Визначити основні види застави при інвестиційному кредитуванні та основні вимоги до них в залежності від об’єкту кредитування.

Згідно Закону України «Про заставу» [[1]] при кредитуванні можуть стосувалася наступні види застави:

1. Застава майна:

• іпотека (застава нерухомого майна: будівлі, споруди, ділянки землі тощо);

• застава рухомого майна (транспортні за­соби, сільськогосподарські машини, устатку­вання і т.д.);

• застава товарів в переробці чи обігу (си­ровина, напівфабрикати, готова продукція);

• застава депозитів, валютних цінностей, виробів з цінних металів (заклад);

• застава цінних паперів.

2. Застава майнових прав:

• орендатора;

• замовника з договору-підряду;

• комісіонера з договору-комісії.

JЗагальні вимоги до якісної сторони предметів застави, незалежно від їхнього матеріально-речовинного змісту, зводяться до наступного:

- предмети застави (речі та майнові права) повинні належати позичальникові (заставникові) або перебувати в його повному господарському володінні;

- предмет застави має бути таким, що вільно відчужується (тобто вільний від будь-яких зобов'язань, в тому числі не знаходиться у податковій заставі, не переданий в оренду, лізинг, не знаходиться під арештом тощо);

- предмети застави повинні мати грошову оцінку;

- предмети застави повинні бути ліквідними, тобто мати здатність до швидкої реалізації,

- предмет застави може довго зберігатися і зберігання його відносно недороге;

- не обтяжений іншими зобов'язаннями (в окремих випадках при кредитуванні надійних пріоритетних позичальників допускається прийняття в заставу майна, що перебуває в оренді, але обов'язково за умови наявності оформленої належним чином згоди орендодавця та орендатора на дострокове розірвання договору оренди).

Загальним вимогам до кількісної визначеності предметів застави є перевищення вартості закладеного майна в порівнянні з основним зобов’язанням, що має заставодавець стосовно заставоутримувача, тобто вартість закладеного майна повинна бути більшою за суму позички та відсотків за нею.

Як зазначалось, предмет застави не повинен бути переданий у заставу по інших зобов'язаннях позичальника або бути предметом інших зобов'язань, в т.ч. договору оренди чи лізингу.

Щодо рухомого майна, цю обставину необхідно перевіряти за допомогою Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а щодо нерухомого - за допомогою Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Одночасно, в договорі застави обов'язково повинно бути передбачено, що наступні застави майна, яке передано у заставу банку, допускаються лише за письмовою згодою банку.

Якщо предмет застави знаходиться у спільній власності, він може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках встановлених законодавством, договір застави підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Також обов’язковим є страхування предмету застави.

Умови, що повинні дотримуватись при страхуванні заставного майна:

- контроль наявності страхування заставного майна впродовж всього строку дії договору застави;

- загальна страхова сума повинна бути не меншою за суму кредиту;

 - Банк повинен бути визначений в договорі страхування як “Вигодонабувач”;

- виплата страхового відшкодування клієнту повинна погоджуватись з Банком (в частині наявності невиконаних зобов’язань за забезпеченим застрахованим майном кредитом).

Розкрити зміст капіталізації фінансових витрат при інвестиційному кредитуванні.

Капіталізація фінансових витрат включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.

Норма капіталізації фінансових витрат частка від ділення середньозваженої величини фінансових витрат та суми всіх непогашених запозичень (крім тих, що безпосередньо пов'язані з кваліфікаційним активом або мають цільове призначення) підприємства протягом звітного періоду.

* разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, які пов'язані з цим запозиченням (за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів).

* Якщо запозичення безпосередньо не пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу, то сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є добутком норми капіталізації та середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу (з урахуванням витрат на створення такого кваліфікаційного активу на початок звітного періоду, включаючи раніше капіталізовані фінансові витрати).

* У разі наявності запозичень, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу, та інших запозичень, які безпосередньо не пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу, сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, визначається у такому порядку:

1. Визначається сума фінансових витрат у порядку, передбаченому пунктом 6 цього Положення (стандарту).

2. Визначається добуток норми капіталізації фінансових витрат (яка визначається за вирахуванням непогашених запозичень, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу) та середньозважених витрат, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу (за вирахуванням непогашених запозичень, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу).

3. Складанням сум фінансових витрат, визначених за розрахунками згідно з підпунктами 8.1 і 8.2 пункту 8 цього Положення (стандарту), установлюється загальна сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу.

* Капіталізація фінансових витрат починається за наявності таких умов:

1. Визнання витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

2. Визнання фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

3. Виконання робіт зі створення кваліфікаційного активу, уключаючи технічні та адміністративні заходи, що виконуються до початку створення такого активу.

* Капіталізація фінансових витрат призупиняється на період, у якому на суттєвий час зупинилось виконання робіт зі створення кваліфікаційного активу. На період зупинення виконання робіт фінансові витрати, пов'язані з утриманням частково завершених кваліфікаційних активів, визнаються фінансовими витратами того звітного періоду, за який їх нараховано.

* Капіталізація фінансових витрат не призупиняється на період:

1. Здійснення технічної та адміністративної роботи.

2. Тимчасового затримання робіт зі створення кваліфікаційного активу, що є необхідною складовою процесу його створення.

* Капіталізація фінансових витрат припиняється, якщо створення кваліфікаційного активу завершено.