Види логістичних витрат заготівельної логістики.

Основними витратами логістики є;

1) витрати на транспортування;

2) витрати на подальше складування товарів;

3) витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів;

4) витрати на одержання, відвантаження та пакування товарів;

5) адміністративні витрати та витрати, пов’язані з обробкою замовлень.

Безпосередніми статтями витрат заготівельної логістикие транспортування сировини та напівфабрикатів, їх зберігання й контроль за надходженням матеріалів.

Тобто ці витрати включають витрати з придбання сировини і матеріалів, витрати з оформлення замовлення, транспортні витрати, витрати на зберігання виробничих запасів, витрати на вкладений капітал.

102. Види логістичних витрат виробничої логістики.

У виробничій логістиці великі витрати пов’язані головним чином із зберіганням напівфабрикатів та готової продукції, оформлення замовлення на виробництво продукції, пакуванням та сортуванням товарів, їх реалізацією і транспортуванням, а також з управлінською діяльністю та виконанням ряду інших операцій, зберігання продукції незавершеного виробництва, а також витрати від заморожування фінансових коштів.

Це: витрати пов’язані з переміщенням матер потоку від складу вир запасів до цеху; пов’язані зі збереженням, переміщенням продукції; цехові; адміністрат-управлінські.

103. Види логістичних витрат розподільчої логістики.

Основними витратами логістики є;

1) витрати на транспортування;

2) витрати на подальше складування товарів;

3) витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів; 4) витрати на одержання, відвантаження та пакування товарів;

5) адміністративні витрати та витрати, пов’язані з обробкою замовлень.

У розподільчій логістиці включають витрати на зберігання запасів готової продукції, оформлення замовлення (упакування, сортування, маркування та інші операції), продаж, транспортування готової продукції, а також витрати на вкладений капітал.

Структура логістичних витрат.

 Основними в логістиці є витрати: 1) на транспортування; 2) по­дальше складування товарів; 3) зберігання товарно-матеріальних за­пасів; 4) одержання, відвантажування та пакування товарів; 5) ад­міністративні та на обробку замовлень.

В економічній літературі, що висвітлює проблеми логістики, виділяють три види витрат: 1) закупі­вельні; 2) витрати на утримання запасу; 3) збитки від відсутності продукції..

Загалом витрити на логістику становлять 5-35% від обсягу продажу залежно від виду бізнесу геогр. регіону, характеристик гот прод тощо.

Якщо прийняти витрати на логістику за 100 %, то частка окремих її складових становить: перевезення магістральним транспортом — 28—30—46 %; пакування — 15—20—25 %; управління — 5—10—15 %; інші, в тому числі й на обробку замовлень, — 5—10—17 %. Наведена структура витрат на логістику враховує не лише особливості організації виробництва та економіки окремих підприємств і фірм, а й різні підходи до групування та калькуляції витрат.

Розглянемо структуру витрат на прикладі західноєвропейських країн.

Структура цих витрат така: на транспортування припадає 4І% зазначених витрат, на зберігання товару – 21%, на матеріальні запаси – 23%, на адміністративні витрати – 15%.

Пошук шляхів скорочення витрат відбувається у напрямі вдосконалення управління постачанням, збутом та зберіганням товарів, покращення маркетингової діяльності, поглиблення взаємодії постачальників, споживачів та посередників, удосконал. технології духу матеріал. потоків і т.ін.

Основні логістичні показники.

До основних логістичних показників належать:

1) частота оборотності усіх запасів (=товарооборот/розмір запасів);

2) витрати , пов’язані з логістичними операціями;

3) ступінь надійності постачальника (потреби, що були задоволені в певний час/загальний обсяг потреб); 4) витрати на відправлення одиниці продукції; 5)витрати на тони/кілометри постачання;

6) коефіцієнт використання складських площ (=площа, яка використовується/площу загальну);

7) витрати на логістику (у % від загальних витрат);

8) завантаження складу та парку трансп. засобів;

9) ступінь ризику, пов’язаного зі складом запасів.

Показники поділяються на внутрішні та зовнішні. Система оцінки за внутрішніми показниками призначена для порівняння результатів діяльності (операцій і процесів) з попередніми результатами аналогічної діяльності. Логістичні показники в цьому разі розподіляють за такими категоріями: витрати, обслуговування споживачів, продуктивність, управління активами, якістю. Найбільш ефективна логістика у визначенні розміру витрат на логістичні процеси (транспортування, зберігання, планування та ін.).

Їх складає загальна грошова сума витрат або грошова сума в розрахунку на одиницю продукції.

До показників, пов’язаних з обслуговуванням споживачів, від­носять: норму насиченості попиту, дефіцит запасів, своєчасність доставки, тривалість виконання циклу обробки замовлення, кількість претензій.

Одним з найважливіших показників є продуктивність. Вона визначається відношенням між кінцевим результатом (обсягом вироблених товарів або послуг) і обсягом ресурсів, що споживаються для отримання результатів.

Типовими показниками логістичної продуктивності є кількість відвантажень, котра припадає на одного працівника, кількість замовлень у одного торговельного агента та ін.

Показники обороту товарів.

Використ. такі показники обороту товарів як:

Швидкість оберту матеріально-технічних ресурсів:

V = Т (товар оберту) / З (запас)

Рівень запасів

Швидкість руху мат. ресурсів;

Швидкість обробки замовлень;

Витрати на 1-ин тонно кілометр перевезень;

Витрати мат-техн рес що приписують на одиницю оберту.

Надійність поставки:

Кн = (кіл-сть поставлених мат-ів / запланована кількість мат-ів) *100%

Спеціалісти з логістики на основі даних про потреби клієнтів /бажаний час та періодичність поставок, розміри партій, вид пакування та інших вимог/ розробляють оптимальний графік розподілу й доставки готової продукції, схему проміжного зберігання. У маркетинг-логістиці має бути досягнуто оптимального співвідношення щодо задоволення суперечливих вимог /відділу мар­кетингу, виробничих, транспортних, складських підрозділів/.

Оперативно-виробниче планування базується на принципі зниження витрат при збільшенні розмірів партій виробів, а також зменшення кількості переналагоджень у технологічному процесі.

Для скорочення часу та витрат обороту важливе створення на основних транспортних маршрутах великих, технічно оснащених терміналів та складських пунктів, на яких широко використовуються пакети й піддони, завдяки чому, зокрема, зменшується обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, час та витрати на їх виконання.