Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Конституційні обов’язки громадян України.




Юридичний обов’язок – гарантована законом міра суспільно необхідної (корисної) поведінки особи, яка об’єктивно зумовлена потребами існування і розвитку інших осіб, соціальних груп, націй, людства. Юридичний обов’язок - це перешкода на шляху свавілля, хаосу, всього того, що заважає нормальному розвитку людства.

Права існують тільки тоді, коли їх визнають інші громадяни держави. Свої вимоги до громадян держава формує в системі обов’язків та встановлює юридичну відповідальність за їх невиконання. Саме для того, щоб закріпити свої права, громадяни в демократичному суспільстві беруть на себе обов’язки та виконують свої обов’язки. У Загальній декларації прав людини визначено: “Кожна людина має обов’язки перед таким суспільством, в якому тільки можливий вільний і повний розвиток її особистості”. Так як і права людини, основні обов’язки фіксуються в конституції та інших законах держави.

Обов’язки можна класифікувати на такі групи:

1. Особисті обов’язки, які, у свою чергу поділяються на фізичні (наприклад, утримувати неповнолітніх дітей) та духовні (наприклад, поважати честь, гідність, національні почуття людини).

2. Економічні обов’язки – обов’язок віддавати частину свого прибутку у вигляді податку на суспільні потреби та ін.

3. Політичні обов’язки – дотримуватися конституції, захищати батьківщину та ін.

4. Соціальні обов’язки – обов’язок трудитися та ін.

5. Культурні обов’язки – дбайливо ставитися до пам’яток історії культури людства та ін.;

6. Екологічні обов’язки - берегти природу, компенсувати шкоду, завдану забрудненням чи іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Отже, Конституція України містить такі обов’язки:

1) захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності;

2) шанування державних символів;

3) відбування військової служби;

4) незаподіяння шкоди природі, культурній спадщині, відшкодування завданих їм збитків;

5) сплата податків і зборів у розмірах і порядку, встановлених законом;

6) додержання Конституції і законів України та ін.

 

Поняття та зміст громадянства.

Громадянство-це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Громадянство служить передумовою і основою правового статусу громадянина. Надаючи людині громадянство, держава бере на себе обов’язок забезпечити реалізацію її прав та свобод у повному обсязі , а також захист в Україні та за її межами.

Загальна Декларація людини ООН 1948 року проголошує право кожної людини на громадянство і його непорушність. Ніхто не може позбавлений свого громадянства чи права його змінити.

Центральне місце в регулюванні громадянства в Україні займає Закон “Про громадянство”, у якому визначено підстави належності до громадянства України, підстави його набуття та припинення, повноваження відповідних органів, порядок розгляду заяв і подань та виконання рішень, пов`язаних з громадянством України.

В цьому законі закріплено принцип єдиного громадянства. Його значення полягає у тому, що виключається можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

       В законі знайшли своє відображення ще й такі принципи:

1) запобігання виникненню випадків без громадянства;

2) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

3) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

4) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;

5) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

6) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

 

Основні принципи виборів.

Конституційну основу правового регулювання виборів в Україні становлять основоположні принципи участі громадян у виборах – загальне, рівне та пряме виборче право і таємне волевиявлення. Необхідно сказати, що ці принципи є традиційними і загальновизнаними міжнародними стандартами, їх запровадження в законодавстві є однією з ознак демократичного режиму. Проголошення цих принципів на конституційному рівні робить їх обов’язковими для всіх видів виборів, виключаючи можливість порушення будь-якого з цих принципів або усіх принципів одночасно.

Принципи загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні є універсальними. Проте в жодній країні світу, в тому числі в Україні, право голосу не дається всім без винятку. Кожен виборець має відповідати низці вимог і не потрапляти до категорії осіб, позбавлених законодавством виборчих прав.

Принцип загальності виборчого права означає, що суб’єктивне активне виборче право, тобто право обирати, відповідно до ст. 70 Конституції України мають усі громадяни України, які на день голосування досягли 18 років, за винятком осіб, визнаних судом недієздатними.

Суб’єктивне виборче право, тобто право бути обраним, має свої особливості залежно від виду виборів.

Так відповідно до ст. 76 Конституції та ст. 8 Закону України “Про вибори народних депутатів України” народним депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років .

Президентом України, відповідно до ст. 103 Конституції, може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна і та сама особа не може бути обрана Президентом більш ніж два строки підряд.

Депутатом сільської, селищної, міської рад може бути обраний громадяни України, який має право голосу, на день виборів досяг 18 років, постійно проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Принцип рівності виборчого права передбачає, що всі громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає, що всі виборці мають однакову кількість голосів і кожний голос має рівну з іншими вагу, тобто кожний виборець однаково впливає на результати виборів.

Рівність голосів на виборах в Україні забезпечується утворенням виборчих округів з приблизно однаковою кількістю виборців, тобто за єдиними нормами представництва, окремо для кожного виду виборів, створенням рівних можливостей для кандидатів під час реєстрації їх виборчими комісіями, при веденні передвиборчої агітації тощо.

Принцип прямого виборчого права означає право громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо. Конституцією України передбачаються прямі вибори народних депутатів України, Президента, депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних та обласних рад та сільських, селищних, міських голів.

Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців не допускається, гарантується повна свобода волевиявлення. У рамках виборчого законодавства це досягається тим, що кожний виборець голосує особисто: голосування за інших осіб не допускається. Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голосування, без присутності сторонніх осіб. Виборець, який не має можливості заповнити бюлетень особисто, може запросити в кабіну для таємного голосування іншу особу на свій розсуд, за винятком членів виборчої комісії, кандидатів, які балотуються, їхніх довірених осіб, а також уповноважених осіб, представників політичних партій, виборчих блоків партій, що беруть участь у виборах.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 214.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...