Як підрозділяється матеріальний потік по засобам виробництва.

Матеріальні потоки у системі матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) поділяються на такі групи: сировина, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, інструмент, інвентар, устаткування.

Кожна з перерахованих груп підлягає ще глибшій диференціації. Стосовно кожного розділу специфікованої номенклатури, з точки зору логістики, матеріальні ресурси у специфікованій номенклатурі утворюють простий потік. Такий потік має стати об’єктом управління.

Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці надходять від постачальників до виробничих підрозділів, і, перетворюючись там на готові продукти праці, крізь канали розподілу доводяться до споживачів.

Циркуляція охоплює надходження матеріальних ресурсів до складу підприємства, переміщення їх до цеху на початкову операцію транспортування незавершених продуктів праці в межах цеху, між цехами і. нарешті, після закінчення всіх операцій, переміщення завершених продуктів праці за межі підприємства до сфери їх споживання.

Дати визначення матеріального потоку.

Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у Матеріальні запаси можуть зберігатись як на власних складах ,так і на складах посередників. При першому високий контроль за їх утриманням, однак виникають витрати на обслуговування складів.

При другому є можливість здійснювати зберігання на складах, які відповідають виду товару.

Посередники можуть надавати послуги по комплектуванню, маркуванню товару, а також по розрахунках за поставлену продукцію.

чітко функціонуючий механізм, е матеріальний потік.

Під матеріальним потоком, коли говорять про принципи логістики, розуміють взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях. .

Будь-який потік реалізується на певному матеріальному носії, і з цієї філософської точки зору всі потоки в матеріальними.

Однак у господарчій практиці матеріальні потоки розуміються у більш вузькому розумінні але конкретному змісті - як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють дуже велику роль у суспільному виробництві.

Стосовно виробництва виділяють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки перші циркулюють у сфері обігу, Другі - безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва.

Основні функції управління матеріальним потоком.

У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.

Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків. У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином.

Функція "Планування" передбачав вирішення завдань, пов’язаних з встановл.м оптимальної траєкторії руху потоку, формуванням самого потоку як сукупності конкретних об’єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу /графіка/ проходження потоку, розрахунком потреби у ресурсах для здійснення потоку мінімізацією часу просування потоку.

Функція "Оперативне регулювання" являє собою реалізацію на практиці запланованого режиму руху потоку. У межах цієї функції провадиться спостереження за кожним об’єктом потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об’єктів, що пересуваються, вироблення й введення в дію керуючих впливів.

Функція "Облік" передбачає розв’язання інформаційних завдань, тобто збір, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту.

Функція "Контроль" встановлює ступінь відповідності фактичних параметрів руху потоку запланованим значенням. Крім того. для контролю використовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.

Функція "Аналіз» включає комплекс завдань, пов’язаних із встановл.м причинно-наслідкових зв'язків між досягнутими результатами і витраченими засобами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахуванням ефективності управління та функціонування системи в цілому.

У межах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу.

Формування замовлень на поставку продукції у споживача

Агент із закупівель вибирає постачальників, які задовольняють фірму за багатьма параметрами (ціни, доставка, якість продукції). Належно оформлене замовлення на доставку надсилається фірмі-постачальнику. У ньому зазначають обсяг, дату та спо­сіб доставки. Приватний постачальник обробляє замовлення і готує товар до відвантаження.

Ефективне розміщення замовлення впливає на ефективність усього процесу логістики. Замовлення визначає кількість продук­ції та можливі методи її доставки, з нього починається рух товару каналами розподілу. Контроль за виконанням замовлення здійснюється за даними про кількість одержаної та складованої в будь-який час продукції.

Розробивши комплексну мету логістики, фірма приступає до формування такої системи товароруху, що забезпечить досягнення цієї мети з мінімальними витратами.

При цьому необхідно прийняти рішення про. такі основні аспекти: 1) як слід працювати із замовниками (обробка замовлень)?;

2)де треба зберігати товарно-матеріальні запаси /складування/?;

З) який запас завжди повинен бути напохваті /товарно-матеріальні запаси/?;

4) яким чином належить відван- тажувати товари /транспортування/?

 Ці чотири аспекти та їх значущість фірмам необхідно детально розглянути з точки зору маркетингу.

Належно оформлене замовлення на доставку надсилається фірмі-постачальнику. Ефективне розміщення замовлення впливає на ефективність усього процесу логістики.