розвитку підприємства.

Під час бесіди школярі спостерігають за практичною роботою фахівців різних професій, знайомляться з передовиками виробництва. Пояснення екскурсовода короткі, що спонукують учнів до цілеспрямованого спостереження об'єктів.

Підведенняпідсумків екскурсії: заключна бесіда екскурсовода, відповіді на питання учнів; складання письмових звітів учнями; обговорення звітів на занятті; оформлення стенда (альбому) "Професії молочної промисловості".

Важливу роль у розширенні уявлень про робочі професії відіграють екскурсії в професійно-технічні навчальні заклади.

Одна справа, коли учням розповідають про те, у яких ПТНЗ можна одержати ту чи іншу робочу професію, і зовсім інша справа, коли вони самі приходять у ПТНЗ, знайомляться з характером і змістом навчання, оснащенням кабінетів і лабораторій, а головне – знайомляться з тими, хто тут учиться, опановує професією. Тому вчитель, класний керівник повинні планувати такі екскурсії у своїй роботі, підтримувати тісний зв'язок з училищами, що готують фахівців відповідних професій.

Питання для контролю

1. Дайте визначення професійній освіті учнів.

2. Охарактеризуйте основні напрямки роботи з профосвіти в урочний час.

3. Перелічите основні форми робіт з профосвіти в процесі викладання навчальних предметів.

4. Методика роботи кружків з метою профосвіти учнів.

5. Основні форми і методи роботи з профосвіти серед учнів у позакласній роботі.

6. Сценарій проведення бесід з профосвіти.

7. Методика проведення диспутів і тематичних вечорів з професійної освіті.

8. Сценарій місячників з профосвіти.

9. План проведення профорієнтаційних екскурсій.

 Практичне завдання 1

Розробити план-конспект заняття з профорієнтації для 11 класу ЗОШ за запропонованими темами.

Тема 1