Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.

Громадянське суспільство = сукупність самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, які забезпечують умови для реалізації приватних потреб та інтересів індивідів і колективів = система правових інститутів, яка забезпечує самоорганізацію, структурування і самотворення населення держави в цілісній і повновладний суб’єкт – народ (націю)

Основні ознаки громадянського суспільства:

пріоритет суспільства і особистості над державою

визнання людини її життя, честі недоторканості, безпеки–найвищою соціальною цінністю

гарантування і забезпечення прав і свобод людини

економічна свобода громадян (недоторканість та різноманітність форм власності)

ефективний соціальний захист громадян

ідеологічна і політична свобода особистості (відкритість громад. суспільства: інформаційна свобода, свобода думки та слова, освіти та виховання,

пересування в межах країни та можливість виїзду за кордон)

врахування і взаємоузгодження різноманітних інтересів усіх соціальних суб’єктів

плюралізм (багатоманітність) в усіх сферах суспільного життя: наявність різних соціальн. груп, вільна конкуренція між політичними силами та партіями

самоуправління громадянського суспільства

наявність демократичної правової держави

Г.С. охоплює: = соціально-економічні відносини й інститути (форми власно­сті, підприємництво, праця); = організацію і діяльність об'єднань громадян (громадських організацій, політичних партій, профспілок, творчих спі­лок, релігійних організ. тощо); = сім'ю та сферу виховання, освіти, науки і культури; = систему засобів масової інформації; = етичні норми поведінки людей та інші сфери.

Г.С. забезпечує необхідний і раціональ­ний спосіб існування людей, заснований на розумі, свободі, праві та демократії. (на думку Арістотеля - це суспільство вільних людей, що виникає на певному етапі розвитку). 

Умови формування і функціонування громадянського суспільства.

Громадянське суспільство=  суспільство, яке взаємодіє з державою та функціонує на засадах демократії і права Особливості його формування:

= держава є формою організації ГС, яке виникає коли його громадяни і держава виступають як вільні і рівноправні партнери = правова держава сприяє створенню ГС, вона слугує йому, є гарантом функціонування ГС =прав. держава закріплює ГС законами = чим сильніше ГС тим менш помітна роль держави, недорозвинуте ГС веде до домінування держави

Умовами його формування та функціонування є = розподіл влади = ринкова економіка, багатоманітність та рівність усіх форм власності, = свобода підприємництва = забезпечення та гарантування прав громадян = ідеологічний плюралізм (множинність політичних сил і партій) = вільний доступ до інформації = вільна особистість з почуттям власної гідності = розвинуте самоврядування

за 3 етапи формування громад. суспільства пройшли істотні зміни екон. відносин, суспільного і державного ладу, розвитку свідомості особи і суспільства, культури народу і нації, перетворюваннями суспільної ідеології:

I (XVI—XVII ст.ст.): визрівали передумови (економ., політ., ідеологічних) розвитку буржуазного суспільства, усунення юридичної нерівності, обмеження політичної влади правом; 

II (кінець XVII — кінець XIX ст.ст.): формування громад. суспільства в розвинутих буржуазних країнах на засадах юридичної рівності, вільного підприємництва і приватної ініціативи.

III (рубіж XIX — XX ст.ст.): розвиток постіндустріального суспільства з машинним виробництвом, фабричною організацією праці, загальнонаціональним ринком; відокремлення влади від власності; перехід управління громадськими справами практично до рук вчених-спеціалістів (менеджерів) із збереженням інститутів традиційної демократії та політичного плюралізму; розширення і поглиблення рівноправності людей.

Становлення громадянського суспільства в У.

Процеси створення в У. громадянського суспільс­тва відбуваються паралельно із створенням незалежної, демократичної, соціальної та право­вої держави. Їх прискоренню сприяє політична реформа, оновлення політико-правової бази .

1. Зародження перших елементів формування громадянського суспільс­тва в У.:1–надання великих повноважень народному зібранню громадян (-рабовласницькі міста-держави, Київська Русь з її основні державні інститути (князь, князівська рада та народне віче) 2 – боротьбі за волю й незале­жну, суверенну державу (в епоху феодалізму селяни об'єднувалися в сіль­ські общини, обирали атаманів, старшин, козацтво боролося за незалежну У.) 3-станов­лення демократичних засад та ідеї громадянського суспільства в конституції Пилипа Орлика 1710р. 2. Розвиток поняття громадянина, що виник як термін після Французької революції XVIII ст., та набув широкого вжитку в усіх

європейських країнах і в Україні зокрема. 3. Декларація про дер­жавний суверенітет України 1990 р.., визначала верховенство, самостійність, по­вноту і неподільність влади республіки в межах її території, не­залежність і рівноправність у зовнішніх стосунках. Передбачала народовладдя, утвердження громадянства. Визначала український народ як громадян всіх національностей, що жи­вуть в Україні. 4. Консти­туція У. 1996 року. Визначила, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, багатопартійності, розвитку са­моврядування. З усвідомлення людиною думки про свою самоцінність, спроможність і можливість своєю працею по­будувати достойне життя власній родині та суспільству в цілому розпочинається процес становлення громадянського суспільства

К. закріплено громад.права– забезпечують відносно вільне та незалежне від суспільства та держави існування особи шляхом встановлення меж втручання у сферу особистого життя людини

Головні інститути громадянського суспільства.

Громадянське суспільство = сукупність самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, які забезпечують умови для реалізації приватних потреб та інтересів індивідів і колективів = система правових інститутів, яка забезпечує самоорганізацію, структурування і самотворення населення держави в цілісній і повновладний суб’єкт – народ (націю)

Структура Г.С. складається з:

 = соціально-економічних відносин та інститутів:

сімейних (шлюб, сім’я, материнство, усиновлення, виховання тощо)

економічні (форми власно­сті, приватна власність, підприємництво, праця тощо)

політичні (політичні партії, рухи, громадські організації, профспілки, клуби, дискусії, тощо);

релігійні (віросповідання, церква, вінчання

релігійні свята тощо)

творчі (винахідництво, наука, живопис, творчі спілки тощо)

міжнародні (неурядові організації, фестивалі, конкурси тощо)

систему засобів масової інформації;

етичні норми поведінки людей та інші сфери.