Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види виборів та виборчих систем.




В теорії конституційного права в залежності від підстав класифікації виділяють різні види виборів.

Так, за територіальною ознакою вибори поділяють на:

1) загальнонаціональні (загальнодержавні), що здійснюються на території всієї країни – вибори до Верховної Ради України, вибори Президента України;

2) місцеві (інколи їх ще називають локальними, комунальними) – вибори до представницьких органів місцевого самоврядування (депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів).

За суб’єктами обрання розрізняють:

1. вибори народних депутатів України;

2. вибори Президента України;

3. вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

4. вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних,

5. обласних рад;

6. вибори сільських, селищних, міських голів.

За часом проведення вибори слід розрізняти:

1) чергові, що проводяться в період закінчення строку повноважень, передбаченого Конституцією та законами України для функціонування певного виду виборного органу чи посади;

2) позачергові або дострокові, що проводяться в разі дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцією України та законами України для функціонування певного виду виборного органу або посади;

3) повторні, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися;

4) вибори замість депутатів, голів (сільських, селищних, міських рад), які вибули;

5) вибори, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

Вибори в Україні відбуваються відповідно до порядку, передбаченого Конституцією та законами України. З огляду на це, вибори інституюються у вигляді виборчого процесу. Виборчий процес – врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян держави, спрямована на формування якісного та кількісного конституційного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Види виборчих систем: 1) мажоритарна; 2) пропорційна; 3) змішана.

 

Стадії виборчого процесу

У виборчому процесі виділяють декілька стадій (етапів):

Перша стадія – проголошення або призначення виборів. Конституцією України передбачені передумови проведення виборів – календарна дата і, відповідно, проголошення або призначення виборів. Так, відповідно до ст. 77 Конституції чергові вибори до Верховної Ради відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради. А позачергові вибори до Верховної Ради призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Відповідно до частини 5 ст. 103 Конституції чергові вибори Президента проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Президента України. Згідно п. 1 ст. 10 Закону України “Про вибори Президента України” постанова Верховної Ради України про призначення чергових виборів приймається не пізніш як за 180 днів до дня виборів.

Друга стадія виборів передбачає затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними є: виборчі округи та виборчі дільниці. Виборчі округи бувають територіальними і національно-територіальними. Якщо в основу формування представницьких органів покладені не територіальні, а інші принципи, наприклад, виробничий, то виборчими одиницями можуть виступати трудові колективи або їхні об’єднання, - даний принцип формування представницьких органів використовувався в Радянській Україні у 20-тих роках XX ст.

Виборчі дільниці – це виборчі одиниці, що об’єднують виборців за загальним місцем голосування. Значення виборчих дільниць у виборчому процесі надзвичайно велике і зводиться переважно до технічного забезпечення проведення головних подій виборів – процедури голосування та підбиття підсумків голосування.

Третя стадія – створення виборчих органів, на які за законом покладається організація та проведення виборчого процесу. У відповідності до Законів України “Про вибори народних депутатів України”, “Про центральну виборчу комісію”, “Про вибори Президента України” організацію та проведення виборів забезпечують: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії – комісії, що діють у виборчих округах; 3) дільничні виборчі комісії – комісії, що діють у виборчих дільницях.

Четверта стадія виборів – це складання списків виборців. В Україні традиційно використовується публічний, так званий примусовий, порядок складання списків виборців, однаковий для всіх видів виборів.

П’ятою і однією із найбільш важливих стадій є стадія висування та реєстрації кандидатів на виборчі посади. Світова практика визначає кілька способів цієї процедури:

· самовисунення;

· висування групами виборців;

· висування політичними партіями або іншими громадськими об’єднаннями.

За загальним правилом право висування кандидатів на виборах належить громадянам України, які мають право голосу. Водночас, для кожного виду виборів в Україні характерне своє коло безпосередніх суб’єктів висування кандидатів.

Право висування кандидатів у Президенти України реалізується через політичні партії та їхні виборчі блоки, зареєстровані відповідно до законодавства та збори виборців.

Відповідно до Закону України “Про вибори народних депутатів України” на виборах до Верховної Ради України діє механізм висування кандидатів, який передбачає можливість висування кандидатів політичними партіями (блоками).

Особа, котра виконала всі необхідні умови в межах певного, встановленого законом часу, реєструється відповідним виборним органом і отримує з моменту реєстрації офіційний статус кандидата.

Шоста стадія виборчого процесу передбачає проведення передвиборчої агітації. Законодавство України, як і законодавство інших країн, незалежно від виду виборів завершення цієї стадії пов’язане з днем перед виборами. На день виборів агітація за кандидатів заборонена. Це загальне демократичне правило, що діє в усіх країнах світу, де проводяться вибори. Однак щодо початку даної стадії, то у виборчому законодавстві більшості країн відсутня єдина позиція. В Україні на всіх виборах початок стадії проведення передвиборної агітації за кандидатів пов’язаний з моментом реєстрації списків кандидатів відповідними виборчими комісіями.

Сьома і найголовніша стадія виборчого процесу – стадія голосування, оскільки саме з нею пов’язаний власне акт волевиявлення. Згідно чинного законодавства України голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування.

Підрахунок голосів виборців здійснюють виключно члени дільничних виборчих комісій на їхніх засіданнях. Законом також чітко визначений порядок підрахунку голосів, складання окремих протоколів дільничною виборчою комісією за результатами підрахунку голосів.

Останньою стадією виборчого процесу є встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів та реєстрація всіх осіб, обраних народними депутатами України.

 

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 230.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...