Конституційно-правовий статус народного депутата України: загальна характеристика.

Статус народного депутата України є, насамперед, відображенням статусу парла­менту, демократизму держави та суспільства, стану безпосередньої і представницької демократії та їх гарантом. Природно, що його нормативно-правове визначення посідає значне місце у законодавстві.

Статус народного депутата і порядок здійснення ним депутатських функцій і повноважень визначається, насамперед, Конституцією України і Законом “Про статус народного депутата України”, прийнятим 17 листопада 1992 р. з наступними змінами і доповненнями, Регламентом Верховної Ради України та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до цих правових актів статус народного депутата є багатогранним за своїми функціями і повноваженнями, за змістом і формами його діяльності

Народний депутат України–представник українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та законами України. Він зобов’язаний виражати і захищати інтереси суспільства та своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої, установчої та контрольної функції Верховної Ради України. Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Не може бути обраним до Верховної ради громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не знята у встановленому законом порядку.

Принципами статусу народного депутата України є

- вільний депутатський мандат;

- здійснення повноважень народним депутатом на постійній основі;

- рівноправність депутатів;

- депутатська недоторканість і депутатський індемнітет.

Народний депутат користується парламентським імунітетом, йому гарантується депутатська недоторканність (ст. 80 Конституції). Він не несе юридичної відпові­дальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком образи чи наклепу, не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований. Повноваження народного депутата як члена парламенту починаються з моменту складення ним присяги. Відповідно до ст. 79 Конституції перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою присягу.

Для здійснення своїх функцій народний депутат має широке коло повноважень у Верховній Раді України та її органах. Насамперед, як член Верховної Ради він має право ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких він входить. При здійсненні своїх повноважень у Верховній Раді та її органах депутат має один голос. Якщо депутат не є членом жодного органу парламенту, він може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

До пріоритетних прав народного депутата належать його права обирати і бути обраним до органів Верховної Ради (комітетів та ін.) і пропонувати питання длярозгляду парламентом або його органами. Тобто він має право впливати як на конституювання Верховної Ради, її структуру, так і на зміст роботи органу законодавчої влади.

Крім повноважень у Верховній Раді, народний депутат України має ряд прав у виборчому окрузі та за його межами. Зокрема, він має право брати участь у розгляді в органах державної влади будь-яких питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій; звертатися до державних органів та органів об'єднань громадян, до підприємств, установ і організацій, посадових осіб з питань своєї депутатської діяльності; відвідувати будь-які державні органи й органи об'єднань громадян, підприємства, установи, організації з питань своєї депутатської діяльності; одержувати повну і достовірну інформацію з питань, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень, від усіх державних органів і органів об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій та посадових осіб; перевіряти з власної ініціативи із залученням при необхідності представників державних органів і об'єднань громадян відомості про порушення закону, прав та інтересів громадян і організацій; вимагати від відповідних органів і посадових осіб припинення порушень закону, прав та інтересів громадян і організацій; проводити збори виборців округу, зустрічі з виборцями, трудовими колективами, об'єднаннями громадян, брати участь у засіданнях об'єднань народних депутатів, виборців, органів самоорганізації насе­лення, зборах трудових колективів, громадян за місцем проживання, військово­службовців у військових частинах; об'єднуватися у депутатські клуби, інші депу­татські формування.