Професійна освіта в урочний час.

Прочитайте, законспектуйте визначення. Використовуючи матеріал цієї і попередньої теми визначить сутність і задачі елементів професійної освіти учнів. Виділить форми організації профосвіти і методику проведення роботи з профосвіти в урочний час, законспектуйте їх.

Важливим компонентом системи професійної орієнтації учнів є професійна освіта – повідомлення школярам відомостей про різні професії, їх призначенні, потребах укадрах, умовах праці, вимогах, які висуваються професією до психофізіологічних якостей особистості, способах і шляхах їхнього одержання, оплаті праці.

Крім того, учні повинні знати основні загальтрудові і загальновиробничі поняття: що таке культура праці, трудова дисципліна, принципи планування, структура підприємства, форми оплати та інше.

Робота з профосвіти включає в себе профінформацію, профпропаганду і профагітацію.

Знання про професії учні одержують не тільки в школі. Джерелами знань з цього питання служать засоби масової інформації, родичі, знайомі та ін. При цьому відомості про зміст професій і їх значимості іноді можуть бути дані дуже перекручено, унаслідок чого можливе створення картини невиправданої привабливості одних професій і атмосфери недоброзичливості до інших.

У зв'язку з цим перед школою, як і перед усім нашим суспільством, стоїть досить складне завдання – виправити ставлення до деяких професії, що йде врозріз з потребами суспільства, і сформувати нове.

Планувати роботу з професійної освіти в школі слід відповідно до попередньої профдіагностики. Тільки на основі такого підходу можна проводити відповідну роботу зі школярами, спрямовану на формування свідомого ставлення до вибору професії. Питанням професійної освіти можна присвятити спеціальні профінформаційні уроки. На них варто розповісти учням про структуру промисловості й інших сфер діяльності, про вимоги, які висуваються професією до особистості, тобто дати ті відомості, які націлюють школярів на проблему правильного вибору професії. Відомості про конкретну професію учні можуть одержувати при вивченні кожного навчального предмета.

Проведення професійної освіти не порушує логіки досліджуваного матеріалу, а є конкретним вираженням дидактичного принципу зв'язку навчання з життям.

Виходячи з того, що профосвіта – процес активний, варто більше спиратися на такі методи роботи, що вимагають особистої участі школярів у самому процесі одержання інформації. Зокрема, ширше треба впроваджувати в практику не просто розповіді про професії і виробництво, а здійснювати керівництво самостійним вивченням школярами тієї чи іншої професійної діяльності. Крім того, необхідно враховувати, що інформація нерідко краще засвоюється при її подачі у певній ситуаційній формі, а не у виді тексту (лекції, розповіді).

Щоб робота з профосвіти мала позитивні результати, вона повинна проводитися вміло і з великим педагогічним тактом. Орієнтуючи учнів на професії, у яких країна відчуває нестачу, потрібно уникати всякого роду натискань, тому що невмілий тиск на школярів може привести лише до остаточної втрати в них інтересу до цих професій. Головний принцип, яким варто керуватися в роботі з профосвіти – зв'язок її з життям.

Основні напрямки роботи з профосвіти:

– профосвіта припускає формування цілісного, багатопланового уявлення учнів про промисловість і с/г, його галузях, підприємствах, професіях і базується на широкій основі трудового виховання, загальної і політехнічної освіти;

– у процесі проведення роботи з професійної освіти необхідно враховувати спрямованість у розвитку галузей народного господарства даного економічного району, трудові традиції, що склалися, наявність загальноосвітніх і професійних навчальних закладів;

– професійна освіта молоді повинна ґрунтуватися на реальній потребі в конкретних професіях, для того щоб не тільки інформувати учнів про робочі професії, але й активно формувати їхню професійну спрямованість з урахуванням інтересів молоді і виробництва;

– ознайомлення зі світом професій варто тісно погоджувати з професійними інтересами, схильностями і здібностями молоді і динамікою розвитку цих особливостей молодих людей. Зміст роботи по професійній освіті повинен враховувати склад учнів за віком та статтю.

Урок – основна організаційна форма навчально-виховного процесу в школі. Професійна орієнтація – складова частина цього процесу. Тому невід'ємною частиною уроку повинна стати робота з професійної освіти учнів. При цьому задача кожного вчителя – зв'язати пізнавальні відомості про професії і виробництво з темою і змістом уроку. Профосвіта на уроках може здійснюватися шляхом бесіди, розповіді, ситуаційних виробничих завдань, використання літературних джерел, звукозапису, демонстрації кіно- і відеофільмів, застосування плакатів, стендів, альбомів тощо. Застосування того чи іншого засобу (чи їхнього комплексу) залежить від мети і змісту уроку, віку, знань учнів і, нарешті, від майстерності самого вчителя.

Профосвіта тісно пов'язана з професійним вихованням, а тому, розповідаючи учням про професії, не можна забувати, що одниміз завданьпрофорієнтаційної роботи є виховання в школярів позитивного ставлення до праці. Учням потрібно дати зрозуміти, що праця – це перша життєва потреба людини. Для досягнення цієї мети вчитель у розмові про професії повинний висвітлювати такі питання, як роль праці на різних етапах соціального розвитку суспільства, вирішальна роль працівників у створенні матеріальних і духовних благ, трудові традиції людей. Дуже важливо в бесіді з учнями використовувати конкретний матеріал, який, як правило, позитивно впливає на них. На прикладах з життя вчитель може глибоко ознайомити учнів із соціальними, економічними і науково-технічними основами виробництва, розкривати перед ними суспільну значимість професій робітника, хлібороба тощо. Тільки спираючись на факти, можна розбудити інтерес до непопулярних, але потрібних державі професіях.

Щоб проводити цілеспрямовану роботу з профосвіти учнів, кожен учитель повинен заздалегідь визначити, при вивченні яких тим можна використовувати матеріал профорієнтаційного характеру. Підбираючи необхідний матеріал, наочні і технічні засоби, учитель складає поурочні плани й одночасно розробляє спеціальні стенди для навчальних кабінетів. Профорієнтаційний матеріал, що використовується вчителем на уроці, повинен включати висловлення політичних і державних діячів, діячів науки і культури, видатних педагогів, передових працівників промисловості, сільського господарства тощо.

Природно, що кожен навчальний предмет має свою специфіку. Так, на уроках хімії, біології при вивченні певних тим можна прямо розповідати про професії, а от на уроці математики подібна інформація дається опосередковано через систему різних, спеціально підібраних задач виробничого характеру. Виділяють наступні форми робіт з профосвітив процесі викладання навчальних предметів:

– профосвіта в процесі викладання теоретичного матеріалу;

– розширення уявлень про професії при виконанні практичних завдань, під час лабораторних занять, у процесі рішення задач;

– написання рефератів з предмету, у яких використовується інформація про професії і виробництво;

– проведення виробничих екскурсій з навчального предмету.

Уміле використання зазначених форм дозволить досягти чіткої роботи з профосвіти учнів, а також забезпечити її результативність.

Урок трудовогонавчання служить найважливішою ланкою в професійній освіті. Основними методами при цьому є практичні роботи по проектуванню і виготовленню виробів. Але, для того щоб практичні роботи впливали на формування в учнів позитивного ставлення до робочих професій, необхідно поєднати їх зі словесними методами: з бесідою про професії і сучасне виробництво, про умови праці, технологічні процеси, вимоги, які висуваються професією до якостей і кваліфікації людини тощо. Ці відомості можна повідомити учням під час вступного, поточного чи заключного інструктажу. Не обов'язково розповідати учням про якусь професію тільки на одному уроці. У залежності від тематики можна на одному уроці дати загальні відомості, а на іншому – розширити і поглибити (відповідно до основної мети уроку) відомості про ту чи іншу професію. Крім того, знання про ті самі професії учні повинні одержувати в різних класах. При цьому необхідно враховувати вікові особливості учнів і так підбирати матеріал про професії і виробництво, щоб він був зрозумілим і цікавим дітям певного віку.

Учитель не тільки повинен повідомляти знання про професії, але й одержувати зворотну інформацію про те, як вони засвоюються дітьми. Для цього при повторенні пройденого матеріалу серед інших питань необхідно включати питання для перевірки знань учнів про професії.

Таке повторення допоможе поглибити і систематизувати знання учнів про професії, змусить їх подумати про важливість правильного вибору професії, а отже, підвищить ефективність профорієнтаційної роботи на уроці.

Розповідаючи про професії, дуже важливо спиратися на факти з навколишньої дійсності, на відомості з газет і журналів, що розповідають про майстрів своєї справи. При цьому дуже корисні зустрічі учнів з цими людьми. Подібні заходи підсилюють виховну роль трудового навчання, підвищують ефективність професійної освіти.

Тому вчителю необхідно постійно вивчати виробниче оточення школи, виходячи зі змісту свого предмета (виду трудового навчання), збирати дані про професії. Отримані відомості доцільно накопичувати у вигляді карт професій.

Приведемо приклад готової до заповнення карти професій.

Лицьова сторона

Зворотна сторона

До заповнення таких карт доцільно залучати і школярів.

Зібрані матеріали про професії можна зосередити в кабінеті профорієнтації.

Основним же матеріалом для бесід про професії повинні стати професіограми.

Знайомлячи учнів із професіями, доцільно супроводжувати розповідь (бесіду) фотографіями, відео- і кінофільмами. Тому що профосвіта тісно пов'язана з професійним вихованням, дуже важливо дати учням можливість бачити результати своєї праці. Організація виставок (шкільних, районних), на яких визначаються кращі роботи учнів, сприяє розвитку в них інтересу до трудової діяльності.

Отже, у процесі викладання основ наук, трудового, професійного навчання є необхідні можливості для здійснення професійної освіти школярів. Необхідно виявити і використовувати всі наявні можливості для організації цілеспрямованої роботи з профосвіти учнів.