Поняття структури політичної системи (СПС)

Політична система =(вузьке розуміння)сукупність політичних суб’єктів, структур і відносин, які беруть участь у реалізації політичної влади

= (широке розуміння) упорядкована на засадах права система всіх політичних явищ, що функціонують і взаємодіють у суспільстві з метою завоювання, утримання або участі у політичній влад.

= механізм організації і функціонування політичної влади

Структура ПСС –сукупність владних інститутів, що пов’язані між собою і створюють стійку цілісність.

Інституціонально-організаційна (держава, партії, суспільно-політичні організації і рухи, ЗМІ, церква)

Нормативна (регулятивна: норми політики, права, моралі, символи)

Функціональна (примус, згода, авторитет, насильство)

Культурно-ідеологічна (свідомість, погляди, політична культура, ідеологія, громадська думка релігія, ментальність)

Комунікативна (інтегративна, зв’язки всіх підсистем шляхом конференцій, зустрічей, виступів)

Політична система є однією з частин (або підсистем) сукупної суспільної системи. Вона взаємодіє з іншими її підсистемами: соціальною, економічною, ідеологічною, етичною, правовою, куль­турною тощо.

Елементи СПС:

= суб'єкти політики (народ, класи, нації, соціальні прошарки, держава, об’єднання

громадян політичні партії та рухи, громадські організації, трудові колективи), громадяни);

= політичні норми і принципи;

= політичні відносини;

= політична ідеологія, свідомість, погляди, культура; 

= політичні зв'язки між названими елементами.

АПолітична система та її функції.

Політ. система = цілісна упорядкована система відносин, дій, ідей, цілей, методів та інститутів, пов’язаних із політикою, з її розробкою та практичним здійсненням.

= складна, багатогранна система відносин державних і недержавних соц. інститутів, які виконують відповідні політ. функції для захисту інтересів певних класів та соц. груп

Функції політичної системи:

Теологічна –визначення цілей, завдань та напрямів розвитку суспільства;

Інтеграційна – узгодження різноманітних інтерессів держави і соціальних цінностей, об’єднання членів суспільства на основі цінностей та ідеалів, прийнятих і задекларованих економічно і політично панівними силами суспільства;

Організаторська – мобілізація людських, матеріальних, духовних ресурсів суспільства на виконання цілей і завдань подальшого розвитку; Забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки та стабільності політичного ладу

Розподільча – розподіл матеріальних і духовних цінностей згідно з інтересами соціальних спільнот

Регулятивна – легітимізація політики, розробка правил і законів поведінки людей та груп у суспільстві, забезпечення позитивного сприйняття та визнання політики членами суспільства

Контрольна – забезпечення дотримання і виконання законів, вирішення соціально - конфліктних інтересів, зниження соціальної напруги шляхом здійснення контролю за розподілом матеріальних і духовних цінностей, ресурсів,

Ідеологічна та виховна - формування політичної свідомості, залучення членів суспільства до політичної участі та діяльності.

Типологія політичних систем, які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?

Політична система визначається класовою природою, соціальним устроєм, формою правління, типом держави, характером політичного режиму тощо., кожна має свої ознаки, форми і типи. У сучасній західній науці розрізняють такі типи: =військові - громадянські, = консервативні - реформаторські, прогресивні – реакційні; = закриті та відкриті; = мікроскопічні, макроскопічні та глобальні; = традиційні й модернізовані; = командні, змагальні, соціально примирювальні; = постіндустріальні, посткапіталістичні, перехідні, постколоніальні тощо

З огляду на характер політичного режими, виділяють:

Тоталітарні – тотальний контроль над особистим життям людини та суспільством; максимальний утиск прав і свобод, відсутність легальної опозиції, повна монополізація влади. Скасування розподілу влади, вождізм, ідеологізація суспільного життя, державні насильство та терор, підконтрольність економіки та її мілітаризація, наявність цензури щодо ЗМІ та ін.

Авторитарні – проміжна ланка між тоталітарними й демократичними. Влада уособлюється з режимом особистої влади. Істотно обмежено права та свободи громадян, звужено можливості дій легальної опозиції. Парламент стає другорядним органом влади, участь народу в політиці обмежена, домінує офіційна ідеологія, інші ідеології мають бути лояльними до панівного режиму. Можливе співіснування державної та приватної власності. За сучасних умов авторитарні політичні системи характерні при переході до тоталітаризму чи до демократизму.

Демократичнi – мають значні гарантiї прав i свобод громадян, багатопартiйнicть та легальну опозицію, iдеологiчний плюралізм, висо­кий рівень розвитку громадянського суспільства. 3МІ не обмежені цензурою. Конфлiкти вирiшyються пра­вовими засобами та методами компромісу. Силовi струткури, діяльність яких регламентована законом, забезпечують зовнiшню та внутрiшню безпеку, вони є поза полiтикою.

Політична система України, її особливості та структура.

Основні особливості політичної системи У. визначені К., У. - демократична, правова, соціальна держава Елементи структури її політичної системи мають такі основні риси: = суб'єкти політики (Український народ, Україна як держава, соціальні прошарки, об’єднання громадян політичні партії та рухи, громадські організації, трудові колективи, громадяни); = форма правління та політичний режим республіканська форма правління (поступовий перехід до парламентсько-президентської республіки), демократичний режим, але для Партії Регіонів характерний певний авторитаризм = політичні норми і принципи – К. 1996 р. містить багато демократичних норм, однак внесені до неї у 2004 р. зміни, потребують подальшого удосконалення, особливо щодо розподілу владних повноважень між ВРУ, КМУ та Президентом У.; поступово створюється законодавча база У., але ряд її норм потребують визначення механізму реалізації

= організаційно-структурна побудова = на основі принципу розподілу влад створена система органів влади, яка постійно удосконалюється, сформована багатопартійність = політичні відносини мають досить нестабільний і конфліктний характер, про що свідчать події Помаранчевої революції, порядок створення антикризової коаліції, призначення міністрів, які не увійшли до неї, визначення правил діяльності опозиції тощо.  = політична ідеологія, свідомість, погляди, культура – з моменту отримання незалежності У. було зруйновано соціалістичну ідеологію і виник

ідеологічний вакуум, при цьому політологи відмічають, що основні ідеї, закладені в багатьох програмах партій особливо не відрізняються одна від одної

= політичні зв'язки із зовнішнім світом: проголошено покращення стосунків з Росією, збереження добрих відносин з США та Польщею, європейську інтеграцію.

В У. проводиться конституційна реформа, утверджується громадянське суспільство, вдосконалюються політичні відносини та діяльність ЗМІ, зростає політична свідомість та культура.