Загальні засади регулювання діяльності об'єднань громадян

В Європейській Конвенції з прав людини від 4 листопада 1950 року,яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, об'єднання гро мадян визначаються як добровільне громадське формування, ство рене на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав та свобод(ст.1), які діють на основі добровільності, рівноправності їх членів,самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямків своєї діяльності. Всі основні питання своєї роботи об'єд нання громадян повинні вирішувати на зборах всіх членів або пред ставників членів об'єднання. Об'єднання громадян повинно регуляр но обнародувати основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будьяке об'єднан ня громадян. Втручання державних та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у ді яльність як державних органів, так і інших об'єднань громадян, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Об'єднання громадян утворюються і діють з всеукраїнським, міс цевим та міжнародним статусом на основі статуту. Легалізація (офі ційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування.

Легалізація всеукраїнських об'єднань громадян, діяльність яких поширюється на територію всієї України, здійснюється Міністерством юстиції України.

Легалізація місцевих об'єднань громадян здійснюється управ лінням юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських дер жавних адміністрацій, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад — у залежності від того, на територію якої адміністра тивнотериторіальної одиниці поширюється діяльність відповідного об'єднання громадян. Якщо ж така діяльність поширюється на тери торію двох і більше адміністративнотериторіальних одиниць, її ле галізація здійснюється тим із зазначених органів, на територію якого поширюється вся діяльність громадської організації.

Порядок легалізації об'єднань громадян визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 140 "Про за твердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян" із змінами та доповненнями. Членами громадських об'єднань можуть бути особи, які досягли 14 років, а також і колективні члени, а засно вниками — громадяни України, які досягли 18 років. Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороня ється у судовому порядку, коли їх метою є:

• зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будьякій
протизаконній формі територіальної цілісності держави;

• підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на ко
ристь іноземних держав;

• пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та
неофашизму,

• розпалювання національної та релігійної ворожнечі;

• створення незаконних воєнізованих формувань;

• обмеження загальновизнаних прав людини.

Для здійснення цілей і завдань, визначених статутними докумен тами, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом:

• виступати учасниками цивільноправових відносин і набува
ти майнових та немайнових прав;

• представляти та захищати свої законні інтереси та законні ін
тереси своїх членів у державних та громадських органах;

• брати участь у політичній діяльності, проводити масові захо
ди, збори, мітинги, демонстрації тощо;

• ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єд
нання громадян, надавати допомогу в їх створенні;

• створювати установи та організації;

• одержувати від органів державної влади та управління інфор
мацію, необхідну для реалізації своїх цілей та завдань;

• розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

• засновувати засоби масової інформації.

У реєстрації символіки об'єднань громадян може бути відмовле но, якщо вона містить прізвища, імена, псевдоніми, портрети, факси міле окремих осіб без їх згоди. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до Зако ну України "Про об'єднання громадян" визнається політичною парті єю або громадською організацією і крім згаданого закону регулюється рядом інших законодавчих та підзаконних актів.